ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
14:38
З давніх часів наші предки
використовували різноманітні носії,
на яких можна було б
залишити видбиток,
бо мова носить видбиток усього життя нації.
Та у кожного племя існує свій
- живий носій праслов'янської мови,
які мігрували.
використовували різноманітні носії,
на яких можна було б
залишити видбиток,
бо мова носить видбиток усього життя нації.
Та у кожного племя існує свій
- живий носій праслов'янської мови,
які мігрували.
2024.03.29
14:35
Рівнодення день,
Рівнодення ніч
в рівноважному положенні знаходяться
до годин, до хвилин,
до секунд, точнісінько
завмирають у сезонному зближенні
забезпечено рівність
ночі та дня
Рівнодення ніч
в рівноважному положенні знаходяться
до годин, до хвилин,
до секунд, точнісінько
завмирають у сезонному зближенні
забезпечено рівність
ночі та дня
2024.03.29
14:34
А небо знає
Вся земля горить у війні
Рідну землю Російські вороги знищуюють
Руйнують міста
Світлих дітей вбивають
і ґвалтують та мирних людей вбивають,
калічать і катують
Наче нема Бога на землі
Вся земля горить у війні
Рідну землю Російські вороги знищуюють
Руйнують міста
Світлих дітей вбивають
і ґвалтують та мирних людей вбивають,
калічать і катують
Наче нема Бога на землі
2024.03.29
14:33
Пізної ночі ми з’єдналися знов
І парили ми у бездонному Всесвіті у двох…
Я шаленію, божеволію від тебе…
Розум втрачаю від космічних почуттів,
Які ти даруєш мені у ночі…
Дивлюсь на тебе
І не можу надивитись
Насолоджуюсь твоїми теплими поцілунками
І парили ми у бездонному Всесвіті у двох…
Я шаленію, божеволію від тебе…
Розум втрачаю від космічних почуттів,
Які ти даруєш мені у ночі…
Дивлюсь на тебе
І не можу надивитись
Насолоджуюсь твоїми теплими поцілунками
2024.03.29
14:31
У двох світів Інь та Янь,
Одночасно - два неподільні божества,
Рухлива примарна грань,
Великої межі Інь та Янь.
В цих Інь та Янь є рівновага,
Гармонія світів присутня.
Прагнення брати і віддавати,
І доповнюючи - продовжувати,
Одночасно - два неподільні божества,
Рухлива примарна грань,
Великої межі Інь та Янь.
В цих Інь та Янь є рівновага,
Гармонія світів присутня.
Прагнення брати і віддавати,
І доповнюючи - продовжувати,
2024.03.29
14:30
Високо на горі наш гетьман вельможний
І кошовий отаман стояли.
Їх обирали козаки…
Вони дивилися на краєвид своєї землі
Та на козаків…
Могутні козаки жили там.
Бо козаки воїни величні,
прославлені у віках.
І кошовий отаман стояли.
Їх обирали козаки…
Вони дивилися на краєвид своєї землі
Та на козаків…
Могутні козаки жили там.
Бо козаки воїни величні,
прославлені у віках.
2024.03.29
14:28
Заселені місця племенами
Стали місцем проживання,
І кожне плем’я очолювали різні князі,
Кожний князь судив, водив на бій очолених людей,
Перший був князь у відвазі
І у мудрості своїй,
А коли ставав не здатним до ладу
І боротьби,
Стали місцем проживання,
І кожне плем’я очолювали різні князі,
Кожний князь судив, водив на бій очолених людей,
Перший був князь у відвазі
І у мудрості своїй,
А коли ставав не здатним до ладу
І боротьби,
2024.03.29
14:27
Жили на світі різні племена,
Розкидаючи свої оселі
на різних куточках землі.
Племена оселялися цілим родом
І мали різні імена ці племена:
Різні племена складали свій рід
Наймудріший,
найстаріший вождь цілим родом керував
Розкидаючи свої оселі
на різних куточках землі.
Племена оселялися цілим родом
І мали різні імена ці племена:
Різні племена складали свій рід
Наймудріший,
найстаріший вождь цілим родом керував
2024.03.29
14:25
Сьогодні день святої Трійці
Зібралися три духа:
Бог триєдиний господь, Бог - син і Бог - дух святий вітають
Над Україною в небі,
Допомогти хочуть.
Так святиться вся природа.
Бог - батько творить мир чудовий,
Бог - син спокутує гріхи,
Зібралися три духа:
Бог триєдиний господь, Бог - син і Бог - дух святий вітають
Над Україною в небі,
Допомогти хочуть.
Так святиться вся природа.
Бог - батько творить мир чудовий,
Бог - син спокутує гріхи,
2024.03.29
14:24
Stop telling people
more than need to know
Stop telling people your business.
Some people talk to you
so they can talk about you
Stop explaining yourself
more than need to know
Stop telling people your business.
Some people talk to you
so they can talk about you
Stop explaining yourself
2024.03.29
14:22
Диво - видіння було уві сні, як віщі ночі:
Мені прийшло видіння,
Щось у темряві світилось.
Я спочатку не повірила своїм очам,
Але уві сні з’явилася Свята Марія,
Яка сяяла мов сонце
І очима розмовляє,
Яке диво на Україну чекає
Мені прийшло видіння,
Щось у темряві світилось.
Я спочатку не повірила своїм очам,
Але уві сні з’явилася Свята Марія,
Яка сяяла мов сонце
І очима розмовляє,
Яке диво на Україну чекає
2024.03.29
14:22
One day, someone will
Love you the way you
deserve to be loved
And you won't have to
fight for it.
Your smile, your eyes,
the way you laugh,
Love you the way you
deserve to be loved
And you won't have to
fight for it.
Your smile, your eyes,
the way you laugh,
2024.03.29
14:20
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
2024.03.29
14:19
У кожної відьми десь заховано серце.
А хто знайде його — підкорить відьму собі.
Якщо ти і відьма, то я стану володарем зла.
Відьмине щастя – з вітрами злитися,
Свободу – птаха, в себе впустити.
Відьмине щастя – до смерті битися
А хто знайде його — підкорить відьму собі.
Якщо ти і відьма, то я стану володарем зла.
Відьмине щастя – з вітрами злитися,
Свободу – птаха, в себе впустити.
Відьмине щастя – до смерті битися
2024.03.29
14:18
Душа вічна, можливо,
вона приходила на землю один раз.
Душа не вмирає. Залишаючи колишнє місцеперебування,
вони живуть в інших місцях, які знову приймають їх
Без випробувань і бід не минає життя людське
і не буває спасіння душі.
вона приходила на землю один раз.
Душа не вмирає. Залишаючи колишнє місцеперебування,
вони живуть в інших місцях, які знову приймають їх
Без випробувань і бід не минає життя людське
і не буває спасіння душі.
2024.03.29
14:16
Я слухаю та дивлюся на тебе щодня
Я слухаю та дивлюся на тебе щоночі
Ти випромінюєш життя в своїх очах,
В твої очі світяться від щастя.
На тебе бути схожою хочу.
Навчи мене воювати,
Щоб могла захищати я
Та бути героєм своєї країни.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я слухаю та дивлюся на тебе щоночі
Ти випромінюєш життя в своїх очах,
В твої очі світяться від щастя.
На тебе бути схожою хочу.
Навчи мене воювати,
Щоб могла захищати я
Та бути героєм своєї країни.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.03.28
2024.03.26
2024.03.26
2024.03.20
2024.03.18
2024.03.15
2024.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Джона Донна
Із Джона Донна
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Джона Донна
ЛЮБОВНИЙ ПОСТУП
Хто хоч любив сам, та міркує так,
Що не мине любов,– той, мов моряк,
Який в моря йде, щоб лиш захворіти.
Любов – мов немовля, й ще треба вміти
Зростить її за обраним взірцем,
Бо вийде монстр, як діять похапцем..
Той знає, хто в любовні справи вник:
Телятко – ніжне, злий же – з нього бик.
Найкраще – цільність. Вибери собі
Спочатку жінку, потім – в ній скарби
Шукай. Якщо я золото ціню,
То знати маю, чи воно вогню,
Кислотам, ржі піддатливе, чи ні,
Ковке, міцне,– й корисне чим мені;
Все ж полюбив з-за того, що воно
Є рушієм торгівлі вже давно.
Ми все це можем в жінці уявити,
Та щось одне беремо, щоб любити.
Страшна образа це, як скажеш їй,
Що любиш те, чого немає в ній.
Чесноти в жінці? Світ би весь пройшов,–
Та добру і розумну чи й знайшов.
Між ангелів є, може,– а земних
Ми любим, та не за чесноти в них.
Й не може втіх найвищих той узнати,
Хто, як взуття, їх здумав би міняти.
Обстеж в Едемі кожен моріжок –
Й не знайдеш Купідона там: божок
Пекельний він – з Плутоном у землі
Живе, скарби надбавши немалі.
Приносим жертви їм не до зірок,
А до заглибин, отворів, дірок.
Й хоч бачимо небесне і ясне
Над нами, але любимо земне.
В коханні цнота й розум – все манить;
Та не чесноти – плоть її п’янить.
І хоч в душі безмежна глибина,
Та в тіла теж не менша таїна.
Але щоб в ці омріяні місця
Дістатись нам, почнем з її лиця.
Тут ліс густий навкруг, то ж навпростець
Не варто йти – слід уникать силець
Й капканів, їх обходячи здаля.
Брова, як рівна, серце звеселя,
Нахмурена ж – наводить жах. Де ліс
Її волосся кінчився, там ніс:
Мередіаном розділяє ця
Межа не схід і захід, а сонця
Очей і щік півкулі. Ворожбу
Здолавши їх, продовжимо плавбу.
Прямуємо до островів її –
Не до Канар, а до Амброзії
Пухленьких губ: одразу ж із корми
Кидаймо якір – тут в безпеці ми,
Бо все є: й ніжний спів сирен, й звіщає
Оракул мудрий – в кілька слів вміщає
Всю долю; тут і перли, і рубін,
Й весь день лунає мелодійний дзвін.
Крізь підборіддя й шиї ніжний згин
Впливаєм в Геллеспонт, де з двох сторін
Два куполи розкішні перс її,
Куди не раз я слав думки мої.
Навкруг безмежне море в піні хвиль:
Не гаймось – ще пливти багато миль
До Індії скарбів її і втіх.
Зустрінем далі Пуп земель усіх
Й тут пильність лиш від зіткнення спасе –
Так стрімко течія вперед несе.
Там в інший потрапляємо вже ліс,
Що морякам багато бід приніс:
Не приведи Бог в ньому заблукати,
Бо довго треба виходу шукати.
Спустімось нижче – там за входом вхід,
Що симетричні майже: райський плід
В однім,– й хоч другий копією є,
Та втіхи нам такої ж не дає.
Отож спинімось тут лише на мить
Й на йоту щось не пробуймо змінить
Там, де найбільше втілена вага –
Це місце першим в ліжко спать ляга.
Прогрес у нас: цілунок той, що з губ
Раніше починавсь, тепер не люб;
Змістивсь до рук імперських і колін,
Й сягнув вже папської пантофлі він.
Як вінценосні починають з ніг
Підйом угору – то і я б так зміг.
Якщо цей шлях здається королям
За найкоротший,– то чому б і нам
Ним не піднятись; невеликий гріх –
Спинитись десь для насолод і втіх.
Природа мудра дарувала жінці
З обох боків по чималенькій дірці.
Й заходити туди лиш тим і слід,
Для кого там зготовлено обід;
Як навпаки – зруйнуєш організм:
Це ніби їсти, вдаючись до клізм.
Хто хоч любив сам, та міркує так,
Що не мине любов,– той, мов моряк,
Який в моря йде, щоб лиш захворіти.
Любов – мов немовля, й ще треба вміти
Зростить її за обраним взірцем,
Бо вийде монстр, як діять похапцем..
Той знає, хто в любовні справи вник:
Телятко – ніжне, злий же – з нього бик.
Найкраще – цільність. Вибери собі
Спочатку жінку, потім – в ній скарби
Шукай. Якщо я золото ціню,
То знати маю, чи воно вогню,
Кислотам, ржі піддатливе, чи ні,
Ковке, міцне,– й корисне чим мені;
Все ж полюбив з-за того, що воно
Є рушієм торгівлі вже давно.
Ми все це можем в жінці уявити,
Та щось одне беремо, щоб любити.
Страшна образа це, як скажеш їй,
Що любиш те, чого немає в ній.
Чесноти в жінці? Світ би весь пройшов,–
Та добру і розумну чи й знайшов.
Між ангелів є, може,– а земних
Ми любим, та не за чесноти в них.
Й не може втіх найвищих той узнати,
Хто, як взуття, їх здумав би міняти.
Обстеж в Едемі кожен моріжок –
Й не знайдеш Купідона там: божок
Пекельний він – з Плутоном у землі
Живе, скарби надбавши немалі.
Приносим жертви їм не до зірок,
А до заглибин, отворів, дірок.
Й хоч бачимо небесне і ясне
Над нами, але любимо земне.
В коханні цнота й розум – все манить;
Та не чесноти – плоть її п’янить.
І хоч в душі безмежна глибина,
Та в тіла теж не менша таїна.
Але щоб в ці омріяні місця
Дістатись нам, почнем з її лиця.
Тут ліс густий навкруг, то ж навпростець
Не варто йти – слід уникать силець
Й капканів, їх обходячи здаля.
Брова, як рівна, серце звеселя,
Нахмурена ж – наводить жах. Де ліс
Її волосся кінчився, там ніс:
Мередіаном розділяє ця
Межа не схід і захід, а сонця
Очей і щік півкулі. Ворожбу
Здолавши їх, продовжимо плавбу.
Прямуємо до островів її –
Не до Канар, а до Амброзії
Пухленьких губ: одразу ж із корми
Кидаймо якір – тут в безпеці ми,
Бо все є: й ніжний спів сирен, й звіщає
Оракул мудрий – в кілька слів вміщає
Всю долю; тут і перли, і рубін,
Й весь день лунає мелодійний дзвін.
Крізь підборіддя й шиї ніжний згин
Впливаєм в Геллеспонт, де з двох сторін
Два куполи розкішні перс її,
Куди не раз я слав думки мої.
Навкруг безмежне море в піні хвиль:
Не гаймось – ще пливти багато миль
До Індії скарбів її і втіх.
Зустрінем далі Пуп земель усіх
Й тут пильність лиш від зіткнення спасе –
Так стрімко течія вперед несе.
Там в інший потрапляємо вже ліс,
Що морякам багато бід приніс:
Не приведи Бог в ньому заблукати,
Бо довго треба виходу шукати.
Спустімось нижче – там за входом вхід,
Що симетричні майже: райський плід
В однім,– й хоч другий копією є,
Та втіхи нам такої ж не дає.
Отож спинімось тут лише на мить
Й на йоту щось не пробуймо змінить
Там, де найбільше втілена вага –
Це місце першим в ліжко спать ляга.
Прогрес у нас: цілунок той, що з губ
Раніше починавсь, тепер не люб;
Змістивсь до рук імперських і колін,
Й сягнув вже папської пантофлі він.
Як вінценосні починають з ніг
Підйом угору – то і я б так зміг.
Якщо цей шлях здається королям
За найкоротший,– то чому б і нам
Ним не піднятись; невеликий гріх –
Спинитись десь для насолод і втіх.
Природа мудра дарувала жінці
З обох боків по чималенькій дірці.
Й заходити туди лиш тим і слід,
Для кого там зготовлено обід;
Як навпаки – зруйнуєш організм:
Це ніби їсти, вдаючись до клізм.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію