
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.18
21:16
Тендітні вії додолу опускаю,
У подумках з тобою я лечу.
Мені до болю тебе не вистачає,
Я, ніби полум'я свічі, тремчу.
Чекаю, що покличеш знову ти мене.
І без вагань я швидко прибіжу
Кохання , мов іскринка, до душі торкне.
У подумках з тобою я лечу.
Мені до болю тебе не вистачає,
Я, ніби полум'я свічі, тремчу.
Чекаю, що покличеш знову ти мене.
І без вагань я швидко прибіжу
Кохання , мов іскринка, до душі торкне.
2025.09.18
19:05
Жив в одного пана старець, ходив, побирався
Доки й помер і до Бога чи в пекло подався.
Залишилась після нього тільки одна свита.
Та погана, що і бідний погидує вдіти.
Двірник свиту, навіть, в руки не схотів узяти,
Тож підняв її на вила й закинув на х
Доки й помер і до Бога чи в пекло подався.
Залишилась після нього тільки одна свита.
Та погана, що і бідний погидує вдіти.
Двірник свиту, навіть, в руки не схотів узяти,
Тож підняв її на вила й закинув на х
2025.09.18
18:13
Байдуже – до пекла чи до раю.
Рішення приймати не мені.
Нині лиш на тебе я чекаю –
Наяву чекаю і у сні.
За плечами сорок вісім років –
І вони злетіли, наче мить.
Я збагнув, наскільки світ широкий,
Рішення приймати не мені.
Нині лиш на тебе я чекаю –
Наяву чекаю і у сні.
За плечами сорок вісім років –
І вони злетіли, наче мить.
Я збагнув, наскільки світ широкий,
2025.09.18
12:14
Чоловіче шо ти як ти
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди
Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди
Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить
2025.09.18
11:46
Осінь починається з цілунків
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.
Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.
Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо
2025.09.18
09:21
СІМ ЧУДЕС ЮВІЛЯРА
Отже, мені виповнилося 70 років!
З огляду на цю поважну цифру хотів би поділитися деяким нагромадженим досвідом. Можливо, він зацікавить когось із тих моїх читачів, хто лише наближається до такого далекого рубежу, який у дитинстві ч
2025.09.18
07:12
В'язень мрій і невільник турбот,
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.
2025.09.18
01:11
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна,
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна,
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.
2025.09.17
22:28
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
2025.09.17
18:46
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
2025.09.17
18:18
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
2025.09.17
17:57
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
2025.09.17
16:58
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
2025.09.17
11:14
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
2025.09.17
08:56
вересня - День народження видатного українського письменника
Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
2025.09.17
02:36
Прийшла ця година,
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Критика | Аналітика
Бунт проти Всевишнього
В поемі «Мойсей» Івана Франка призвідцями бунту проти Моше названо Датана й Авірона як начебто виразників волі молодого покоління юдеїв. І жодним словом про Кораха. Натомість згідно з Торою (Святим Письмом) за бунтом стоїть насамперед він. На догоду своїм особистим намірам отримати посаду першосвященника. Себто одібрати частину влади своїх двоюрідних братів – Моше й Агарона.
«Досить вам,- говорив Корах від імені однодумців,- бо вся громада, всі вони святі, і серед них Господь! І чому ви несетесь понад зборами Господніми!»
Ніхто з бунтарів, звичайно, не знав, що на думці в проводиря. Був Корах найбільший багатій, що розжився, знайшовши неабиякий скарб. Тай чимало з тих, кого він підбурював, були його боржниками.
А почалося все з того, що Корах вважав себе обділеним в юдейській ієрархії. Адже навіть начальником над родом Кегата Моше призначив не його, як він на те сподівався, а набагато молодшого Еліцафана.
І все ж останньою краплею, що переповнила гнів Кораха, був глум дружини.
За велінням Всевишнього левіти, до яких він належав, мали пройти освячення – поголитись до останньої волосини на тілі. Прийшов після цього Корах додому, а дружина, яка, мабуть, мала-таки владу над чоловіком, стрчає його сміхом.
«На кого ти схожий? На якогось верблюда... Посміховисько справдешнє...»
«Але ж і Моше поголився»,- заперечив Корах.
«Як ти не розумієш: це ж тільки на те, щоб принизити тебе. Сам цар, брата призначив першосвященником, небожів його заступниками... Та ще й велить віддавати їм данину. А ти лишився в дурнях...»
І ось Корах на чолі бунтарів звинувачує Моше в сваволі. Упав на обличчя своє проводир і промовив до всієї громади: «Уранці Господь дасть знати, хто Його та хто святий, щоб наблизити його до Себе, а кого вибере, того Він і наблизить до себе».
Звелів Моше Кораху та його прибічникам узяти кадильниці з жаром і поставити назавтра перед лицем Господнім. Агарону теж.
І ось біля Скинії заповіту з’явилась Слава Господня. Попадали всі на обличчя тай сказали: «Боже, Боже духів і кожного тіла! Як згрішить один чоловік, чи Ти будеш гніватись на всю громаду?»
Господь наказав Моше, щоб відступилися зо всіх боків од Кораха, Датана й Авірана. Так громада й зробила. А призвідці бунту вийшли зі своїх наметів разом із сім’ями своїми. І сказав їм Моше: «Оцим пізнаєте, що Господь послав мене зробити всі справи ці, що не з моєї вигадки вони. Якщо вони повмирають, як умирає кожна людина, і їх спіткає доля кожної людини, то не Господь послав мене. А коли Господь створить щось нове, і земля відкриє вуста свої тай поглине їх та все, їхнє..,
То пізнають, що люди образили Господа».
Тільки-но скінчив Моше, як розступилася земля й поглинула прибічників Кораха з усім їхнім майном.
Щоправда, не всіх. Один із них, навіть призвідець, уцілів. Не завдяки волі Господа Бога .
Це був Он. Він мешкав по сусідству з сім’єю Корах і зголосився на бунт. Розповів про це дружині, а вона йому: «І чого ти доб’єшся? Байдуже, хто буде першосвященником - Агарон чи Корах- твоє становище не зазнає жодних змін»
«Так-то так,- почесав потилицю Он,- але ж я пообіцяв Корахові…»
«Якось та буде. А поки що випий вина та лягай спати. Ранок покаже, що слід чинити».
До вина тим часом додала якогось трунку, і невдовзі бунтар захропів.
А дружина з донькою сіли перед входом до намету з журними лицями і без наміток на головах. Уранці з’явився посланець Кораха. Побачив те, що не слід чоловікові бачити, і без жодного слова пішов. Так належало діяти згідно з Торою.
Але тої миті, коли бунтівників поглинала земля, ліжко, на якому спав Он,почало рухатись у бік провалля. Ухопившись обома руками за нього, жінка стала молитись: «Володар Всесвіту, мій чоловік не приєднався до Кораха і поклявся Твоїм Великим Іменем, що не став його прибічником. Якщо коли-небудь він порушить своє слово, Ти зможеш покарать його потім».
І ліжко припинило рухатись у бік погибелі.
Коли чоловік проснувся, дружина розповіла йому, що сталося з бунтівниками, і звеліла йти до Моше вибачитись. На чоловікове «Мені якось соромно», відповіла, що піде сама. Вислухавши її, Моше сам пішов до Она і гукнув з порогу: «Виходь! Хай Усевишній простить тебе!»
До самої смерті розкаювавсь Он, що зголосився підтримати Кораха.
P.S.
«Мудра будує свій дім».- кажуть мудреці. Це про дружину Она.
«Нечестива руйнує дім власними руками». Це про дружину Кораха.
Крім Она, уціліли і троє синів Кораха, незгодних із задумом батька,- Ассір, Елкан І Авіассар. Вони стали родоначальниками Корахідів. Нащадки їх - автори псалмів «Синів Кораха». З роду Корахідів вийшов пророк Шмуель, що висвятив у царі Шауля й Давида.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Бунт проти Всевишнього
«І взяли Корах , син Їцгара, син Кегата, сина Левієвієго,
і Датан, і Авірон, сини Еліявові, та Он, син Пелета, сина Реувена,
та й повстали проти Моше, а з ними двісті й п’ятдесят мужа Ізраїлевих синів,
начальники громади, закликувані на збори, люди вельможні»
Книга Числа, 16:1-2
В поемі «Мойсей» Івана Франка призвідцями бунту проти Моше названо Датана й Авірона як начебто виразників волі молодого покоління юдеїв. І жодним словом про Кораха. Натомість згідно з Торою (Святим Письмом) за бунтом стоїть насамперед він. На догоду своїм особистим намірам отримати посаду першосвященника. Себто одібрати частину влади своїх двоюрідних братів – Моше й Агарона.
«Досить вам,- говорив Корах від імені однодумців,- бо вся громада, всі вони святі, і серед них Господь! І чому ви несетесь понад зборами Господніми!»
Ніхто з бунтарів, звичайно, не знав, що на думці в проводиря. Був Корах найбільший багатій, що розжився, знайшовши неабиякий скарб. Тай чимало з тих, кого він підбурював, були його боржниками.
А почалося все з того, що Корах вважав себе обділеним в юдейській ієрархії. Адже навіть начальником над родом Кегата Моше призначив не його, як він на те сподівався, а набагато молодшого Еліцафана.
І все ж останньою краплею, що переповнила гнів Кораха, був глум дружини.
За велінням Всевишнього левіти, до яких він належав, мали пройти освячення – поголитись до останньої волосини на тілі. Прийшов після цього Корах додому, а дружина, яка, мабуть, мала-таки владу над чоловіком, стрчає його сміхом.
«На кого ти схожий? На якогось верблюда... Посміховисько справдешнє...»
«Але ж і Моше поголився»,- заперечив Корах.
«Як ти не розумієш: це ж тільки на те, щоб принизити тебе. Сам цар, брата призначив першосвященником, небожів його заступниками... Та ще й велить віддавати їм данину. А ти лишився в дурнях...»
І ось Корах на чолі бунтарів звинувачує Моше в сваволі. Упав на обличчя своє проводир і промовив до всієї громади: «Уранці Господь дасть знати, хто Його та хто святий, щоб наблизити його до Себе, а кого вибере, того Він і наблизить до себе».
Звелів Моше Кораху та його прибічникам узяти кадильниці з жаром і поставити назавтра перед лицем Господнім. Агарону теж.
І ось біля Скинії заповіту з’явилась Слава Господня. Попадали всі на обличчя тай сказали: «Боже, Боже духів і кожного тіла! Як згрішить один чоловік, чи Ти будеш гніватись на всю громаду?»
Господь наказав Моше, щоб відступилися зо всіх боків од Кораха, Датана й Авірана. Так громада й зробила. А призвідці бунту вийшли зі своїх наметів разом із сім’ями своїми. І сказав їм Моше: «Оцим пізнаєте, що Господь послав мене зробити всі справи ці, що не з моєї вигадки вони. Якщо вони повмирають, як умирає кожна людина, і їх спіткає доля кожної людини, то не Господь послав мене. А коли Господь створить щось нове, і земля відкриє вуста свої тай поглине їх та все, їхнє..,
То пізнають, що люди образили Господа».
Тільки-но скінчив Моше, як розступилася земля й поглинула прибічників Кораха з усім їхнім майном.
Щоправда, не всіх. Один із них, навіть призвідець, уцілів. Не завдяки волі Господа Бога .
Це був Он. Він мешкав по сусідству з сім’єю Корах і зголосився на бунт. Розповів про це дружині, а вона йому: «І чого ти доб’єшся? Байдуже, хто буде першосвященником - Агарон чи Корах- твоє становище не зазнає жодних змін»
«Так-то так,- почесав потилицю Он,- але ж я пообіцяв Корахові…»
«Якось та буде. А поки що випий вина та лягай спати. Ранок покаже, що слід чинити».
До вина тим часом додала якогось трунку, і невдовзі бунтар захропів.
А дружина з донькою сіли перед входом до намету з журними лицями і без наміток на головах. Уранці з’явився посланець Кораха. Побачив те, що не слід чоловікові бачити, і без жодного слова пішов. Так належало діяти згідно з Торою.
Але тої миті, коли бунтівників поглинала земля, ліжко, на якому спав Он,почало рухатись у бік провалля. Ухопившись обома руками за нього, жінка стала молитись: «Володар Всесвіту, мій чоловік не приєднався до Кораха і поклявся Твоїм Великим Іменем, що не став його прибічником. Якщо коли-небудь він порушить своє слово, Ти зможеш покарать його потім».
І ліжко припинило рухатись у бік погибелі.
Коли чоловік проснувся, дружина розповіла йому, що сталося з бунтівниками, і звеліла йти до Моше вибачитись. На чоловікове «Мені якось соромно», відповіла, що піде сама. Вислухавши її, Моше сам пішов до Она і гукнув з порогу: «Виходь! Хай Усевишній простить тебе!»
До самої смерті розкаювавсь Он, що зголосився підтримати Кораха.
P.S.
«Мудра будує свій дім».- кажуть мудреці. Це про дружину Она.
«Нечестива руйнує дім власними руками». Це про дружину Кораха.
Крім Она, уціліли і троє синів Кораха, незгодних із задумом батька,- Ассір, Елкан І Авіассар. Вони стали родоначальниками Корахідів. Нащадки їх - автори псалмів «Синів Кораха». З роду Корахідів вийшов пророк Шмуель, що висвятив у царі Шауля й Давида.
Імена відтворено за івритським оригіналом.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію