Вона прокинулась серед ночі від нестачі ніжності. Раніше навіть уявити не могла, що її може не вистачати так само як повітря. У грудях розростався величезний камінний згусток. Задихаючись, сіла у ліжку. Швидке дихання виштовхнуло з підсвідомості слово «блекаут». Так дайвери називають несподівану втрату свідомості, яка настає в результаті кисневого голодування. Це відбувається дуже швидко, несподівано, без попередження. Як правило, жертви цього явища помирають, так і не зрозумівши, що сталось. Це межа, за якою прірва. Подолати її майже не можливо. Хіба що поряд опиниться небайдужа душа. Так…дихати спокійно! Темрява завжди годує нічні жахіття. Самій не смішно - лякатися нестачі чийогось дотику, чийогось дихання поряд? Ні, не смішно. Зовсім. Тим більше зараз, коли ніч, як морська глибина зазирає в затерплі від страху зіниці.
Раптом відчула щось шершаво-тепле, вологе. Пес, що спав в ногах, крізь сон став облизувати її коліно.