ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Дениско (1954) / Інша поезія

 * * *
Образ твору на розгіллі
своєї долі
знайшов
загублену підкову
здавалось
ніби веселку спіймав у долоні…
і обпився
п’янкими медами надій
і молився
зорі на вечірнім небі
і ще не здогадувавсь
про утрати прийдешні…

2017




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-09-18 12:59:39
Переглядів сторінки твору 5836
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.940 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 3.791 / 5.5  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.06.18 17:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-09-18 19:35:20 ]
гарно, і не сперечатимуся

(хоч)

можна було би мовити і ’про утрати прийдешні’

тоже нічо так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-18 20:19:41 ]
О дякую Друже! :) Вже змінив


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-18 19:42:38 ]
Василинка від Василя :) гарно так....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-18 20:21:01 ]
Усміхнувся. :) Дякую, Роксолянко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-09-18 19:43:32 ]
пронизливо... бо так і є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-18 20:21:48 ]
Спасибі, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-09-19 01:16:35 ]
Так хотіла втішити Вашого ЛГ, Василю, що післала йому в поміч свою ЛГ, але й вона, здається, розгубилася, бо життя нічого не дає даремно, за все плату просить.
http://maysterni.com/publication.php?id=127629


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-19 09:30:10 ]
Якщо сприймати мій текст метафорично, то у кожного читача свої уяви, образи чи алюзії… Ну а коли буквально – то тут, приміром, можна уявити стан раба, який знайшов підкову коня фараона! Відомо, що ті підкови кували із золота!
А є величезний пласт прадавньої нашої культури до якої у мене глибоке шанобливе ставлення. Йдеться про оті пісні, повір’я, традиції, що пов’язані з кіньми, підковами загубленими (знайденими)…
Є ще (мені близьке) прикінцеве риторичне Василя Симоненка у його новелі: « Ті, що знаходять підкову, ніколи не думають про того, хто загубив її…»
Ларисо! Шалено дякую Вам за миттєву ( і се не вперше) поетичну і неповторну реакцію на мій текст. Розвеселили ЛГ – ще й як!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-09-19 09:37:47 ]
Обіймаю, Василечку. Увечері, як побачила Ваш твір, то й хлинуло. Дивовижна річ слово, іноді лячно братися за нього, бо пишеш одне, а воно все рівно виводить на правду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-09-19 11:31:08 ]
Вчорашній щем сьогодні в радість.
Прийдешне?- зовсім не болить...

Привіт Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-19 12:31:52 ]
О, Вітре! Можлитво ітак!.. А ще Твій відгук нагадав мені тезу Святого Августина: "Теперішнє майбутнього - це його очікування " Привіт! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-12-31 14:51:22 ]
Вітаю з Новим роком!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-01-31 16:10:43 ]
А підкову кріплять так як на фото, щоб щастя не виливалось...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2018-02-17 16:41:06 ]
коли я скількись там років тому прийшла на ПМ і мені здавалося на той час, що от капець повний і гіршого уже в житті бути не може (це я не про ПМ, звісно, а про своє особисте), то я дуже помилялася, не здогадуючись про утрати прийдешні, а вони посипалися одні за другими, і Світланина зоря якраз саме тоді згасла, усе враз...кажуть, що надія вмирає останньою. навіть не знаю. мабуть усе ж таки неправду кажуть.
..а вірш прекрасний. усе життя за мить промайнуло, читаючи його.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-02-17 18:44:14 ]
Ксеню, та чого ви про "згаслу зорю"? Все добре у Світлани - просто тут вже її немає, але вона є. Ось не будьте егоїсткою - подавай вам усіх друзів сюди, аби на очах були! А вони на серці - на прямому зв`язку! Тільки розмовляють коливаннями, рухами тепла і світла. Це ж ми тут усім недосяжні і обмежені у всьому, а там - ми вдома )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-17 20:10:46 ]
Дякую, Ксеню, за відвертість. Твої співзвучності і співчування чомусь нагадали мені дуже короткий вірш одного араба, який ще до ери Христа написав:
Я один, я один у того –
у кого нікого, нікого…