ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Інше

 Марчіє день
Марчіє день. Скидає сутінь льолю,
щоб йти по бурчаку по насолоду в ліс.
За овид копотиться вітер з поля,
рахманно небом котиться Великий Віз.

Вдуває час в зажури жоломії
пташину душу, плаче цвітом дикий сад.
В журавах очі росам тужавіють,
заповнюючи космос. Плюскіт зір невлад.

Стоять атлантами дуби дебелі,
підперши спинами опалі вії сну.
Від закутків галактик і до стелі
розстелюють думки осяжність мовчазну.

Земля і Всесвіт у цупких обіймах,
одне від одного ховають власне "Я".
І дим з осель рушає в мандри стійма -
ген тягнеться за Віз Великий колія.

1 Червня 2007




Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ірина Кобевко 4.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-07-02 15:57:03
Переглядів сторінки твору 3457
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.567 / 5.17  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 4.411 / 5  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-07-02 17:16:55 ]
О, Юрцю, а ти часом не художник, ну бодай фотошопівський - таку готику можна було б намалювати з тотої романтики! :))

хммм... бурчаку? по цукровім бурачку тож файно є ходити!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-02 17:46:21 ]
Микольцю,
Художник - від слова "худо". :-)
Мій батько - так! (а мене пензель не любит) :-)
А коли бурчак бурачанковий - то взагалі відплив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-03 09:25:04 ]
Ритміка доволі важка для прочитання, але загалом враження від картини приємне і світле.
Питання:
Льоля, яку скидає сутінь, - шо то є?
В журавах очі росам тужавіють,
заповнюючи космос. - що малось на увазі?
Плюскіт зір невлад. - це вираз трохи порушив відчуття гармонії у вірші, як на мене, бо те НЕВЛАД вживається, як правило, для підкреслення грубого вибивання чогось з загальної гармонії (так кажуть про одного з музикантів в оркестрі, який раптом почав грати щось зовсім не з тої опери:)).
опалі вії сну. - а куди ті вії впали? Тра їх знайти і повісити на місце. Може, опущені, чи шо?
розстелюють чи розстелЯють? - не впевнений.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-03 16:11:14 ]
рахманно небом котиться Великий Віз - wt nfr itltdhjdj? oj nfrb Марчіє день $8=)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-03 16:23:17 ]
Привіт Славцю,
Дуже вдячиний Тобі, Друже, за детальну аналІзу.
***
"Льоля" - це синонім до слова "сорочка".
***
"В журавах очі росам тужавіють,
заповнюючи космос." - малось на увазі, що роса конденсується на травах від, яких відбиваються зірки - чим більше роси - тим ширший космос. Але можливо це і фізичне заповнення росою простору. :-)
***
"Плюскіт зір невлад." - а воно так і є - все ніби стоїть гармонічно рухаючись чи стоячи - окрім "зір" плюскаючихся хаотично - не гармонійно з іншими рухами.
***
"опалі вії сну" - тут малось на увазі, що сон скоріше "звалився з ніг", аніж "спокійно заплющив очі".
Отаке то во є моє відзенє :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-03 16:28:48 ]
Славцю С.,
Дякую, я так зрозумів, що "wt nfr itltdhjdj? oj nfrb " лишивісь для мене для роздумів :-))) про вічне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-03 16:31:01 ]
Іринко,
Дуже дякую Вам за Вашу оцінку.
Хотілось би отримати від Вас аргументований коментар про недоліки вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-03 17:15:51 ]
Юрцю, не лінуйся для такого поважного криптолога то не шифр 8=)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-04 10:33:15 ]
Не знаю, що таке шедеврове тут прочитав Сявтослав...
Юрію, у тебе дуже гарні образи, але не знаю чому, ти дуже часто поспішаєш, не оглянувши все оком ще раз. Згідна, інколи сам нічого не бачиш. а тільки погляд з боку допомагає, але пора тобі вже більше прискіпуватися до себе, як до інших. :)
"по бурчаку по насолоду" - подвійне "по" не дуже сприймається.
"Марчіє" - я так розумію, що ти мав на увазі щось на зразок народжується чи видніється, так? Але якось підсвідомо я відчувала, що навпаки, гасне день. І у словнику це підтвердилося: "МАРЧІТИ, -ію, -ієш, недок., діал. Занепадати."
І правильно буде "жоломії" - жіночого роду, як не називай. :)
Чудово, що ти показуєш багатсвто української мови, але не завадило б і розтлумачувати рідковживані слова під віршем. Тоді і сприйняття буде іншим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-04 19:52:34 ]
Ну, Миросю, гарна дівчинко, не полінувалася розшифрувати :-))).Мій Вам респект!
Я сприймаю твір вцілому, не намагаючись його аналізувати. Коли стоїш від полотна на відстані 3 м. - шедевр, коли дивишся в лупу - лайно. Тому я не користуюся лупою і Вам не раджу :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-04 21:13:33 ]
Святославе, дозволь не погодитись :-). Нерідко, тільки завдяки лупі, шедевр генія можна ідентифікувати як оригінал, а не як геніальну підробку... :-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-04 22:34:14 ]
Ну Серже, знімаю хвеску з хворої голови :-)
В тебе завше знайдеться така карта в рукаві, що не побити:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-05 17:26:52 ]
Дякую Друзі,
Та вже, як намалювалось - то перемальовувати важко.
Миросе,
***
"марчіє" має ще одне значення - "старіє" і власне це я мав на увазі,
коли "накидав" картину.
***
"жоломія" - так це жіночий рід, але ми "вдуваємо" у неї "в жоломію",
хібаа, я щось знова "напартачив" з відмінками...
***
"по бурчаку по насолоду" - думатиму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-06 08:43:31 ]
Юрасю, та точно наплутав. От подивися, у тебе виходить, не у жоломію вдуваємо, а у зажури жоломії. Або ти хотів сказати, що у зажурі в жоломію вдуваємо. :) Визначайся. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-06 17:17:52 ]
Миросе,
Дякую - я виправив :-)