ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.09 22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,

Іван Потьомкін
2025.10.09 21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький

Олександр Буй
2025.10.09 20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.

Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить

Євген Федчук
2025.10.09 20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач

Сергій Губерначук
2025.10.09 15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:

С М
2025.10.09 13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Віктор Кучерук
2025.10.09 12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.

Сергій СергійКо
2025.10.09 12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм

Юрій Гундарєв
2025.10.09 09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.

Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл

Борис Костиря
2025.10.08 22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Леся Горова
2025.10.08 15:15
Перед осінню ніби винною
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.

І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком

Володимир Мацуцький
2025.10.08 13:20
грудня 2025 року Норвезький Нобелівський комітет винесе рішення: «нікому з глав держав не присуджувати премію миру». До такого рішення потенційні члени комітету прийшли заздалегідь, ознайомившись з дослідженнями міжнародної групи науковц

Володимир Бойко
2025.10.08 11:12
Колись бункери були прихистком героїв, а нині по бункерах рятує шкуру якесь пуйло. У майбутньому вивчення історії рашизму буде справою не політологів, а паразитологів. Право сильного сильне, але не праве. Малодушним завжди мало загублених душ.

Віктор Кучерук
2025.10.08 06:14
Зранку за вікнами осінь
Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Критика | Аналітика

 Бунт проти Всевишнього

«І взяли Корах , син Їцгара, син Кегата, сина Левієвієго,
і Датан, і Авірон, сини Еліявові, та Он, син Пелета, сина Реувена,
та й повстали проти Моше, а з ними двісті й п’ятдесят мужа Ізраїлевих синів,
начальники громади, закликувані на збори, люди вельможні»
Книга Числа, 16:1-2


В поемі «Мойсей» Івана Франка призвідцями бунту проти Моше названо Датана й Авірона як начебто виразників волі молодого покоління юдеїв. І жодним словом про Кораха. Натомість згідно з Торою (Святим Письмом) за бунтом стоїть насамперед він. На догоду своїм особистим намірам отримати посаду першосвященника. Себто одібрати частину влади своїх двоюрідних братів – Моше й Агарона.
«Досить вам,- говорив Корах від імені однодумців,- бо вся громада, всі вони святі, і серед них Господь! І чому ви несетесь понад зборами Господніми!»
Ніхто з бунтарів, звичайно, не знав, що на думці в проводиря. Був Корах найбільший багатій, що розжився, знайшовши неабиякий скарб. Тай чимало з тих, кого він підбурював, були його боржниками.
А почалося все з того, що Корах вважав себе обділеним в юдейській ієрархії. Адже навіть начальником над родом Кегата Моше призначив не його, як він на те сподівався, а набагато молодшого Еліцафана.
І все ж останньою краплею, що переповнила гнів Кораха, був глум дружини.
За велінням Всевишнього левіти, до яких він належав, мали пройти освячення – поголитись до останньої волосини на тілі. Прийшов після цього Корах додому, а дружина, яка, мабуть, мала-таки владу над чоловіком, стрчає його сміхом.
«На кого ти схожий? На якогось верблюда... Посміховисько справдешнє...»
«Але ж і Моше поголився»,- заперечив Корах.
«Як ти не розумієш: це ж тільки на те, щоб принизити тебе. Сам цар, брата призначив першосвященником, небожів його заступниками... Та ще й велить віддавати їм данину. А ти лишився в дурнях...»
І ось Корах на чолі бунтарів звинувачує Моше в сваволі. Упав на обличчя своє проводир і промовив до всієї громади: «Уранці Господь дасть знати, хто Його та хто святий, щоб наблизити його до Себе, а кого вибере, того Він і наблизить до себе».
Звелів Моше Кораху та його прибічникам узяти кадильниці з жаром і поставити назавтра перед лицем Господнім. Агарону теж.
І ось біля Скинії заповіту з’явилась Слава Господня. Попадали всі на обличчя тай сказали: «Боже, Боже духів і кожного тіла! Як згрішить один чоловік, чи Ти будеш гніватись на всю громаду?»
Господь наказав Моше, щоб відступилися зо всіх боків од Кораха, Датана й Авірана. Так громада й зробила. А призвідці бунту вийшли зі своїх наметів разом із сім’ями своїми. І сказав їм Моше: «Оцим пізнаєте, що Господь послав мене зробити всі справи ці, що не з моєї вигадки вони. Якщо вони повмирають, як умирає кожна людина, і їх спіткає доля кожної людини, то не Господь послав мене. А коли Господь створить щось нове, і земля відкриє вуста свої тай поглине їх та все, їхнє..,
То пізнають, що люди образили Господа».
Тільки-но скінчив Моше, як розступилася земля й поглинула прибічників Кораха з усім їхнім майном.
Щоправда, не всіх. Один із них, навіть призвідець, уцілів. Не завдяки волі Господа Бога .
Це був Он. Він мешкав по сусідству з сім’єю Корах і зголосився на бунт. Розповів про це дружині, а вона йому: «І чого ти доб’єшся? Байдуже, хто буде першосвященником - Агарон чи Корах- твоє становище не зазнає жодних змін»
«Так-то так,- почесав потилицю Он,- але ж я пообіцяв Корахові…»
«Якось та буде. А поки що випий вина та лягай спати. Ранок покаже, що слід чинити».
До вина тим часом додала якогось трунку, і невдовзі бунтар захропів.
А дружина з донькою сіли перед входом до намету з журними лицями і без наміток на головах. Уранці з’явився посланець Кораха. Побачив те, що не слід чоловікові бачити, і без жодного слова пішов. Так належало діяти згідно з Торою.
Але тої миті, коли бунтівників поглинала земля, ліжко, на якому спав Он,почало рухатись у бік провалля. Ухопившись обома руками за нього, жінка стала молитись: «Володар Всесвіту, мій чоловік не приєднався до Кораха і поклявся Твоїм Великим Іменем, що не став його прибічником. Якщо коли-небудь він порушить своє слово, Ти зможеш покарать його потім».
І ліжко припинило рухатись у бік погибелі.
Коли чоловік проснувся, дружина розповіла йому, що сталося з бунтівниками, і звеліла йти до Моше вибачитись. На чоловікове «Мені якось соромно», відповіла, що піде сама. Вислухавши її, Моше сам пішов до Она і гукнув з порогу: «Виходь! Хай Усевишній простить тебе!»
До самої смерті розкаювавсь Он, що зголосився підтримати Кораха.

P.S.
«Мудра будує свій дім».- кажуть мудреці. Це про дружину Она.
«Нечестива руйнує дім власними руками». Це про дружину Кораха.
Крім Она, уціліли і троє синів Кораха, незгодних із задумом батька,- Ассір, Елкан І Авіассар. Вони стали родоначальниками Корахідів. Нащадки їх - автори псалмів «Синів Кораха». З роду Корахідів вийшов пророк Шмуель, що висвятив у царі Шауля й Давида.

Імена відтворено за івритським оригіналом.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-09-10 21:52:51
Переглядів сторінки твору 1353
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.035 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.223 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 21:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-11 10:46:44 ]
...всякий раз читаючи подібні тексти - знаю: всякий раз аналогії сьогодення будуть прикладатися до них... а тлумачення будуть зроблені які хто захоче... от і Франко щось пропустив... й сьогоднішня спокуса...
Здається Ви вчасно виставили оригінальний текст... Дякую!