ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2026.07.10 19:57
Пливе Земля –
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,

Артур Курдіновський
2026.07.10 15:48
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.

Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по

Борис Костиря
2026.07.10 13:21
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.

У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,

хома дідим
2026.07.10 12:37
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу

Віктор Кучерук
2026.07.10 07:03
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...

Федір Паламар
2026.07.09 22:48
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу! Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру

Віктор Насипаний
2026.07.09 19:13
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.

Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,

Євген Федчук
2026.07.09 17:52
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у

Тетяна Левицька
2026.07.09 14:08
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.

Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —

Борис Костиря
2026.07.09 13:53
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.

Ці вершники на трьох шалених конях

Володимир Бойко
2026.07.09 12:00
Розшарпана, розхристана, розколота,
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.

Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються

хома дідим
2026.07.09 11:42
може праведним було
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями

Юхим Семеняко
2026.07.09 09:25
Це рідна його країна,
І зовсім не Казахстан,
Як мати, втрачала сина,
А він забавляв путан.

Пропала – і все, що знаєм,
Охмуда стезя земна.
Не буде сердечних таїн,

С М
2026.07.09 09:15
Колись у шахтарських пагорбах, що у Дакоті
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал

Віктор Кучерук
2026.07.09 07:18
Під кручею, улігшись горілиць,
Я бачу, що, як кубками на таці, -
Гранчасті бані храмів і дзвіниць
В проміннях сонця пишно золотяться.
А вище них - незміряна блакить,
Жива і чиста, ніби милість Божа, -
Красою заохочує так жить,
Що просьбі я відмовит

Борис Костиря
2026.07.08 13:50
Пробіжка на морозі - це подорож неждана,
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.

Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Домінік Арфіст / Вірші / ПЕРЕКЛАДИ

 Рахель - Бувало, не раз... (з івриту)
Образ твору Бувало, не раз після літнього дня
прийду і стою край воріт.
При заході сонця все слухаю я,
як тихо твій голос дзвенить:
«Мій дім в бідноті й тісноті
і я в ньому у самоті».

Живе в мені світло і спокій тих днин,
їх ніжністю сповнений я
і сумом солодким. У пісню свою
ти вилити душу змогла:
«Мій дім в бідноті й тісноті
і я в ньому у самоті».

І мариться й досі під вечір мені,
крізь темну журбу й німоту,
ледь чутну іздалеку знову ловлю
наївну мелодію ту:
«Мій дім в бідноті й тісноті
і я в ньому у самоті».

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-14 16:31:41
Переглядів сторінки твору 4002
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.09 10:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2018-02-14 16:48:11 ]
Музика слова і світла. Вітання, Домі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-02-14 16:58:08 ]
дяка

о Тамаро

прийшов час віддати належне нашій землячці - полтавчанці Рахель...

безмірної туги тексти, як і її доля...

це тепер вона класик івритської літератури...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2018-02-15 04:51:18 ]
То славно, що Ви її переклали. Гарна поезія, добре діло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-14 17:38:18 ]
Це дуже сумний рефрен. Колись він може спіткати і нас з Вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-02-14 21:46:22 ]
зарікатися марно...

о Олександре...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-02-14 19:19:03 ]
Радий, шановний Домініку,що любов до творчості Рахель виливається у відтворення її поезій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-02-14 21:48:31 ]
я зараз якраз вивчаю єврейську літературу, пов'язану тим чи іншим чином з Україною...
Агнона, Бруно Шульца...
Рахель...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-14 19:23:41 ]
сумовито, але світло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-02-14 21:49:04 ]
світла особистість Рахелі...

дяка
о Галино...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-15 03:00:38 ]
ув івріті не тямлю, тому якось долучитися до праці не виходить, До..

щодо дому, то це притаманно для всього живого
шукати знаходити і захищати ’дім’
хоч би то була шпарка у віконній рамі


але ’в тісноті’ + ’в самоті’ круто замислює тут


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-02-16 16:57:35 ]
щодо Рахель - то дійсно шпарка...

примарна...

о СоМі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-02-15 06:12:28 ]
Ніжно-сумовито...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-02-16 16:56:40 ]
нелегка доля Рахель, смерть у злиднях і забутті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-16 16:33:32 ]
З розділовими знаками трохи халепа (звиняйте, тут уже коректор в мені прокинувся ;) ).
"Бувало не раз після літнього дня..." - тут або "Бувало, не раз після літнього дня...", або "Бувало не раз: після літнього дня...".
"При заході сонця все слухаю я" - після "я" потрібна кома.
А взагалі - гарна і печальна пісня.
Шкода, що мелодії не знаю, а то співала б те саме ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-02-16 17:03:27 ]
дяка!!!
виправляю :о)

а пісня прекрасна...