ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.07.13 19:08
Історичні парадокси -2
І історію і сучасність підганяють одне під одного. Декому у Варшаві знову закортіло у Варшавський договір. А заодно й під московське сідло. Гонор може перекладатися як «честь», «гідність». Але може також як «пиха» чи «чванство». Вибір за паньством.

Юрій Лазірко
2026.07.13 17:09
Зима Вже Близько -- з присмаком блюзу
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот

те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні

С М
2026.07.13 15:04
Ядро & Цеп (Janis Joplin @McMahon Stadium Calgary July 4 1970)
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки

Вячеслав Руденко
2026.07.13 14:41
Secret place
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.

Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,

Тетяна Левицька
2026.07.13 14:28
Гранітний
Скинувши зажуру із чола,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.

Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,

Іван Потьомкін
2026.07.13 14:04
***
Як у коханні щось не йдеться,
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.

Борис Костиря
2026.07.13 13:35
* * *
Мороз тривожний покриває розум,
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.

Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса

хома дідим
2026.07.13 11:10
* 140 *
сів і віршик написав
чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри

Ірина Вовк
2026.07.13 10:45
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 2)
СПАЛАХ ТРЕТІЙ. СВІТЛО І ТІНІ СЕКЕШФЕГЕРВАРА Розспівний шепіт Бояна завис у густому від видінь минулого повітрі на півслові… Його долоні, що гріли ступні Анастасії, злегка здригнулися. Він підвів голову, подивився на вузьке вікно-бійницю вгорі тьмяної ке

Паб Лімерик
2026.07.13 09:31
Атлас людських дивацтв
Таксопарку міського шофер
Пішоходом працює тепер.
Залишкове пальне
Він продасть і гульне,
Як і всякий місцевий шофер.

А товариш його на «Рено»
Перевозить усяке майно

Віктор Кучерук
2026.07.13 06:49
* * *
Прибите хвилями до берега,
Лежить загублене весло
І все вслухається у шерехи,
Яким утратило число.
Але не чутно веслувальника
Гребків вздовж берега давно, -
Отож у руки віршувальника
Потрапить зрештою воно...

Артур Курдіновський
2026.07.12 21:59
Втома (сонет)
Заплющив очі. Темрява сліпа
Минуле та майбутнє застелила.
Посеред ночі витончене "па"
Виконує нічне ясне світило.

Слова юрби, солоні, мов ропа,
Окупували правду, цвіллю вкрили.
Наївне серце сольно виступа

Вячеслав Руденко
2026.07.12 19:49
Berceuse
Очі срібні дзеркал,
Вкриті ковдрою ноги,
Світ здивованих…спів,
Відчайдушне тепер,

Чи до сну берегам
В журавлях одноногих,
У тонкому відлунні

Євген Федчук
2026.07.12 15:11
Як гинуть багаті царства…
Могутнє царство Лідія лежить,
Малоазійські обійма простори
Від Чорного по Середземне море.
На сході Галіс стрімко з гір біжить.
Нема царя могутніше, ніж Крез,
Нема царя багатшого за нього.
Йому, напевно помагають боги.
А у царя найбільший інтерес

Борис Костиря
2026.07.12 13:42
* * *
Насувається сніг всеохопний,
Він тотальний, могутній, німий.
То нахабний, як збуджений гопник,
То пестливий, сумний, осяйний.

Насувається сніг так епічно,
Наче думи, поеми зими.
Насувається катастрофічно,

Роксолана Вірлан
2026.07.12 12:08
* * *
Душа віршами з тіла проривається -
душі дарма, що тілові болить,
що кожна кракелюрочка і зсадина
за тим віршем зривається...ще мить

і ти - не ти, а вже розхвилля видиху,
кометний хвіст, що розпилив себе
у чорний простір - у порожність витихлу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Дениско (1954) / Інша поезія

 * * *
Образ твору на розгіллі
своєї долі
знайшов
загублену підкову
здавалось
ніби веселку спіймав у долоні…
і обпився
п’янкими медами надій
і молився
зорі на вечірнім небі
і ще не здогадувавсь
про утрати прийдешні…

2017




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-09-18 12:59:39
Переглядів сторінки твору 6444
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.940 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 3.791 / 5.5  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.09.12 18:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-09-18 19:35:20 ]
гарно, і не сперечатимуся

(хоч)

можна було би мовити і ’про утрати прийдешні’

тоже нічо так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-18 20:19:41 ]
О дякую Друже! :) Вже змінив


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-18 19:42:38 ]
Василинка від Василя :) гарно так....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-18 20:21:01 ]
Усміхнувся. :) Дякую, Роксолянко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-09-18 19:43:32 ]
пронизливо... бо так і є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-18 20:21:48 ]
Спасибі, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-09-19 01:16:35 ]
Так хотіла втішити Вашого ЛГ, Василю, що післала йому в поміч свою ЛГ, але й вона, здається, розгубилася, бо життя нічого не дає даремно, за все плату просить.
http://maysterni.com/publication.php?id=127629


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-19 09:30:10 ]
Якщо сприймати мій текст метафорично, то у кожного читача свої уяви, образи чи алюзії… Ну а коли буквально – то тут, приміром, можна уявити стан раба, який знайшов підкову коня фараона! Відомо, що ті підкови кували із золота!
А є величезний пласт прадавньої нашої культури до якої у мене глибоке шанобливе ставлення. Йдеться про оті пісні, повір’я, традиції, що пов’язані з кіньми, підковами загубленими (знайденими)…
Є ще (мені близьке) прикінцеве риторичне Василя Симоненка у його новелі: « Ті, що знаходять підкову, ніколи не думають про того, хто загубив її…»
Ларисо! Шалено дякую Вам за миттєву ( і се не вперше) поетичну і неповторну реакцію на мій текст. Розвеселили ЛГ – ще й як!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-09-19 09:37:47 ]
Обіймаю, Василечку. Увечері, як побачила Ваш твір, то й хлинуло. Дивовижна річ слово, іноді лячно братися за нього, бо пишеш одне, а воно все рівно виводить на правду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-09-19 11:31:08 ]
Вчорашній щем сьогодні в радість.
Прийдешне?- зовсім не болить...

Привіт Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-19 12:31:52 ]
О, Вітре! Можлитво ітак!.. А ще Твій відгук нагадав мені тезу Святого Августина: "Теперішнє майбутнього - це його очікування " Привіт! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-12-31 14:51:22 ]
Вітаю з Новим роком!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-01-31 16:10:43 ]
А підкову кріплять так як на фото, щоб щастя не виливалось...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2018-02-17 16:41:06 ]
коли я скількись там років тому прийшла на ПМ і мені здавалося на той час, що от капець повний і гіршого уже в житті бути не може (це я не про ПМ, звісно, а про своє особисте), то я дуже помилялася, не здогадуючись про утрати прийдешні, а вони посипалися одні за другими, і Світланина зоря якраз саме тоді згасла, усе враз...кажуть, що надія вмирає останньою. навіть не знаю. мабуть усе ж таки неправду кажуть.
..а вірш прекрасний. усе життя за мить промайнуло, читаючи його.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-02-17 18:44:14 ]
Ксеню, та чого ви про "згаслу зорю"? Все добре у Світлани - просто тут вже її немає, але вона є. Ось не будьте егоїсткою - подавай вам усіх друзів сюди, аби на очах були! А вони на серці - на прямому зв`язку! Тільки розмовляють коливаннями, рухами тепла і світла. Це ж ми тут усім недосяжні і обмежені у всьому, а там - ми вдома )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-17 20:10:46 ]
Дякую, Ксеню, за відвертість. Твої співзвучності і співчування чомусь нагадали мені дуже короткий вірш одного араба, який ще до ери Христа написав:
Я один, я один у того –
у кого нікого, нікого…