Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.13
05:58
Війна триває, Отче милостивий,
хіба Ти не осліп від сліз кривавих?
Від фальші лівих і лукавства правих,
від проповідей патріархів сивих?
Брудна облуда вже тече рікою
з трибун високих у Верховній раді?
Під ширмою добра — мерзенна зрада
хіба Ти не осліп від сліз кривавих?
Від фальші лівих і лукавства правих,
від проповідей патріархів сивих?
Брудна облуда вже тече рікою
з трибун високих у Верховній раді?
Під ширмою добра — мерзенна зрада
2026.05.13
01:07
Щоб пізнати істину, не обов’язково її ґвалтувати.
Поки дурні багатіють думкою, мудрі на них збагачуються.
Щоб підтримувати баланс інтересів, зовсім не обов’язково бути бухгалтером.
Вікно можливостей більшість використовує лише для власного збага
2026.05.12
21:19
…Поки спите ви, стану
Осінніми світаннями.
На травах порозкладую мільярди сувенірів.
Будинки підрожевлю, вмию тротуари,
Підкину ще жарину в парків багаття
І заспанії канни на руки площ подам...
Коли йому було лише чотири роки, почалася війна.
Пот
2026.05.12
19:53
Залетіла в буденне життя без вагань, самочинно.
Я не думав насправді про наслідки, дії, причини…
Бо упевнений: доля старанно минуле відводить.
Ця новенька крута, де нема у програмі відмови.
І прожогом відчув поривання на кожній клітині.
Так дбайлив
Я не думав насправді про наслідки, дії, причини…
Бо упевнений: доля старанно минуле відводить.
Ця новенька крута, де нема у програмі відмови.
І прожогом відчув поривання на кожній клітині.
Так дбайлив
2026.05.12
13:49
Коли впаду в твої обійми,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.
Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.
Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,
2026.05.12
12:37
Не дивись на мене хтивими очима,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.
Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.
Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,
2026.05.12
11:33
Світ розколовся, то що ж він приніС?
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.
Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.
Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.
2026.05.12
10:24
травня славетний український художник Іван МАРЧУК зустрічає свій 90-літній ювілей.
Вітаємо!
Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від
Вітаємо!
Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від
2026.05.12
09:57
Забери-но від мене байдужості сіль-
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають
2026.05.12
08:20
віршики
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні
2026.05.12
07:14
Відкрий цю сповідь пам’яті, де літери викувані зі сталі та напоєні хмелем соковитих прибережних трав, де за кожним рядком літопису б’ється живе, неспокійне серце. Це не буденна оповідь про князів та їхні престоли. Це мова про шлях людини, яка вчилася бути
2026.05.12
05:59
Сповита тишею імла
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...
2026.05.12
01:09
Я так хочу з тобою зустрітись,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.
А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.
А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,
2026.05.12
00:23
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться.
Насильна дружба гірша за ворожнечу.
Сильних історія навчає, слабких – повчає.
Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на
2026.05.11
21:55
Ми йшли за возами, зорі сяяли блякло.
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.
Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.
Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і
2026.05.11
20:20
Як на Сайпрес Авеню
Ускочивши в дитячу наче маячню
Обцасів цокання бруківкою
Форд і Фіцрой, і мадам Жорж
І солдат, собі крокує сном
У капелюсі, у літах, пиє вино
І солодкий ток парфума віє крізь
Ночей холодний шалімар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ускочивши в дитячу наче маячню
Обцасів цокання бруківкою
Форд і Фіцрой, і мадам Жорж
І солдат, собі крокує сном
У капелюсі, у літах, пиє вино
І солодкий ток парфума віє крізь
Ночей холодний шалімар
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Публіцистика
* * *
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
* * *
Нелегко українцям сьогодні зорієнтуватися у шквалі інформації, яка атакує його з усіх сторін, додає небаченої агресії, нацьковує один на одного, засліплює у своїй ненависті до всіх і вся.
Одна аналітика заперечує іншу, новини – убив, розчленив, підпалив, застрелив, слухаючи такі новини, особливо по 1+1 (я до речі їх давно не дивлюся)виникає запитання, а що у нас взагалі нічого позитивного немає? Комусь же потрібно розтлівати наші душі суцільним негативом, хоча його і раніше вистачало, але ж не травили народ цим негативом і у такій кількості. Не секрет, що телевізійні канали у нас належать олігархам, а між ними точиться постійна боротьба і вони змагаються між собою, хто на кого більше бруду вил’є, хто кого якнайнижче опустить і усе це йде через наші голови, через нерви, доводить до хворобливої реакції, нервового виснаження, агресивного збудження – народ живе у стані постійного стресу . А ще високі ціни, низькі зарплати, захмарні комунальні, відсутність робочих місць, війна в країні і усі ці виклики породжують страх перед завтрашнім днем, відчуття нестабільності через край, а це якраз той момент, який найбільше підходящий для ворога. Я уже давно не дивлюся телевізор, але у ці дні напруга у суспільстві настільки висока, що вирішила передивитися декілька прямих ефірів на відомих телеканалах з відомими людьми в Україні, спонукало до такого рішення перегляд у соціальних мережах інтерв’ю з Надією Савченко на каналі NewsOne. Перше враження таке, що людина грає на найболючіших струнах кожного українця. Деякі її категоричні вислови я взагалі не сприйняла, а коли подивилася внизу на коментарі під цим виступом, то стало погано по-справжньому. Коментарі в основному від росіян, які нахвалюють путіна, за те що він випустив Надію, і вона тепер буде нам «Занозою в ж-пе», у тих коментарях стільки ненависті до України і вихваляння Надії. Читати було боляче. Після цього зразу ж передивилася прямий ефір з нею на телеканалі ZIK , була вражена декількома моментами, як Вона відреагувала на слова жінки, яка у телефонній розмові виказала їй гарячі слова підтримки, а на завершення додала, що їй не хочеться бачити у себе на Луганщині українську національну владу. У Відповідь Надія вдоволено усміхнулася. Потім ще були "перли" від Надії, що війну Порошенко може закінчити за один день, якщо захоче. Це виходить, що увесь світ дурний і нічого не розуміє, і що на Сході немає ні російських найманців, ні танків, ні боєприпасів, ні іншої техніки, тобто, що там немає російської агресії. Так це ж не так – там усе це присутнє. Другий момент на який робить Надія акцент, що Революції гідності не було, а був антидержавний переворот, так, як цілі, за які виходив народ на Майдан не досягнуті. Чи погодимося ми, сотні тисяч людей, які вийшли на Майдани країни за європейські цінності на таке визначення. Для мене це була Революція, а трактування у її розумінні це вороже для кожного українського патріота, який місяцями замерзав там, боровся за своє майбутнє. Так не все у нас вийшло так, як мріяли, на що надіялись, але я, наприклад, як і багато моїх друзів, не зможемо зробити нічого такого, за що нас будуть нахвалювати вороги, ми навпаки намагаємося робити усе те, що їм дуже не подобається. Нині багато нарікань, що після Майдану роз*єднані всі, а я в цьому не бачу великої біди, ми усі різні, у кожного своє бачення і свої погляди на обов’язок перед країною у час війни. Головне не бути ворогами своїй країні і не робити таких вчинків, за які вороги будуть влаштовувати овації. Можливо я помиляюся. Отакі у мене відчуття сьогодні. Я небагата людина, пенсіонер і хочу щоб у нас в країні була наша українська національна влада і мрію , як і раніше, про гідне життя і намагаюся не бути байдужим спотерігачем.
21.03.2018р. Надія Таршин.
Одна аналітика заперечує іншу, новини – убив, розчленив, підпалив, застрелив, слухаючи такі новини, особливо по 1+1 (я до речі їх давно не дивлюся)виникає запитання, а що у нас взагалі нічого позитивного немає? Комусь же потрібно розтлівати наші душі суцільним негативом, хоча його і раніше вистачало, але ж не травили народ цим негативом і у такій кількості. Не секрет, що телевізійні канали у нас належать олігархам, а між ними точиться постійна боротьба і вони змагаються між собою, хто на кого більше бруду вил’є, хто кого якнайнижче опустить і усе це йде через наші голови, через нерви, доводить до хворобливої реакції, нервового виснаження, агресивного збудження – народ живе у стані постійного стресу . А ще високі ціни, низькі зарплати, захмарні комунальні, відсутність робочих місць, війна в країні і усі ці виклики породжують страх перед завтрашнім днем, відчуття нестабільності через край, а це якраз той момент, який найбільше підходящий для ворога. Я уже давно не дивлюся телевізор, але у ці дні напруга у суспільстві настільки висока, що вирішила передивитися декілька прямих ефірів на відомих телеканалах з відомими людьми в Україні, спонукало до такого рішення перегляд у соціальних мережах інтерв’ю з Надією Савченко на каналі NewsOne. Перше враження таке, що людина грає на найболючіших струнах кожного українця. Деякі її категоричні вислови я взагалі не сприйняла, а коли подивилася внизу на коментарі під цим виступом, то стало погано по-справжньому. Коментарі в основному від росіян, які нахвалюють путіна, за те що він випустив Надію, і вона тепер буде нам «Занозою в ж-пе», у тих коментарях стільки ненависті до України і вихваляння Надії. Читати було боляче. Після цього зразу ж передивилася прямий ефір з нею на телеканалі ZIK , була вражена декількома моментами, як Вона відреагувала на слова жінки, яка у телефонній розмові виказала їй гарячі слова підтримки, а на завершення додала, що їй не хочеться бачити у себе на Луганщині українську національну владу. У Відповідь Надія вдоволено усміхнулася. Потім ще були "перли" від Надії, що війну Порошенко може закінчити за один день, якщо захоче. Це виходить, що увесь світ дурний і нічого не розуміє, і що на Сході немає ні російських найманців, ні танків, ні боєприпасів, ні іншої техніки, тобто, що там немає російської агресії. Так це ж не так – там усе це присутнє. Другий момент на який робить Надія акцент, що Революції гідності не було, а був антидержавний переворот, так, як цілі, за які виходив народ на Майдан не досягнуті. Чи погодимося ми, сотні тисяч людей, які вийшли на Майдани країни за європейські цінності на таке визначення. Для мене це була Революція, а трактування у її розумінні це вороже для кожного українського патріота, який місяцями замерзав там, боровся за своє майбутнє. Так не все у нас вийшло так, як мріяли, на що надіялись, але я, наприклад, як і багато моїх друзів, не зможемо зробити нічого такого, за що нас будуть нахвалювати вороги, ми навпаки намагаємося робити усе те, що їм дуже не подобається. Нині багато нарікань, що після Майдану роз*єднані всі, а я в цьому не бачу великої біди, ми усі різні, у кожного своє бачення і свої погляди на обов’язок перед країною у час війни. Головне не бути ворогами своїй країні і не робити таких вчинків, за які вороги будуть влаштовувати овації. Можливо я помиляюся. Отакі у мене відчуття сьогодні. Я небагата людина, пенсіонер і хочу щоб у нас в країні була наша українська національна влада і мрію , як і раніше, про гідне життя і намагаюся не бути байдужим спотерігачем.
21.03.2018р. Надія Таршин.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
