Із циклу „Відголос Давидових псалмів“, пс. 5

О, Господи, почуй мій стогін
і мову щиру зрозумій!
Життя мого пробито човен,
притухло світло дум і мрій.

Великий, всемогутній Боже,
перед тобою тут стою.
Молю – пристав свою сторожу,
бо вже на самім я краю.

Скарай проклятих нечестивців,
що беззаконіє творять.
Багато розвелось злостивців,
що лиш наживою і снять.

Призви до відповіді грішних,
що розповсюджують брехню,
зневіри бруд розносять спішно
і розпускають маячню.

Хай згинуть зло і кровопивці,
нема їм місця на Землі.
В гієні хай горять убивці
і їхні статки немалі.

Я поклонюсь Твоєму храму,
воздам тобі, Господь, хвалу.
Відкрий добру Небесну браму
і прокляни навік хулу.

Нехай невпинно промовляють
одну лиш істину вуста
й лукаві завжди пам’ятають
про розіп’ятого Христа.

Веди нас, Боже всемогутній,
і душі радістю напій.
Одне лиш праведне майбутнє –
вершина наших спраглих мрій!

13.12.2017