ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.02
22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.
В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.
В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт
2025.09.02
21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.
Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.
Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,
2025.09.02
13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
2025.09.02
12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
2025.09.02
08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн
2025.09.01
23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
2025.09.01
22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
2025.09.01
12:07
Із Бориса Заходера
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
2025.09.01
09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
2025.09.01
05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
2025.09.01
00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
2025.08.31
22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
2025.08.31
22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
2025.08.31
19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
2025.08.31
18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
2025.08.31
14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірина Вовк (1973) /
Вірші
/
Сценарії та драматичні форми (віршовані чи прозові)
"МАРІЯ З МАГДАЛИ" (драма) . Дія ІІІ. З'ява І (продовження 8)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"МАРІЯ З МАГДАЛИ" (драма) . Дія ІІІ. З'ява І (продовження 8)
ДІЯ ІІІ
З'ЯВА І
ЮДА
(сам)
В цій голові конає мисль остання...
На очі впала ніч... А скроні палить
заграва пекла... То вогнисті голки
мого волосся в'язнуть мені в мозку
зболілому—і шарпають... і рвуть його...
кривавлять!!!
А серце плаче за нею—
Магдаленою! Чому?
Вона ж повернеться!..
Але ж верне́, запевне...
Верне для чого? Для багатства? Ні!..
Погордувала ним назавжди…
Задля мене?
І мною теж погордувала!
Пішла за Ним... за Назарейчиком, а я—
ха-ха-ха-ха—а я пішов за Ним...
Але вже більше не піду...
О, ні! Бо може
вона повернеться!
(Задумується.)
Хіба вона Його покине—задля мене!
Не хочу більше думати про це...
не хочу більше! Так мене тут
(показує на голову)
палить... болить... і рве... і шарпає...
кривавить!
Так це ж до того, що моя кохана
повернеться... повернеться...
(Кличе невольників.)
Магдале...
(Озирається. Продовжує впевнено.)
Ваша Пані
зараз повернеться—ти чуєш?!
НЕВОЛЬНИК
Чую, Пане!
ЮДА
Чому не тішишся?!!
НЕВОЛЬНИК
Я тішуся, мій Пане.
ЮДА
(хапає його)
Чому ж не ошалів на радощах?
НЕВОЛЬНИК
Але ж—я тішусь,
навіть дуже!
ЮДА
Добре, що дуже тішишся! Скажи,
нехай всі тішуться—хай роблять
все, що хочуть—на радощах—
все їм пробачу!
НЕВОЛЬНИК
Добре... Пане!
ЮДА
Поклич їх всіх! Нехай прийдуть сюди
і привітають, що вертає...
Магдалена!
Невольник відходить.
(Наслухає.)
О Магдалено, йдеш...
ідеш... вертаєш!
Входять невольники.
НЕВОЛЬНИК
Магдалена—наша Пані
вертається!
ЮДА
Крім неї не впускайте більш
нікого... нікого!
н—і—к—о—г—о!
Невольники хочуть відійти.
Почекайте!
Коли прийде вона—
… найкращими олійками намажте
її волосся!
... рідкісні парфуми на ноги злийте!
... з молока ослиць—
уперше ожереблених—влаштуйте
їй купелю!..
... а мій плащ,
із гіацинтового пурпуру—накиньте
їй на рамена!..
... Застеляйте столи! Посипте квітами!
Вином наповніть чари!..
Сірійські лютнярі нехай прибудуть!..
А нумідійки—танець заведуть!
То буде учта!
Невольниці похиляють голови.
А котрий з вас першим
до мене звістку принесе, що Магдалена
вертається—йому верну я волю...
до столу кликну...
Чуєте?!!
НЕВОЛЬНИКИ
(разом)
Чуємо! Чуємо!
ЮДА
Тоді ж чому ви стоїте?..
Чому?
НЕВОЛЬНИКИ
Чи учту зараз готувати,
чи чекати,
аж Магдалена вернеться?!
ЮДА
(говорить до себе)
То правда... ще не вернула!
Треба доперва чекати,
аж верне—чекати!
(До невольників)
Геть звідси!
Невольники хочуть відійти.
Зачекайте! Хоч би й навіть
прийшла—вже не прийму її.
НЕВОЛЬНИКИ
То не впускати—Пане?
ЮДА
... Назаретянин... Я Його
прихильник...
(До невольників.)
Геть звідси... Геть!
Невольники виходять. Юда залишається...
щось зважує.
(За виданням "Марія з Магдали"(драма). - Львів:Логос,1995)
З'ЯВА І
ЮДА
(сам)
В цій голові конає мисль остання...
На очі впала ніч... А скроні палить
заграва пекла... То вогнисті голки
мого волосся в'язнуть мені в мозку
зболілому—і шарпають... і рвуть його...
кривавлять!!!
А серце плаче за нею—
Магдаленою! Чому?
Вона ж повернеться!..
Але ж верне́, запевне...
Верне для чого? Для багатства? Ні!..
Погордувала ним назавжди…
Задля мене?
І мною теж погордувала!
Пішла за Ним... за Назарейчиком, а я—
ха-ха-ха-ха—а я пішов за Ним...
Але вже більше не піду...
О, ні! Бо може
вона повернеться!
(Задумується.)
Хіба вона Його покине—задля мене!
Не хочу більше думати про це...
не хочу більше! Так мене тут
(показує на голову)
палить... болить... і рве... і шарпає...
кривавить!
Так це ж до того, що моя кохана
повернеться... повернеться...
(Кличе невольників.)
Магдале...
(Озирається. Продовжує впевнено.)
Ваша Пані
зараз повернеться—ти чуєш?!
НЕВОЛЬНИК
Чую, Пане!
ЮДА
Чому не тішишся?!!
НЕВОЛЬНИК
Я тішуся, мій Пане.
ЮДА
(хапає його)
Чому ж не ошалів на радощах?
НЕВОЛЬНИК
Але ж—я тішусь,
навіть дуже!
ЮДА
Добре, що дуже тішишся! Скажи,
нехай всі тішуться—хай роблять
все, що хочуть—на радощах—
все їм пробачу!
НЕВОЛЬНИК
Добре... Пане!
ЮДА
Поклич їх всіх! Нехай прийдуть сюди
і привітають, що вертає...
Магдалена!
Невольник відходить.
(Наслухає.)
О Магдалено, йдеш...
ідеш... вертаєш!
Входять невольники.
НЕВОЛЬНИК
Магдалена—наша Пані
вертається!
ЮДА
Крім неї не впускайте більш
нікого... нікого!
н—і—к—о—г—о!
Невольники хочуть відійти.
Почекайте!
Коли прийде вона—
… найкращими олійками намажте
її волосся!
... рідкісні парфуми на ноги злийте!
... з молока ослиць—
уперше ожереблених—влаштуйте
їй купелю!..
... а мій плащ,
із гіацинтового пурпуру—накиньте
їй на рамена!..
... Застеляйте столи! Посипте квітами!
Вином наповніть чари!..
Сірійські лютнярі нехай прибудуть!..
А нумідійки—танець заведуть!
То буде учта!
Невольниці похиляють голови.
А котрий з вас першим
до мене звістку принесе, що Магдалена
вертається—йому верну я волю...
до столу кликну...
Чуєте?!!
НЕВОЛЬНИКИ
(разом)
Чуємо! Чуємо!
ЮДА
Тоді ж чому ви стоїте?..
Чому?
НЕВОЛЬНИКИ
Чи учту зараз готувати,
чи чекати,
аж Магдалена вернеться?!
ЮДА
(говорить до себе)
То правда... ще не вернула!
Треба доперва чекати,
аж верне—чекати!
(До невольників)
Геть звідси!
Невольники хочуть відійти.
Зачекайте! Хоч би й навіть
прийшла—вже не прийму її.
НЕВОЛЬНИКИ
То не впускати—Пане?
ЮДА
... Назаретянин... Я Його
прихильник...
(До невольників.)
Геть звідси... Геть!
Невольники виходять. Юда залишається...
щось зважує.
(За виданням "Марія з Магдали"(драма). - Львів:Логос,1995)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
""МАРІЯ З МАГДАЛИ" (драма). Дія ІІІ.З'ява ІІ,ІІІ (продовження9)"
• Перейти на сторінку •
""МАРІЯ З МАГДАЛИ" (драма) . Дія ІІ. З'яваVІІ (продовження7)"
• Перейти на сторінку •
""МАРІЯ З МАГДАЛИ" (драма) . Дія ІІ. З'яваVІІ (продовження7)"
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1071 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1071 seconds