ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.12
13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
2026.06.12
12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
2026.06.12
09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
2026.06.12
07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
2026.06.11
21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
2026.06.11
20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но
2026.06.11
17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
2026.06.11
15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
2026.06.11
15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
2026.06.11
13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
2026.06.11
08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
2026.06.11
07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить.
Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов
2026.06.11
06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
2026.06.11
05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.
2026.06.10
23:58
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…
Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…
Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі
2026.06.10
21:26
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.06.11
2026.06.08
2026.06.05
2026.06.01
2026.05.31
2026.05.14
2026.05.13
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірина Вовк (1973) /
Вірші
/
Сценарії та драматичні форми (віршовані чи прозові)
"ЕПОХА В'ЯНУЧИХ ТРОЯНД" (драма) . ВідмінаІ (продовження9)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"ЕПОХА В'ЯНУЧИХ ТРОЯНД" (драма) . ВідмінаІ (продовження9)
(Над омертвілою гладдю води, ламаючи крила в надривному леті, кружляє стеряна Птаха)*40.
ГОЛОС Гюль-Хуррем, Білої Троянди Щастя:
- … Благословенний пта́хи вольний лет…
ГОЛОС Назлі-ханум, родички падишаха
(вповзаючи гадиною):
- Чи Гюль-Хуррем зітхає на кисмет?
ГОЛОС Білої Троянди Щастя:
- Ні, Гюль-Хуррем блукає серед дум…
А ви таки прийшли, Назлі-ханум.
Кисмет… Кисмет… Мій боже, хто я, де я!..
ГОЛОС Назлі-ханум:
- Бездомний цвіт у стінах гінекея,
блідий і кволий, як і інші квіти…
ГОЛОС Білої Троянди Щастя:
- Чому ж мені не можна відлетіти?
ГОЛОС Назлі-ханум:
- Бо ти ланцюг, припнятий до Османа.
ГОЛОС Білої Троянди Щастя:
- Кисмет до мене, й справді, невблаганна!
Тримаєте мене як птаху в клітці…
ГОЛОС Назлі-ханум:
- Так, як годиться гінекейській квітці…
Чи ти б хотіла тліти десь за рогом?
ГОЛОС Білої Троянди Щастя:
- Однаково, що тут, що за Порогом*41.
Дарма про мене, що поріг Блискучий*41,
а все ж під сонцем квітці жити лучче!
Воно б і тут нітрохи не маліло,
якби довкіл зміїно не шипіло,
якби чиясь не корчилась утроба,
бо ж ви на мене дивитесь з-під лоба!
ГОЛОС Назлі-ханум
(виказуючи жало):
- Не зажадай з чужої хати раю…
ГОЛОС Білої Троянди Щастя:
- Я найпишніший цвіт Біюк-Сараю*42,
Османів меч хранить мечеть Еюба…*43
ГОЛОС Назлі-ханум:
- Ах, інш алла…*44 Ми в Божій ласці, люба.
(отруйно):
Яка зухвала мова у ґяурки!
ГОЛОС Білої Троянди Щастя:
- Мене шанують всі татари й турки,
усі малі й великі володіння,
а тут,за мною,ходять шамотіння…
Чи то не ви ота змія прелюта?..
Я чую,як стікає з вас отрута,
що цвітне тіло струпом увивала…
А я,мов ібіс,вам жало урвала!
ГОЛОС Назлі-ханум:
- То це ти ібісом себе назвала нині?
Достойне шани ймення… для рабині!
(атакуючи)
Якщо ти ібіс - знай своє болото!!!
ГОЛОС Білої Троянди Щастя
(незворушно):
- Зате я знаю, що то важить злото!
(За виданням "Епоха В'янучих Троянд" (драма). - Львів:Сполом,2014)
ГОЛОС Гюль-Хуррем, Білої Троянди Щастя:
- … Благословенний пта́хи вольний лет…
ГОЛОС Назлі-ханум, родички падишаха
(вповзаючи гадиною):
- Чи Гюль-Хуррем зітхає на кисмет?
ГОЛОС Білої Троянди Щастя:
- Ні, Гюль-Хуррем блукає серед дум…
А ви таки прийшли, Назлі-ханум.
Кисмет… Кисмет… Мій боже, хто я, де я!..
ГОЛОС Назлі-ханум:
- Бездомний цвіт у стінах гінекея,
блідий і кволий, як і інші квіти…
ГОЛОС Білої Троянди Щастя:
- Чому ж мені не можна відлетіти?
ГОЛОС Назлі-ханум:
- Бо ти ланцюг, припнятий до Османа.
ГОЛОС Білої Троянди Щастя:
- Кисмет до мене, й справді, невблаганна!
Тримаєте мене як птаху в клітці…
ГОЛОС Назлі-ханум:
- Так, як годиться гінекейській квітці…
Чи ти б хотіла тліти десь за рогом?
ГОЛОС Білої Троянди Щастя:
- Однаково, що тут, що за Порогом*41.
Дарма про мене, що поріг Блискучий*41,
а все ж під сонцем квітці жити лучче!
Воно б і тут нітрохи не маліло,
якби довкіл зміїно не шипіло,
якби чиясь не корчилась утроба,
бо ж ви на мене дивитесь з-під лоба!
ГОЛОС Назлі-ханум
(виказуючи жало):
- Не зажадай з чужої хати раю…
ГОЛОС Білої Троянди Щастя:
- Я найпишніший цвіт Біюк-Сараю*42,
Османів меч хранить мечеть Еюба…*43
ГОЛОС Назлі-ханум:
- Ах, інш алла…*44 Ми в Божій ласці, люба.
(отруйно):
Яка зухвала мова у ґяурки!
ГОЛОС Білої Троянди Щастя:
- Мене шанують всі татари й турки,
усі малі й великі володіння,
а тут,за мною,ходять шамотіння…
Чи то не ви ота змія прелюта?..
Я чую,як стікає з вас отрута,
що цвітне тіло струпом увивала…
А я,мов ібіс,вам жало урвала!
ГОЛОС Назлі-ханум:
- То це ти ібісом себе назвала нині?
Достойне шани ймення… для рабині!
(атакуючи)
Якщо ти ібіс - знай своє болото!!!
ГОЛОС Білої Троянди Щастя
(незворушно):
- Зате я знаю, що то важить злото!
(За виданням "Епоха В'янучих Троянд" (драма). - Львів:Сполом,2014)
40 В сюжетній ремарці задіяна Жінка з Лелечими Крилами.
41 Блискучий Поріг – архаїчна назва султанського палацу. За кочової доби султан не мав будуваного палацу, а його намет відрізнявся лишень оздобами і, що важливо, високим блискучим порогом. З будовою жител намет відійшов у минуле, але назва залишилась, утративши первісний зміст.
42 Біюк – сарай – великий палац, резиденція падишаха.
43 Ідеться про обряд узаконення вищим духівництвом ісламської держави права на султанування. Кожен намісник престолу, вступаючи в чин, "оперізувався мечем предків у мечеті Еюба", і тим самим прилучав власний меч під опіку всесильного Аллаха.
44 Інш алла – хай буде воля Аллахова (дослівно "якщо захоче Бог").
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
""ЕПОХА В'ЯНУЧИХ ТРОЯНД" (драма) . ВідмінаІІ (продовження10) "
• Перейти на сторінку •
""ЕПОХА В'ЯНУЧИХ ТРОЯНД" (драма) . ВідмінаІ (продовження8) "
• Перейти на сторінку •
""ЕПОХА В'ЯНУЧИХ ТРОЯНД" (драма) . ВідмінаІ (продовження8) "
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2679 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2679 seconds