Творець з полегшенням зітхнув і посміхнувся,
Була робота добре зроблена, як слід.
Аж ось внизу на дереві листок схитнувся,
Диявол вже чекав чогось на свій обід.

Підступність сатани змінила плани Божі,
Небесне воїнство змінило кольори.
Хто вірив Господу, мав одяг білий, гожий,
У князя темряви зачорнені яри.

В гармонії могла прожити пара вічно,
Росло в саду з плодами дерево життя.
Обом їм додавало літ та сили звично,
Кохалися, плекали світлі почуття.

Еденський сад такий омріяний, далекий,
На жаль, щасливі дні минули назавжди.
Чи стишились над плавнями лелеки ?
В дорозі спраглим не дісталося води.

Ось так і ми шукаємо те - краще,
Едену вже нема. Чи знаємо ми це ?
Мабуть що ні, бо все шукаєм нащось,
Й ховаємо чомусь розгублено лице.

Любов, ідилія в раю, Адам і Єва
Цей цінний скарб не втримали, не зберегли,
Серед жінок вона єдина королева,
Всі інші - смертні це гріхами довели.

У вихорі добра и зла марніє жінка,
Еден, гармонія, кохання, щастя, рай,
Як марево та сон, може колись ... Маленька бджілко
Свій мед гіркий допоки ще є час збирай.

19.11.2017
ДФНЙ