Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.29
07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
2026.04.28
21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
2026.04.28
19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі
2026.04.28
19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
2026.04.28
16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот
2026.04.28
15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
2026.04.28
11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
2026.04.28
10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
2026.04.28
10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
2026.04.28
08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
2026.04.28
06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
2026.04.28
00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
2026.04.27
22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
2026.04.27
21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
2026.04.27
20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
2026.04.27
19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Проза
Я люблю вас, люди...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Я люблю вас, люди...
Я люблю вас, люди, і не запитуйте чому. Подивіться на ці чудові світлини, скільки доброї енергії вони випромінюють, скільки вселяють надії у наші серця, попри усі зловтішання ворогів. Як тут не радіти, коли маленькі українці один поперед одного поспішають донести пакети з подарунками до автомобіля, щоб передати свою любов нашим мужнім захисникам. Сяючі обличчя дітей, що може бути прекраснішим. Протягом усього дня сьогодні, дуже клопіткого і напруженого, мене супроводжували доброзичливі погляди, бажання порадити придбати найсвіжіше і найкраще, бо ж на передову, прохання передати захисникам нашим привітання зі святом і щоб трималися.Скільки позитиву, що важко буде навіть заснути від тих емоцій,що переповнюють. Процес оновлення України іде і його уже не зупинити.
Сьогодні я хочу щиро подякувати педагогічним колективам, учням і батькам двох шкіл у Слобожанському - початкової і середньої. Оце і є справжнє патріотичне виховання підростаючого покоління. Щоб відчути важливість і урочистість всього, що відбувалося потрібно було це бачити. Як приємно було отримати передачу для воїнів від учнів і педагогів Любимівської ЗОШ, щиро дякуємо, що відгукуєтеся на прохання. Діти трьох шкіл передали воїнам багато листів, малюнків, різноманітні солодощі,засоби особистої гігієни, домашні консерви, крупи, макаронні вироби, цукор, шкарпетки, усе перерахувати важко і зібрали на закупку необхідниого кошти. Ці чудові колективи постійно допомагають передовій і ми ними пишаємося.
Учні "Дніпровського центру ПТОТС" передали на передову яблука, солодкий перець, свіжі огірки, шкарпетки, консервацію, велика їм подяка, бо цей чудовий колектив з перших днів війни у активному волонтерському русі і дуже багато допомагали і допомагають фронту.
Дякуємо за передачу різноманітних продуктів для воїнів Дніпровському військовому ліцею, який також постійно бере участь у формуванні волонтерських поїздок на фронт.
Дякуємо учням школи №135 за чудові малюнки, а Мілі Кравець і її помічницям за святкові пироги для воїнів. Дякуємо Людмилі Оніщенко за смачні пиріжки і ікони, а Олександрі Захарченко і Ларисі Полтавченко за ексклюзивну випічку і за доставку допомоги з ЛюбимівськоїЗОШ. Дякую видавництво "Ліра" за передані 100примірників газети "Наша Віра", а Птиченко Ірині Володимирівні за макаронні вироби.. Дякую чудовим колективам СПМК-90 і ПМК-41, що надали пальне для поїздки. На передані кошти ми закупили смачні ковбаси, лимони, печиво, цукерки, майонез, кетчуп і різні приправи до їжі. І ще раз Дякуємо за кошти на поїздку Алла Бойко, Ольга Бойко,Лариса Невесела, Людмило Оніщенко Альона Артеменко, Тетяна Решетило,Мирослава РрибалкоДмитро Козаченко,Яна терентієва,Людмила шаруда, Олена Ярошенко, Міла Кравець, Надія Таршин, Олександр Олійник, Ірина бартош, Віктор Гопайца, Володимир Гуртовий, Людмила Покуса, Наталія Браженко, команда Лариси Балашової, Слобожанські школи №1 і №2. Дякую нашому козаку Юрію, що допоміг усе це багатство на протязі дня зібрати. Українці ви найкращий народ у світі!!! Разом і до Перемоги!!!
Сьогодні я хочу щиро подякувати педагогічним колективам, учням і батькам двох шкіл у Слобожанському - початкової і середньої. Оце і є справжнє патріотичне виховання підростаючого покоління. Щоб відчути важливість і урочистість всього, що відбувалося потрібно було це бачити. Як приємно було отримати передачу для воїнів від учнів і педагогів Любимівської ЗОШ, щиро дякуємо, що відгукуєтеся на прохання. Діти трьох шкіл передали воїнам багато листів, малюнків, різноманітні солодощі,засоби особистої гігієни, домашні консерви, крупи, макаронні вироби, цукор, шкарпетки, усе перерахувати важко і зібрали на закупку необхідниого кошти. Ці чудові колективи постійно допомагають передовій і ми ними пишаємося.
Учні "Дніпровського центру ПТОТС" передали на передову яблука, солодкий перець, свіжі огірки, шкарпетки, консервацію, велика їм подяка, бо цей чудовий колектив з перших днів війни у активному волонтерському русі і дуже багато допомагали і допомагають фронту.
Дякуємо за передачу різноманітних продуктів для воїнів Дніпровському військовому ліцею, який також постійно бере участь у формуванні волонтерських поїздок на фронт.
Дякуємо учням школи №135 за чудові малюнки, а Мілі Кравець і її помічницям за святкові пироги для воїнів. Дякуємо Людмилі Оніщенко за смачні пиріжки і ікони, а Олександрі Захарченко і Ларисі Полтавченко за ексклюзивну випічку і за доставку допомоги з ЛюбимівськоїЗОШ. Дякую видавництво "Ліра" за передані 100примірників газети "Наша Віра", а Птиченко Ірині Володимирівні за макаронні вироби.. Дякую чудовим колективам СПМК-90 і ПМК-41, що надали пальне для поїздки. На передані кошти ми закупили смачні ковбаси, лимони, печиво, цукерки, майонез, кетчуп і різні приправи до їжі. І ще раз Дякуємо за кошти на поїздку Алла Бойко, Ольга Бойко,Лариса Невесела, Людмило Оніщенко Альона Артеменко, Тетяна Решетило,Мирослава РрибалкоДмитро Козаченко,Яна терентієва,Людмила шаруда, Олена Ярошенко, Міла Кравець, Надія Таршин, Олександр Олійник, Ірина бартош, Віктор Гопайца, Володимир Гуртовий, Людмила Покуса, Наталія Браженко, команда Лариси Балашової, Слобожанські школи №1 і №2. Дякую нашому козаку Юрію, що допоміг усе це багатство на протязі дня зібрати. Українці ви найкращий народ у світі!!! Разом і до Перемоги!!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
