ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Проза / ЛхжД

 Дівчина з обкладинки

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-07-18 15:45:48
Переглядів сторінки твору 8887
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.983 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 4.896 / 5.5  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФАНТАСТИКА
РОМАНТИЧНА ПРОЗА
ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-07-18 20:57:35 ]
Пане Валерію, якщо Ви розкриваєте тему, згідно заголовку, то фінал мав би бути таким:
Я взів її під руку і, захопивши з собою одяг, швидко покинув пляж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-07-19 10:01:49 ]
такий фінал був би більше схожий на таємний арешт, мені здається ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-19 18:09:32 ]
"підставивши гарячому сонцю красиве обличчя, а руки простягла вдовж тіла долонями догори, намагаючись отримати рівномірну засмагу" --- читаэться, як наче засмагою вiзьмуться тiльки обличчя i руки))

"Вона настільки зненацька з'явилась.."..."що так зненацька з'явився поряд" --- дублювання заважаэ

"які враз чомусь нестерпно захотілось поцілувати" ---"чомусь" заважаэ

"прикипів поглядом до низу купальника, точніше, до широкої ущелини між його краєм і впадиною животика, де ховались ще більш спокусливі місця звабливої незнайомки"--- нi про що, заплутано, неоковирно, якесь технiчне описання

"- Поки будемо роздумувати, не помітимо, як сонце зайде за небосхил, день закінчиться і ми гірко пожалкуємо за втраченою можливістю..." - аргумент дiсно "залiзни" хiба на погляд ЛГ)), бо ж вночi нi-нi!

це дрiбнички, а твiр пречудовий, пiзнiше напишу, чим сподобався



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-07-20 09:49:31 ]
вдячний за уважне прочитання, Ларисо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-07-21 09:28:32 ]
підказками скористався і підправив, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-20 14:05:44 ]
Тепер чим взяв твiр.
Прекрасно виписаним характером-образом головного героя i непогано змальованим - дiвчини. Практично одними дiалогами, без зайвих слiв Ви дали цих людей, як на долонi. Ще раз скажу, що чоловiка Ви висвiтлили повнiстю.
Твiр читаэться легко. До роздумiв спонукаэ, аж дуже. До полемiки. Люди будь-якого вiку вiзьмуть тут щось - кожен своэ, звiсно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-07-21 09:22:32 ]
головне, що про вигляд головного героя я не прохопився ані словечком, і читачі губляться у здогадах, чим же він так припав до смаку дівчині модельного вигляду :)
а щодо полеміки - вгадали! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-21 09:39:39 ]
Дiвчина, що змогла "зробити" себе в такому юному вiцi, маэ розум i маэ зiр. Вона сама, якщо й буде "брати" чоловiка, орiэнтуючись на зовнiшнiй вигляд, то хiба так само, як ЛГ взяв ii.
"Слюнi i соплi" ii якщо б не роздратували, то залишили б байдужою точно.
Таки гарна рiч, Грею. Добре бути вихованим на "Нема нiчого лiпшого за негоду") Ще краще вмiти жити з такою iнтонацiэю.
Писали б Ви частiше. Збiрочку б видали... для виховання потрiбнi такi речi.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-21 10:08:22 ]
Ха, таки вона його взяла, перепрошую, - це я ще раз перечитала.
Ви навмисне залишаэте зачiпки, Кристiане?) - "Краплі морської води вкривали..." - тобто красуня прийшла на пляж в купальнику, без сумочки з ключами. сонцезахисними окулярами i мобiлою, з ними ж шубовснула в воду, звiдти вийшла з краплями води, аж тодi пiшла шукати вiльний лежак?..
"Штормовоi негоди" - не масло масляне часом, чи то я вже надто доскiпуюсь?))))) (але "негоди" залишити обов*язково))))
"запломенiли"...зарiзке чи що... зваба вона таэмнича, хлюпаэ в очах, вона м*яка
Навiть знаючи побудову жiночого тiла, я не можу уявити "широку ущелину між краєм купальника і впадиною животика". Мiж краэм верхньоi частини купальника i пупом? - наче нi. Мiж пупом i краэм трусикiв? - ущелина?

До речi, фраза "То що, Мариночко, йдемо" вiдразу додала ЛГ кiлька десятилiть. Ви навмисне пiдкреслили вiк?

Насолоду отримала, дякую, Грею)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2017-07-21 11:37:26 ]
похейтерствую на досугє.
у вишуканому купальнику, що наче зійшла з обкладинки гламурного журналу - ну, по перше, вишуканий купальник - воно мені як елегантні плавки - що автор має на увазі хз, да, взагалі-то, маю таку стійку підозру, що й автор не знає як воно. от, а гламурний журнал з дівчиною в купальнику на обкладинці - це плейбой чи що? а чо він гламурний? ну, відповіддю, маю підозру буде - мур-мур-мур, я люблю гламур.
Краплі морської води вкривали ледь засмагле дівоче тіло. - тобто, вона ось так мокра, німфою, швендяє пляжем, навіть рушника не має витертись? а обгоріти на сонці не боїться?
Вона настільки зненацька з'явилась з густої юрби відпочивальників, що я не встиг помітити, звідки і коли саме. - ага, тобто, автор ненав'язливо каже, що лг не дрімав у лежаку, а наполегливо зирив по цій густій юрбі відпочивальників, вдаючи з себе чи то рятувальника чи то навіть не знаю кого.
сонце нарешті виглянуло з-за хмар після двох довгих тижнів штормової негоди - ну нічоси сезон задався, я ти скажу. а в лг путівка на скіко часу була, а то 14 днів - вроді і є заїздом одним. но - у багатих жизнь другая.
зручно вмостилась горілиць поряд мене на двомісному лежаку - що, ось так, мокрою голою спиною на гарячу дошку? ну-ну, єсть єщьо женщіни в рускіх селеньях, воно, звісно, не коня на скаку, но - в гарящюю ізбу - норм порівняння.
гарна зачіска, зроблена, певно, переможцем міжнародних конкурсів перукарського мистецтва - ти гляди, ото загадка - вся мокра, вода стікає, а зачісці хоч би що. окремо доставляє, що - аж тут увагу звернув - дівча на пляж навіть капелюшка не взяла, ох, як би сонячний удар не одержала, валнуюсь, як то море, з якого вона вилізла. так розумію, її день спланований так - прокидається, бере купальник і бігом до перукаря, а потім зразу ж купатись. ну, що, вірю, я не станіславський, я вірю.
грудей з гострими сосками, наполовину прикритих дорогою матерією - хм, так розумію, ліфчик був без цього вульгарного поролону. ну, питання, чого в положенні лежачи груди стриміли вгору (ну, як інакше б соски роздивився) - ну, такоє, я б на імплантанти казав, але їх не рекомендують під сонце підставляти, ну, візьмемо, що дівчина геть юна і груди не те, щоб невеличкі, а дуже невеличкі. дорогою матерією - не інакше, як фофудья, ну, це ж не може бути банальний шовк - ну, чого б тоді автор на ціні акцентував.

прикипів поглядом до низу купальника, точніше, до широкої ущелини між його краєм і впадиною животика, за якою, найпевніше, і приховувались найбільш спокусливі місця незнайомки. - о! низ купальника - то певно плавки, але - ну, так розумію, що дівчина взяла плавочки на кілька розмірів більші необхідного - ну, чого б то інакше між ними і животом ущелина була? ну і да - точно, фофудья (ну, така парча з золотим шиттям) - це твердий матеріал, того й плавки стоять таким ніби дзвоном, що між животом і ними ущелина ціла, хехе, великий каньон.
оце - найпевніше - викликало гордість за лг - ну да, світ непевний, квір всякий, он ходять, кажуть - не тільки гендер є ідеологічним конструктом, а й стать - да, може бути, що в тої німфи в плавках взагалі плоско, як в пупса пластмосового, того - найпевніше. да, і того ж у множині, більше як одне (одна?) - найспокусливіші місця - ібо, народ скаже, як зав'яже - або пусто, або густо.
наче володіючи шостим чуттям - інтуїцією? ну да, жінкам вона не притаманна, чого там, швидше в собак, да, того - наче. ну дійсно, де ж б то німфа ця мокра могла запідозрити, що чел з сусіднього лежака (двомісного, кстаті, так що він від неї за 15 см, на, на віддалі долоні) дивитиметься на неї - ну чого, он, небо яке блакитне, сонце яке сліпуче, море шумить, хтось там пахлаву продає, та вражень як в луврі - є на що подивитись і без нежданої сусідки.
ладна, весь цей діалог коментити сенсу нема (ну, хіба технічно описати - мої-я-мій-я-моє-я), а так то це парафраз відомого курортного анекдоту
"- до тебе чи до мене
- ну, якщо ти аж так вагаєшся, то краще не треба"
тут автор пішов другим путьом, хехе, певно думає, що це і є геппіенд. да нє, геппіендом тут є "ми, прихопивши з собою одяг, швидко покинули пляж" - ну, це ж і загадка тексту - ось, чий саме одяг прихопила ця дівчина, яка явилась лг у виді венери з піни морської - тобто, в купальнику і краплях води?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2017-07-21 11:41:31 ]
а, додам - "найбільш спокусливі місця незнайомки" - це настільки пошло, що навіть оце "ледь засмагле дівоче тіло" виглядає цілком прийнятним


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-07-21 11:47:24 ]
пестливе ім"я додає вік? дивно, ніколи б не подумав ) що цікаво, я сам в житті, наприклад, дуже рідко використовую подібні звороти, пару раз мені навіть зауваження з цього приводу робили ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2017-07-21 11:51:23 ]
додає віку лг - оце "мариночко" воно таке, поблажливо-зверхнє, інтонація так прозвучала себто, а не ім'я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-07-21 14:49:08 ]
хейтерство вдалось на славу, Андрію - навіть мені як його об"єкту сподобалось, то що вже казати про інших - гадаю, в тобі криється талант видатного гумориста - при бажанні міг би переплюнути навіть Ільфа і Петрова :) а щодо порад - деякі вже врахував, над іншими - подумую :)
дякую щиро! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2017-07-25 08:18:51 ]
завжди до послуг


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-20 14:13:41 ]
Навздогiн.
Або "у якомусь неймовірно дорогому салоні" або "щонайменше дипломантом, а то й переможцем міжнародних конкурсів перукарського мистецтва", бо навiть не те що дублюэ, а громiздко надто.
"ліниво повернула до мене голову і лукаво усміхнулась... весело запитала вона" - вживу нормально, а в текстi "лiниво" дисонуэ з "лукаво" i "весело".
"...а хоча б і тому, що в мене кращий краєвид з вікна" - типу вiн знаэ, який в неi вид з вiкна?)))--- може "тому, що у мене чудовий вид з вiкна"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-07-21 09:27:09 ]
дякую, Ларисо, слушно, виправив і додав загадковості


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-20 14:15:18 ]
А... ще правдивiстю взяв твiр ну i чеснiстю героiв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-07-21 09:48:18 ]
А, ну правдивість і чесність - наше все! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2017-07-21 10:11:25 ]
ойблять