ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Марґо Ґейко /
Проза
ЖІНКА - ЦЕ ПОЛОВИНА ВСЬОГО ІІ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЖІНКА - ЦЕ ПОЛОВИНА ВСЬОГО ІІ
Жінка – це половина всього… це модифікація чистого вуглецю, що більше, аніж пів млн. років тому утворився на інфернальній глибіні надр Землі-Матері. Жінка, ні, умовно поки половина, перебуваючи в іншій Жінці, разом з нею в момент її власного народження з’являється у Всесвіт.
Під впливом надзвичайно високого тиску і температури, лавою вивергається із кратеру брудним, коштовним, безформним жомком.
Вона камінь. Наразі - Алмаз. Міцний, коштовний мінерал. Від початку - це ще не зовсім навіть Жінка.
Її єство - сировина, заготовка, її інтелект – Tabula rasa, її особистість - мрія, задум … Чийсь задум. Чиясь мрія.
Жінка – це половина. Знавцями розшукана й оцінена, проте ще некрасива й неокреслена Вона.
Далі «о, Фортуна!»
Лиш після безжального творчого дотику цей таємничий, огорнутий містикою і пристрастями камінь притягуватиме і заворожуватиме, вражатиме і викликатиме заздрість, слугуватиме підтвердженням статусу і приводом для вбивства, даруватиме і відбиратиме …
Свою надзвичайну твердість він одвіку має зсередини, свою незбагнену красу він у часі отримує ззовні.
Алмаз-витвір вигадується, потім нещадно шліфується, підчас роками і десятиріччями огранюється і переогранюється інструментами долі – обставинами і людьми. Аж допоки не вийде з половини ціле.
Жінка стає цілим всього. Для її сутності – це насильство, для її душі – страждання, для її особистості – становлення. Вона пручається, намагаючись тримати оборону, проте доля творить…
Доля творить, а зважує й оцінює, присвоює й засвоює Він.
Діамант означає «блискучий». Це не камінь, а лише оформлення, що передбачає не менше 18 граней. Тому процес від і до є кропіткий й довготривалий, залежний як від мінералу, так і від майстрів. Він занадто складний. Тому вишукане діамантове ограновування застосовують для обробки лише цінних алмазів. Гра має вартувати свічок.
Найцінніші, ті що за вагою мають більше 25 карат, є рідкісними, тому історія присвоює їм власні «імена». Імена переживають своїх володарок і стають прецедентним. Ними «вінчають» і дорікають, вихваляють і засуджують. Імена говорять.
Задля візуальної ілюзії, задля створення дублікатів унікальних діамантів, звичайне скло або гірський кришталь часто теж піддають огранюванню "діамант". Саме щоб потім замість оригіналів виставляти перед очима ласої до пустопорожнього блиску публіки. Але життя саме поставить пробу. І наша мова про справжнє. Про Діамант-Алмаз. Про Жінку.
Будучи найтвердішим із мінералів він-Вона є майже неуразливою для подряпин. Ушкодити її може хіба що інший, еквівалентний за щільністю і цілісністю, подібний Алмаз. Але попри це, доклавши зусиль і маючи відповідний намір, його-ЇЇ можна розбити, бо як не парадоксально, він-Вона при всій своїй твердості є досить крихкою … Не треба розбивати.
Нехай Жінка буде ціла.
Нехай Жінка буде ціле всього.
Під впливом надзвичайно високого тиску і температури, лавою вивергається із кратеру брудним, коштовним, безформним жомком.
Вона камінь. Наразі - Алмаз. Міцний, коштовний мінерал. Від початку - це ще не зовсім навіть Жінка.
Її єство - сировина, заготовка, її інтелект – Tabula rasa, її особистість - мрія, задум … Чийсь задум. Чиясь мрія.
Жінка – це половина. Знавцями розшукана й оцінена, проте ще некрасива й неокреслена Вона.
Далі «о, Фортуна!»
Лиш після безжального творчого дотику цей таємничий, огорнутий містикою і пристрастями камінь притягуватиме і заворожуватиме, вражатиме і викликатиме заздрість, слугуватиме підтвердженням статусу і приводом для вбивства, даруватиме і відбиратиме …
Свою надзвичайну твердість він одвіку має зсередини, свою незбагнену красу він у часі отримує ззовні.
Алмаз-витвір вигадується, потім нещадно шліфується, підчас роками і десятиріччями огранюється і переогранюється інструментами долі – обставинами і людьми. Аж допоки не вийде з половини ціле.
Жінка стає цілим всього. Для її сутності – це насильство, для її душі – страждання, для її особистості – становлення. Вона пручається, намагаючись тримати оборону, проте доля творить…
Доля творить, а зважує й оцінює, присвоює й засвоює Він.
Діамант означає «блискучий». Це не камінь, а лише оформлення, що передбачає не менше 18 граней. Тому процес від і до є кропіткий й довготривалий, залежний як від мінералу, так і від майстрів. Він занадто складний. Тому вишукане діамантове ограновування застосовують для обробки лише цінних алмазів. Гра має вартувати свічок.
Найцінніші, ті що за вагою мають більше 25 карат, є рідкісними, тому історія присвоює їм власні «імена». Імена переживають своїх володарок і стають прецедентним. Ними «вінчають» і дорікають, вихваляють і засуджують. Імена говорять.
Задля візуальної ілюзії, задля створення дублікатів унікальних діамантів, звичайне скло або гірський кришталь часто теж піддають огранюванню "діамант". Саме щоб потім замість оригіналів виставляти перед очима ласої до пустопорожнього блиску публіки. Але життя саме поставить пробу. І наша мова про справжнє. Про Діамант-Алмаз. Про Жінку.
Будучи найтвердішим із мінералів він-Вона є майже неуразливою для подряпин. Ушкодити її може хіба що інший, еквівалентний за щільністю і цілісністю, подібний Алмаз. Але попри це, доклавши зусиль і маючи відповідний намір, його-ЇЇ можна розбити, бо як не парадоксально, він-Вона при всій своїй твердості є досить крихкою … Не треба розбивати.
Нехай Жінка буде ціла.
Нехай Жінка буде ціле всього.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію