Цікаві думки. Ритм і рими змушують задумуватися над мотивацією такої їхньої присутності.

ВІтаю, Ліро:) а як вам така друга строфа:
холодне шкло під гарячим подихом
освітлені кола навкруг ліхтарІВ
від запальнички блакитне полум'я
трясе лихоманка
мікстур,
лікарІВ

як на мене, з наголосами тут треб ащось зробити

скільки разів пересвідчувалась, що коли не чуєш вірш, а читаєш, то сприйматися може зовсім не так, як авторові здається логічним)))
тут іде звертання - "(дайте) мікстур, лікарЯ (множина, наголос), а не перераховування - "мікстур, лІкара"

дякую дуже, дівчата, що зайшли))

Якщо звертання, то "лікарі". :)
Але думаю, можете залишити. Якщо протяжно звертатися, то виходить кликати одного лікаря, а протяжність нівелюється будь-який наголос, що дозволяє виділяти потрібний склад для рими. :) Тому, Катерино, можливо, варто написати по складах: "лі-ка-ря!"?

Sorry, але множина буде "лікарі"

та я знаю, але дозволила собі певну "вольность"))))
в принципі, можна перефразувати як пропонує Богдана, ніяких змін контексту це за собою не тягне...
тільки мені треба звикнути))

а Ви, Мирославо, що порадите? залишити чи змінити?

які ще думки будуть?

годинник процокує, наче підбори
туман, лікарі - уже не спішно
а тіні втікають, спускаються штори
вітаю, Небо
знайомся -
грішник! :-))))

Люблю депресив;)
Дякую!