Існує точка неповернення – як для тих, хто зазіхає на чуже, так і для тих, хто мовчки "ковтає" чужі образи...

Юрій Ерметов

Не дивлячись не не надто зимову погоду, зимовий сезон полювання на відьом (чи то пак на фейків) стартував. Розпочало його невідомо що, заховане за ніком «Юрій Ерметов». Досі я вважав його реальною людиною із своїми особистими психологічними проблемами. Але чимдалі переконуюсь, що, швидше за все, маємо справу із купкою осіб, розмаїтих за інтелектом, культурою та рівнем загального розвитку. Справді важко повірити у те, що одна окрема особа (навіть якщо це Ю. Ерметов) могла здійснити настільки глибоке дослідження, щоб вмотивовано оголосити «фейками» одразу шістьох авторів ПМ. Невже одна і та сама особа може бути автором цікавих і оригінальних творів та коментарів, водночас поширюючи на сторінках ПМ різні вигадки і зловживаючи низькопробним хамством. До того ж він не здатний второпати різниці між фейком та псевдонімом. Не здивуюся, якщо назавтра він вимагатиме від Національного Банку України вилучити з обігу банкноти номіналом 200 гривень, бо зображена на них особа виступала під псевдонімом. Ну і звичайно, керуючись отакою схибленою логікою, насамперед слід видалити із ПМ класиків - Олександра Олеся, Миколу Хвильового, Івана Багряного, Бориса Тена, Леоніда Первомайського, ту ж Лесю Українку – аби решту настрахати. А тієї решти – чи не чверть загального складу.
Я, до речі, теж проти фейків, але кому ж спаде на думку воювати з псевдонімами? Он Іван Франко мав близько 100 псевдонімів і криптонімів – і нічого, вивчали у школі за Союзу і тепер вивчають.
Тому видається, що так званий Ю. Ерметов насправді є витвором якогось «колективного розуму» (на кшталт Козьми Пруткова але набагато нижчого гатунку). Тобто його можна теж вважати «фейком» і він гідний зайняти почесне сьоме місце у списку на його ж таки сторінці.
Отож бажаю у новому році т. зв. Юрію Ерметову і Со, ким би вони не були насправді, успіхів та подальшого творчого вдосконалення і водночас позбавлення усіх фобій та морального оздоровлення. Нехай щастить!

P.S.
Публікуючи цю статтю на сторінці у ПМ, я схотів іще раз помилуватися «списком Ерметова», але виявив, що він безслідно зник разом із усім його літературним доносом під назвою «Віч-на-віч».Оце так фейк!