(Над омертвілою гладдю води, ламаючи крила в надривному леті, кружляє стеряна Птаха)*40.

ГОЛОС Гюль-Хуррем, Білої Троянди Щастя:

- … Благословенний пта́хи вольний лет…

ГОЛОС Назлі-ханум, родички падишаха
(вповзаючи гадиною):

- Чи Гюль-Хуррем зітхає на кисмет?

ГОЛОС Білої Троянди Щастя:

- Ні, Гюль-Хуррем блукає серед дум…
А ви таки прийшли, Назлі-ханум.

Кисмет… Кисмет… Мій боже, хто я, де я!..

ГОЛОС Назлі-ханум:

- Бездомний цвіт у стінах гінекея,
блідий і кволий, як і інші квіти…

ГОЛОС Білої Троянди Щастя:

- Чому ж мені не можна відлетіти?

ГОЛОС Назлі-ханум:

- Бо ти ланцюг, припнятий до Османа.

ГОЛОС Білої Троянди Щастя:

- Кисмет до мене, й справді, невблаганна!
Тримаєте мене як птаху в клітці…

ГОЛОС Назлі-ханум:

- Так, як годиться гінекейській квітці…
Чи ти б хотіла тліти десь за рогом?

ГОЛОС Білої Троянди Щастя:

- Однаково, що тут, що за Порогом*41.
Дарма про мене, що поріг Блискучий*41,
а все ж під сонцем квітці жити лучче!
Воно б і тут нітрохи не маліло,
якби довкіл зміїно не шипіло,
якби чиясь не корчилась утроба,
бо ж ви на мене дивитесь з-під лоба!

ГОЛОС Назлі-ханум
(виказуючи жало):

- Не зажадай з чужої хати раю…

ГОЛОС Білої Троянди Щастя:

- Я найпишніший цвіт Біюк-Сараю*42,
Османів меч хранить мечеть Еюба…*43

ГОЛОС Назлі-ханум:

- Ах, інш алла…*44 Ми в Божій ласці, люба.

(отруйно):

Яка зухвала мова у ґяурки!

ГОЛОС Білої Троянди Щастя:

- Мене шанують всі татари й турки,
усі малі й великі володіння,
а тут,за мною,ходять шамотіння…
Чи то не ви ота змія прелюта?..
Я чую,як стікає з вас отрута,
що цвітне тіло струпом увивала…
А я,мов ібіс,вам жало урвала!

ГОЛОС Назлі-ханум:

- То це ти ібісом себе назвала нині?
Достойне шани ймення… для рабині!

(атакуючи)

Якщо ти ібіс - знай своє болото!!!

ГОЛОС Білої Троянди Щастя
(незворушно):

- Зате я знаю, що то важить злото!


(За виданням "Епоха В'янучих Троянд" (драма). - Львів:Сполом,2014)

40 В сюжетній ремарці задіяна Жінка з Лелечими Крилами.

41 Блискучий Поріг – архаїчна назва султанського палацу. За кочової доби султан не мав будуваного палацу, а його намет відрізнявся лишень оздобами і, що важливо, високим блискучим порогом. З будовою жител намет відійшов у минуле, але назва залишилась, утративши первісний зміст.

42 Біюк – сарай – великий палац, резиденція падишаха.

43 Ідеться про обряд узаконення вищим духівництвом ісламської держави права на султанування. Кожен намісник престолу, вступаючи в чин, "оперізувався мечем предків у мечеті Еюба", і тим самим прилучав власний меч під опіку всесильного Аллаха.

44 Інш алла – хай буде воля Аллахова (дослівно "якщо захоче Бог").