Ой, ти Нелю, моя Нелю, чому дивишся на стелю?
Ти поглянь на мене ніжно, як з картини Рафаеля.
Ти скажи, сестричко Нелю, чи цей рік садила хмелю,
щоби бражку учинити й наварить кріпкого елю?

Неля – жінка не ледаща, медсестра вона найкраща,
ставить ліпше всіх уколи, любить жарти і приколи.
Неля має добру вдачу, хоч з-за цього навіть плаче,
мимо так пройти не може, завжди чимось допоможе.

Також Неля має сина, він для неї ще дитина,
тож онуків не гойдає, а невістку виглядає.
Забарилась добра звістка, та й сама вона невістка.
Ще зустріне наша Неля у пустелі Даніеля.

А іще буває Неля неприступна – ніби скеля,
та частує рідко перцем, бо хороше в неї серце.
Прокружляють невеселі ці життєві каруселі.
Не сумуй, усе минеться й знову доля усміхнеться.

З ювілеєм тебе, Нелю! Щастя й радості в оселю!
Ще й здоров’я на стонадцять, а в душі – завжди сімнадцять!

17.05.2017