Корона з макаронів, певно. Срібло-золото не сповзало б.
мигдаль мигдАлю
порфіра до кожуха яке має відношення?

ПОРФІ́РА, и, жін.

1. заст. Довга пурпурова мантія, символ влади монарха. Цар не спить,.. А мовчки долі, всемогучий, Дере порфіру на онучі (Тарас Шевченко, II, 1953, 353); Василь Опанасович.. був зображений не на хмарах і не в царській порфірі (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 47); * Образно. [Неофіт-раб:] Доки буде слатись під ноги їм, тиранам безтілесним, богам безкровним, неживим примарам, живої крові дорога порфіра? (Леся Українка, II, 1951, 240).

2. бот. Морська їстівна водорість червоного кольору. З чорноморських водоростей придатні для споживання морський салат, пухирник, лауренсія, гелідіум, порфіра (Наука і життя, 1, 1960, 26).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 299.

який привіт, такий одвіт, начеб...

а Пегасові тут начебто навіть і незле, Олександре. Чи як?

Справжні друзі тільки ті, що завжди лають, і готові в ложці води утопити. А ті, що хвалять, підтримують - нещирі підлесники, одобрямсники. Таким вірити не слід, вон завжди нещирі брехуни - головна думка вірша, вірно?

вони

Мені здається, це вже патологія ненависті, породженої заздрістю, що хтось кращий. У когось море лайків, а у когось море критики і мало похвали. То, може, варто замислитися над своїми проблемами, пошукати шлях, як написати СВІЙ вірш так, щоб у нього було море лайків. Навіть якщо у митця море лайків і є здогад, що частина з них них нещира, то все треба ділити на двоє - хай навіть половина буде нещира, але друга половина щира - сто відсотків. І це дає певні підстави ходити з гідністю, не з пихою і зверхністю, а з гідністю. А як інший і того не має, то хай вчиться і самовдосконалюється, хіба не так?
Ти хочеш, щоб я знову відкопав томагавк війни? Але я не прийшов сюди убивати когось. Поет повинен нести світло, красу, правду і воювати за неї. Але, переважно, із владою, а не з колегою. Ти думаєш вірші про красу природи - це не війна проти влади?! Війна, іще й яка! Влада несе переважно гидь, знищує все прекрасне, а природа - навпаки - пробуджує все прекрасне. Так і поет повинен дослухатися голосу природи, бо він, як писала Ліна Костенко"природній, як природа, від фальші в нього слово заболить".

Не понимать друг друга страшно -
не понимать и обнимать,
и все же, как это ни странно,
но так же страшно, так же страшно
во всем друг друга понимать.

Тем и другим себя мы раним.
И, наделен познаньем ранним,
я душу нежную твою
не оскорблю непониманьем
и пониманьем не убью.
1956
Евгений Евтушенко. Мое самое-самое.

Ще один...
І досить)

СТАРЫЙ ДРУГ
Мне снится старый друг,
который стал врагом,
но снится не врагом,
а тем же самым другом.
Со мною нет его,
но он теперь кругом,
и голова идет
от сновидений кругом.
Мне снится старый друг,
крик-исповедь у стен
на лестнице такой,
где черт сломает ногу,
и ненависть его,
но не ко мне, а к тем,
кто были нам враги
и будут, слава Богу.
Мне снится старый друг,
как первая любовь,
которая вовек
уже невозвратима.
Мы ставили на риск,
мы ставили на бой,
и мы теперь враги —
два бывших побратима.
Мне снится старый друг,
как снится плеск знамен
солдатам, что войну
закончили убого.
Я без него — не я,
он без меня — не он,
и если мы враги,
уже не та эпоха.
Мне снится старый друг.
Он, как и я, дурак.
Кто прав, кто виноват,
я выяснять не стану.
Что новые друзья?
Уж лучше старый враг.
Враг может новым быть,
а друг — он только старый...
1973
Евгений Евтушенко. Медленная любовь.