Я пишу за принципом, що вірш це живий організм, в якому все працює і забезпечує життєдіяльність іншому.

Ішла степом смертонька,
Ніжки босії.
Несла долі дві
На коромислі.
Поспішала ластівкою
Чорнокрилою,
Припадала до сердець
Грудьми білими.
Ой дівчино, брови-лезо,
Очі-криця,
Із відерця свого
Дай напиться.
Дзвенить-співа шабелька
Сталь свячена,
Скажи звідки жде
Наречена.
Як сам знаєш соколе,
Вибирай,
Бачиш: хлюпа бідонька
Через край.
Поколола ніженьки
По стерні,
Донесла я щастячка
Десь на дні.
А мені не звикати
Біду бідувати.
Чекай, скоро приведу
Я сватів до хати.
Дай могилу за дружину,
За дітей – волошки,
Не скупися, наливай
Пригорщу ще й трошки!
Роздавала-набирала –
Коромисло гнеться,
По босому сліду -
Гайвороння в’ється.
Брела степом смертонька,
По полові,
У відерцях, аж по вінця, –
Крові...

Ішла степом смертонька,
Ніжки босії.
зменшено-песлива форма СМЕРТОНЬКА дає натяк на подальше нетрадиційне трактування смарті, та разом з НІЖКИ БОСІЇ є гачечком на майбутнє, вони малюють перед читачем образ ніжної босоногої дівчини, хоча про неї у вірші ще не сказано ні слова.

НЕСЛА ДОЛІ ДВІ веде до розкриття попереднього СМЕРТОНЬКА,
НА КОРОМИСЛІ продовжує тему молодої дівчини, робить новий натяк на те, що дівчина вже на порі, так як коромисло часто зустрічається у народних піснях про кохання.

дві долі на коромислі у відрах пересікаються з казковою мертвою і живою водою.

Я говорю лише про натяки, підтест, який читач відчуває тому що у нтого готова база сприйняття:зменшено-пестлива форма іменника, вода, босі ноги- це загальний індоєвропейський образ дівини на порі який ми сприймаємо через казки та фольклор.

ПОСПІШАЛА ЛАСТІВКОЮ - повертаємося до теми смерті, роблячи екскурс в народну міфологію, бо саме ластівка виступала предвісницею смерті(нар.пов.:якщо ластівка залетить у вікно - до покійника, у билинах ластівка має приналежність до потойбічного світу, це є ще і у похоронних плачах)

ЧОРНОКРИЛОЮ - тема смерті і гачечок на далі

ПРИПАДАЛА ДО СЕРДЕЦЬ

словом припадала ми продовжуємо теме смерті і водночас тему дівчини, так як до покійника саме припадають, а не притуляються, горнуться чи що інше. Припадають зі страху, з відчаю, перед розлукою,слово настільки містке, ємке, що не дивлячись, що говоримо про ластівку, бачимо дівчину, що припадає до пораненого чи мертвого коханого.
ГРУДЬМИ БІЛИМИ - посилює попередній образ і маємо молоду білотілу наречену, хоча про неї ще не має ні слова.
Водночас ця фраза є антонімічною до ЧОРНОКРИЛОЮ. Це повертає нас до початку, до двух доль на коромислі, до поняття добра і зла, життя і смерті, підводить до поняття смерті не як чогось жорстокого та базпощадного, а дає привід замислитися над іншим.

ОЙ ДІВЧИНО- нарешті з"явилася довгожданна дівчина, образ якої готувався давно і ретельно, про неї вже так багато домислено, нічого не потрібно добавляти.
БРОВИ -ЛЕЗО
ОЧІ - КРИЦЯ
повертаємося до смерті, тільки спершу ми до дівчини йшли через образ смертоньки, тепер же навпаки, розкриваємо образ смерті за допомогою дівчини,повертаємо його іншим, трагічним боком.

ЛЕЗО та КРИЦЯ є гачечком на далі, так як несуть натяк на зброю.
сама форма звертання до дівчини є гачечком веде до появи ще одного персонажа

ІЗ ВІДЕРЦІ ТВОГО
ДАЙ НАПИТЬСЯ

екскурс у фольлор - просить води зачасту наречений, тож маємо образ хлопця-нареченого. водночас відерце повертає нас на початок, до двух відер на коромислі із живою і мертвою водою.
тобто хлопець просить не просто води, а життя або смерть.

ДЗВЕНИТЬ-СПІВА ШАБЕЛЬКА
СТАЛЬ СВЯЧЕНА
поява зброї уже подготована і очикувана словами лезо та криця, одначе йдеться не лише про зброю, а про бій у розпалі бо шабля дзенить. образ бою підсилюється народним засобОм із дум - СВЯЧЕНА СТАЛЬ,
Зауважу, що про сам бій не йдеться мова, він - це натяк, десь на віддалі, коли боєць відсторонюється від бою - коли він поранений.
образ пораненого підготовувався словом ПРИПАДАЛА та образами які воно викликає.
.

СКАЖИ ЗВІДКИ ЖДЕ
НАРЕЧЕНА
повертаємося до образу двох доль, одночасно до вибору між життям і смертю, так як за нар.піс. нареченою козака може виступати і могила. тут же ми відокремлюємо смерть - дівчину від юнака, вон є лише провідником, ворожкою, а не його нареченою

ЯК САМ ЗНАЄШ, СОКОЛЕ
ВИБИРАЙ
БАЧИШ ХЛЮПА БІДОНЬКА
ЧЕРЕЗ КРАЙ
ПОКОЛОЛа НІЖЕНЬКИ
ПО СТЕРНІ
ДОНЕСЛА Я ЩАСТЯЧКА
ДЕСЬ НА ДНІ

йде власне сам вибір, який підготовлювався раніше. смерть обертаємо знову іншим обличчам - милосердним, багатостражденним - це зменшено-пестливі форми, біль, який переживає сама дівчина,
ніжки які береже наречений- поширений образ у нар.піснях, тут же ніжки поколені, облиті холодною водою(фраза: хлюпа через край), це є гачечком на майбутнє

А МЕНІ НЕ ЗВИКАТЬ
БІДУ БІДУВАТИ будується за принципом фрази зиму зимувати - тобто те, що треба прежити, що трапляється постійно і від нього нікуди не дітися,
тут трохи розкриваємо образ юнака, проглядається козак,для якого війна та невзгоди звичне діло, його спокійне ставлення до своєї загибелі поєднує образ із тією інформацією, що ми знаємо про козаків. про те що він загине натякалося раніше, коли біди виявилося більше за щастя.

ЧЕКАЙ СКОРО ПРИВЕДУ
Я СВАТІВ ДО ХАТИ
використовуємо народне уявлення про смерть як весілля(у похороні молоді використовувалися певні весільні обряди)
ДАЙ МОГИЛУ ЗА ДРУЖИНУ
ЗА ДІТЕЙ ВОЛОШКИ
повертаємося назад, до вибору, там є гачечок, який ставить героя на межу життя і смерті.фраза лягає на підготований грунт. до того ж використовуємо народний образ з пісні:
взяв собі за дружину
високу могилу


НЕ СКУПИСЯ, НАЛИВАЙ
ПРИГОРЩУ ЩЕ Й ТРОШКИ
тема козацької хоробрості,трохи народного гумору: дав, а тоді догнав та ще й дав, який у тексті дає трагічний оптимізм (відомий такий напрям у л-рі?)

РОЗДАВАЛА зрозуміло з тесту що,НАБИРАЛА - гачечок надалі

КОРОМИСЛО ГНЕТЬСЯ фраза з народної пісні пр Галю, повертає нас до образу нареченої
є гачечком до подальшого образу нареченого.
ПО БОСОМУ СЛІДУ разом із словом ГНЕТЬСЯ підводить до трагічного кінця,босі(незахищені) ноги, гнуться плечі від ваги чи горя...

ГАЙВОРОННЯ В"ЄТЬСЯ
гайвороння в"ється над трупами, це показує чим закінчився бій, те, що це не один ворон, а його багато, узагальнює, типізує долю героя з багатьма іншими.

слово В"ТЬСЯ є з цієї ж пісні про Галю, він малює образ нареченого, що загинув та нареченої, що переживаж його смерть. тут же спрацьовує і гачечок образу болю, що має переживає дівчина - біль фізичний переходить у біль душевний.


ІШЛА СТЕПОМ СМЕРТОНЬКА
відходимо від образу дівчини і повертаємося до початкового образу Смерті.

ПО ПОЛОВІ - порожнє, вигоріле, непотрібне, колюче
на початку був просто степ, після бою - це полова, додає трохи філософії у текст.
трохи працює на образ дівчини, що залишиться нікому непотрібною, незаміжньою внаслідок цієї війни.


У ВІДЕРЦЯХ АЖ ПО ВІНЦЯ
працює гачечок НАБИРАЛА

КРОВІ...

смерть роздала біду і набрала крові повні відра (на противагу - першим відрам,де одне порожнє)
це підводить до узагальнення: бродить смерть у світі і черпає відрами кров, тобто не вказується,що ось, це трапилося тодіито й так, а, навпаки, час і простір розмивається, з"являється натяк на землю, по якій постійно проходять війни, на народ, який постійно змушений воювати(змушений, бо у вірші є мотив бажання щастя, що не можливе через війну)
починаючи з образу чогось одного ми підійшли до узагальнення, вірш може описувати будь яку війну, і козацьку, і Вітчизняну, і Чеченську...
ми підійшли до загального образу війни і те, що вона несе людям.