йой

Я б не хотів таких віршів, Таню, та мене змушують.

Ярославе!

Я спокійно перечекав, поки зникне один самокритичний анонс майже «сонетної зливи почуттів». Якщо наступний – це ще не анонс шизофренії, то скажу те, що дозволяє мені мій вік і мій досвід:
чоловіче добрий, ніхто тут не претендує на чужу папаху, а якщо інколи показує явища, які можуть комусь подобатись чи не подобатись, то це його особиста справа, так само як і кожного, кому подобається ображатись і ображати; тому перш ніж лізти в пляшку і видаляти коментарі, подумай уважно, чому і на що рекомендується звернути увагу іноді в шедеврах, іноді у поведінці будь-якому знаменитому поету, аби не діставала ненависна чорнуха бабаїв, драних ворон, шісток, ішаків і т.д., подякуй за це і за увагу до своєї персони, поправ недоліки, якщо вмієш, а якщо не тямиш, про що йде мова, то хоч не плюй проти вітру.

Олександре, ти пишеш усе правильно, але є люди, які не вміють писати, не вміють учити, а вважають, що їхні писання, їхні поради - це істина в останній інстанції, їм треба це давати зрозуміти, щоб вони перестали лізти до кращих себе з дурними непотрібними порадами.
До речі, тебе це теж стосується, ти б чув, щО про твої твори кажуть у спілці письменників ті, хто бачить твої вірші на ФБ. Ти почни із себе і прислухайся до моїх порад, ти не відчуваєш багато тонких речей у поезії, а тут наблатикався на порадах і намагаєшся вчити, а себе збоку не бачиш. А це тільки сміх викликає і гнів. Зупинися, протри очі. Не віриш мені, знайти в НСПУ письменника, якому довіряєш і запитай у нього. І перестань мені розповідати про війну. Тут інакше неможна, як не даси собаці по зубах, вона далі буде кусати.

знайДи

Ярославе! Стоп. Ти гарячкуєш. Нащо так? Ну, трохи поштовхалися й досить. Публічні образи не дуже сприймаються.
Он, у мене теж є гурточок "доброзичливців". Для них виділена окрема точка ззаду нижче спини. А їх розвелося немало. Зокрема і в Спілці. Друзі регулярно розказують: хто, що, коли і навіщо про мене бовкав. Нічого особливого: так було, є і буде.
А от я чиню навпаки. Нещодавно була моя передача на радіо. Між іншим пропагував твою творчість, радив читати, купувати книжки. А як інакше?
До чого я веду? Часу жити залишається все менше, а роботи - все більше. Вважаю за доцільне сконцентруватися на цьому. І цей сайт давав чудову можливість поетичного росту та шліфування майстерності. Але з того часу як з нього пішли Бенедишин та Залізняк - конструктив зник. Є оплески, схвальні відгуки, крики "Браво!". А критики, зауваг, пропозицій - майже немає. Люди просто не хочуть ділитися знаннями аби не почути на свою адресу щось на кшатлт "Ти кому тут радиш, гівнюк?".
Вважав, що тут вільна спільнота, ніхто нікому полірувати медалі не збирається, попихачем не підпрацьовує. Але щось пішло не так.
З мене поганий учитель, я це сам знаю. Тому перестав учити. Інколи звертаю увагу на очевидний ляп колеги, яких у мене теж достатньо. Графоманам переписувати поеми перестав. Хай працюють самі. Одні вважають себе геніями, інші - неперевершеними майстрами, а треті взагалі з колиски ногами до землі не торкаються.
Якщо так піде й далі, то цей прекрасний ресурс може перетворитися зі школи поетичної майстерності на звалище недоброякісного літературного хламіття. Щось на кшталт фейсбучних груп. А чи такого прагнемо?

Ніяких "стоп!" не буде, Олександре! Якби гарячкував, то вже б видалив твій коментар. Ти мені друг, та істина дорожча. Мені говорила про тебе людина, яка визнана як талановита в літературі і яку я знаю з молодих років, яку висувають уже на шевченківську премію. То такі люди, повір мені, дурниць не кажуть. Вона тільки скрушно головою похитала. Та цього мені було досить, щоб зрозуміти, щО вона мала на увазі.
Я тобі дякую, що ти пропагував мою творчість на радіо. Поки що не можу відповісти тобі взаємністю. Точніше, можу, коли йдеться про твою музичну творчість, вона має пристойний рівень. А от поетична, поки що даруй. Відсутність відчуття стилю, поетичної лексики і досі є, і кульгає, на жаль. І не тільки це.
А ти знову натякаєш на "одобрямси". Та вже десятки разів тобі казалося, що тут ніхто людей не примушує хвалити чиїсь твори, вони це роблять з доброї волі, від захоплення майстерністю. А тебе "жаба" заздрості давить, ось ти і вигадуєш "одобрямси" і схвальні відгуки "Браво!". А чому б і не похвалити, як твір того вартий? А для чого ми їх пишемо? Щоб люди оцінили. А вдосконалювався я після зауваг Люби Бенедишин, Василя Кузана, навіть Світлани Мельничук, але, на жаль, не після твоїх і Ігоря Шохи, якого ти
тут підтримуєш і цим плюєш мені в лице, ставиш йому високі оцінки.
Тому й лаюся, що не лізьте вчити, а самі вчіться.
Один письменник казав: уся складність нашого життя у тому, що талановиті люди не впевнені в собі, а ідіоти і бездари - упевнені абсолютно у правильності своїх дій. От і міркуй тепер, з ким маєш справу. Але ж ніхто себе ідіотом не вважає, і просто дурнем, на жаль, теж!
Не всіх тут треба критикувати, бо не всі пишуть і роблять помилки, а є еталонні варіанти поезії, то може, іноді, і похвалити треба! Розумієш чи ні?

Та ні, є на цьому сайті, бачу, еталони. Це ти і Ігор Шоха. Я збагнув нарешті своїми тупими мізками!