(Із циклу „Відголос Давидових псалмів“, пс. 18)

Співає Небо Господу осанну
і вторить йому матінка Земля.
Із дня у день, в ніч з ночі несказанно
знання передаються. Окриля
їх відголос безмовно Світ, безслівно.
Шатро для Сонця збудував із них.
Воно виходить велетом чарівним
зі шлюбного чертога, мов жених.

Героя схід і його мандри небом
дарують всьому світло і тепло,
щоб кожен міг здійснити власну требу,
схиливши перед Ним своє чоло.
Закон Господній вельми досконалий,
він дух зміцнить і загартує плоть.
В нім мудрості закладено начало,
щоб підлість і зневіру побороть.

Ясні Творця накази й справедливі,
зціляють душу, серце веселять,
ще й очі просвітліють всім на диво,
бо чистота не може не сіять.
А страх Господній, з правдою сполука,
дорожчий золота, за мед солодший він –
то чистоти святої запорука,
надійніший він від фортечних стін.

Очисти, Господи, від скверни та свавілля
і помилки дай силу зрозуміть,
щоб не діждатись пустоти похмілля,
щоб марно все життя не загубить.

21.01.2018

Псалом 18:
1. Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2. Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.
3. Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку,
4. без мови й без слів, не чутний їхній голос,
5. та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них,
6. а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!
7. Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.
8. Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.
9. Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.
10. Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,
11. дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,
12. і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.
13. А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,
14. і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.
15. Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!