Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.26
12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту:
«Що бачить читач, який натрапив на публікацію
2026.02.26
11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
2026.02.26
11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
2026.02.26
09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
2026.02.26
09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
2026.02.26
06:09
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
2026.02.25
18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
2026.02.25
18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
2026.02.25
17:32
І
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, якщо почули
що згадувати їх ще є кому.
ІІ
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, якщо почули
що згадувати їх ще є кому.
ІІ
2026.02.25
15:56
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
2026.02.25
13:05
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
2026.02.25
10:23
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,
2026.02.25
08:15
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
2026.02.24
22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
2026.02.24
21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
2026.02.24
19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іцхак Скородінський (1944) /
Проза
Німа луна
І застукало в скронях, і завихрилося щось непізнане в голові, а в очах потемніло.
Я приліг і чекав, а що там далі буде.
І по неволі, таки діждався.
– Доброї тобі ночі, чоловіче. – проспівало незриме всередині правого вуха. - Потрібне твоє підтвердження оплати сну у борг.
Потім тиша і знову, те ж саме. І ще раз.
І раптом, включилася сирена в довбешці і вила так, що я заволав щось таке, ну, зовсім не підцензурне.
- Ось, бачиш, чоловіче, ти і заговорив зі мною, як закортіло.
- Хто …це? – видавив я з себе.
- Служба потойбічного віртуального зв'язку з пеклом.
- Я… Я вмираю?!
- Та ні, бог з тобою, просто одна з душ, що заблукала, благає тебе заплатити за швидкоплинний зв'язок з нею. Сон в борг, сон у борг.
- У борг? А чим я розплачуватимуся? Грошей немає і не буде… До кінця року не буде.
- Ой, ну, які ви всі кволі, земляни?! Які гроші, в царстві Сатани розплачуватися доведеться вашими ж земними злигоднями, легким нездужанням, зубовним скреготом, мареннями, а якщо сіпатимешся, а тим більше, наважишся сперечатися, то і… Сам розумієш.
- А …коли, ні?
- Що, ні?!
- Якщо не захочу?
- Тоді шестигодинний безкоштовний кошмар з трансмуральним інфарктом в хепі-енді. …Так, ти не відмовчуйся, вирішуй, включаю зворотний відлік – десять, дев'ять, ві…
- Добре, добре, я згоден!
- Ти думаєш, добре? А ось, і нічого гарного. Крижаних сновидінь тобі, піддослідний ти наш.
Щось клацнуло мене по верхівці і я провалився в безодню сновидіння.
Спочатку я побачив спокушаючу рекламу про нову колекцію субтермального СПА з привабливою чортицею в головній ролі. А потім, коли її мала-мала одягнули, вона пробралася до мого узголів'я і зашипіла про те, що СПА – це ніякий не спам, і що при таких контактах завжди присутній ефект німої луни, і коли я хочу хоча би щось почути, то повинен зрозуміти, що задуха, яка випробовує душу, що звільнилася з тлінного тіла, стрясає її – бідну і поранену. І я зобов'язаний, так, зобов'язаний купити і подарувати їй хоча б два предмети з цього комплекту, і тоді лосьйон для безболісного відділення шкіри від задньої частини тіла мені продадуть за півціни. А якщо я ще хоч раз скажу - ні…
Тут чортючка спотворилася до невпізнання і перейшла на ти.
- Голову відгризу!!!
А потім все і відразу скінчилося. У тому числі і час.
А замість цього мене обійняло повне і безповоротне закляття, рушити я не міг, а в обличчя дув полярний суховій упереміш з крижаними голками, що упивалися, …самі розумієте в куди, і…
Жар, жар, жар, мені здалося, що зараз розплавляться очі, я закрив їх долонями і почув з дитинства знайомий голос Вінні-Пуха: - Здається, клімакс починається… Здається… Кліма… Почина…
Я хотів відповісти, що вже…
Але не почув жодного слова. Губи ворушилися, а звук не поширювався нікуди, і я зрозумів, що я в безповітряному просторі, що задихаюся, що …ще декілька секунд, і…
Нез'ясовний благовіст наповнив всю мою істоту, і я відчув, як щось рідне вкрутилося на зразок електричної лампочки в мою усиротілу свідомість, і я знову став молодим і щасливим.
- Кінець зв'язку. – проскрипів знайомий голос вже тепер в лівому вусі.
- Якщо хочеш жити далі, присягайся, що – зуб даєш, розплатишся.
- Звичайно, а як же, скажіть лише…
- Твоя, твоя це була душа, тому їй і дали після затримання один єдиний зв'язок з тобою, недотепа.
- Але. Як же так, я тут, а вона.
- Вірші писав?
Душу в них вкладав?!
Віршами своїми спокушав рід людський?!
Відкривай рот, роззява!!!
І в ту ж мить, біс його знає відкіля, на мене навалилися троє кудлатих і з рогами, а найголовніший схопив розжареними щипцями відразу чотири передніх, та як, смикне, і…
Я прокинувся.
Абсолютно беззубий.
Але живий!!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Німа луна
І застукало в скронях, і завихрилося щось непізнане в голові, а в очах потемніло.
Я приліг і чекав, а що там далі буде.
І по неволі, таки діждався.
– Доброї тобі ночі, чоловіче. – проспівало незриме всередині правого вуха. - Потрібне твоє підтвердження оплати сну у борг.
Потім тиша і знову, те ж саме. І ще раз.
І раптом, включилася сирена в довбешці і вила так, що я заволав щось таке, ну, зовсім не підцензурне.
- Ось, бачиш, чоловіче, ти і заговорив зі мною, як закортіло.
- Хто …це? – видавив я з себе.
- Служба потойбічного віртуального зв'язку з пеклом.
- Я… Я вмираю?!
- Та ні, бог з тобою, просто одна з душ, що заблукала, благає тебе заплатити за швидкоплинний зв'язок з нею. Сон в борг, сон у борг.
- У борг? А чим я розплачуватимуся? Грошей немає і не буде… До кінця року не буде.
- Ой, ну, які ви всі кволі, земляни?! Які гроші, в царстві Сатани розплачуватися доведеться вашими ж земними злигоднями, легким нездужанням, зубовним скреготом, мареннями, а якщо сіпатимешся, а тим більше, наважишся сперечатися, то і… Сам розумієш.
- А …коли, ні?
- Що, ні?!
- Якщо не захочу?
- Тоді шестигодинний безкоштовний кошмар з трансмуральним інфарктом в хепі-енді. …Так, ти не відмовчуйся, вирішуй, включаю зворотний відлік – десять, дев'ять, ві…
- Добре, добре, я згоден!
- Ти думаєш, добре? А ось, і нічого гарного. Крижаних сновидінь тобі, піддослідний ти наш.
Щось клацнуло мене по верхівці і я провалився в безодню сновидіння.
Спочатку я побачив спокушаючу рекламу про нову колекцію субтермального СПА з привабливою чортицею в головній ролі. А потім, коли її мала-мала одягнули, вона пробралася до мого узголів'я і зашипіла про те, що СПА – це ніякий не спам, і що при таких контактах завжди присутній ефект німої луни, і коли я хочу хоча би щось почути, то повинен зрозуміти, що задуха, яка випробовує душу, що звільнилася з тлінного тіла, стрясає її – бідну і поранену. І я зобов'язаний, так, зобов'язаний купити і подарувати їй хоча б два предмети з цього комплекту, і тоді лосьйон для безболісного відділення шкіри від задньої частини тіла мені продадуть за півціни. А якщо я ще хоч раз скажу - ні…
Тут чортючка спотворилася до невпізнання і перейшла на ти.
- Голову відгризу!!!
А потім все і відразу скінчилося. У тому числі і час.
А замість цього мене обійняло повне і безповоротне закляття, рушити я не міг, а в обличчя дув полярний суховій упереміш з крижаними голками, що упивалися, …самі розумієте в куди, і…
Жар, жар, жар, мені здалося, що зараз розплавляться очі, я закрив їх долонями і почув з дитинства знайомий голос Вінні-Пуха: - Здається, клімакс починається… Здається… Кліма… Почина…
Я хотів відповісти, що вже…
Але не почув жодного слова. Губи ворушилися, а звук не поширювався нікуди, і я зрозумів, що я в безповітряному просторі, що задихаюся, що …ще декілька секунд, і…
Нез'ясовний благовіст наповнив всю мою істоту, і я відчув, як щось рідне вкрутилося на зразок електричної лампочки в мою усиротілу свідомість, і я знову став молодим і щасливим.
- Кінець зв'язку. – проскрипів знайомий голос вже тепер в лівому вусі.
- Якщо хочеш жити далі, присягайся, що – зуб даєш, розплатишся.
- Звичайно, а як же, скажіть лише…
- Твоя, твоя це була душа, тому їй і дали після затримання один єдиний зв'язок з тобою, недотепа.
- Але. Як же так, я тут, а вона.
- Вірші писав?
Душу в них вкладав?!
Віршами своїми спокушав рід людський?!
Відкривай рот, роззява!!!
І в ту ж мить, біс його знає відкіля, на мене навалилися троє кудлатих і з рогами, а найголовніший схопив розжареними щипцями відразу чотири передніх, та як, смикне, і…
Я прокинувся.
Абсолютно беззубий.
Але живий!!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
