
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.15
11:24
Вікно було відчинено не просто в густу теплоту ранку ранньої осені, вікно (доволі прозоре) було відчинено в безодню Всесвіту. І мені здавалось, що варто мені стрибнути з вікна, я не впаду на клумбу з жовтими колючими трояндами, а полечу незачесаною голово
2025.09.15
10:40
А від «охочих» дуже мало толку,
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.
***
А після європейського фуршету
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.
***
А після європейського фуршету
2025.09.15
09:33
Коли спецпредставник президента США Кіт Келлог перебуває в Києві, агресор не завдає масованих ударів. Отже, кияни можуть трохи виспатися…
Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!
Ко
Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!
Ко
2025.09.15
05:57
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.
2025.09.15
00:57
Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом.
Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться.
Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий.
Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.
2025.09.14
21:39
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.
2025.09.14
16:19
дівчино що
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені
2025.09.14
15:59
Іду якось тихцем по вулиці села.
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,
2025.09.14
15:00
Поки зором пещу виднокраї
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.
2025.09.13
22:18
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.
Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.
Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,
2025.09.13
22:12
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.
Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.
Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,
2025.09.13
13:17
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.
Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.
Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,
2025.09.13
05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?
2025.09.12
22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.
Померкло світло враз.
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.
Померкло світло враз.
2025.09.12
21:42
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не
2025.09.12
08:58
Священник із села Терпіння, єдиний капелан «Азовсталі», понад три роки перебував у нелюдських умовах російського полону.
14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.
Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.
Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Публіцистика
Станіслав Єжи Лєц "Думки непричесані" (продовження)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц "Думки непричесані" (продовження)
«Кав’ярняний інтелігент» - неоднозначний епітет. Варто додати: з якої кав’ярні.
І мазохісти зізнаються в усьому під час тортур.На знак вдячності.
У кого гарна пам’ять, тому легше забути про чимало речей.
Salto morale – небезпечніше, ніж salto mortale.
У пеклі чорт – постать позитивна.
Думки декотрих такі мілкі, що не сягають навіть їхньої голови.
Можна вмерти на острові Святої Єлени, не бувши Наполеоном.
Найкраще підтримують міти – наймити.
Вівця, що мала золоте руно, не була багата.
Усе належить присвятити людині. Тільки не інших людей.
Богу – богове, кесарю – кесареве. А що ж людям?
Вітри віють дуже прозоро.
«З одного хреста можна б зробити дві шибениці»,- сказав з погордою фахівець.
Якби судилося стрітись із моїми вбивцями на тому світі, волів би жити з ними на цьому.
Трапився мені такий далекий од читання чоловік, що мусив цитати з класиків вигадувати сам.
Кожний вік має своє середньовіччя.
Як навчити пам’ять забувати?
Тішу себе щоразу, що зірки, які тонуть в озері, не мешкають там.
Осики тремтять у будь-якім вбранні. Але, чорт побери! У кожному зеленіють.
Не будь снобом. Не бреши, бо правда оплачується краще.
Спала на нього тінь підозри. І в тіні тій він ховається.
Маріонеток найлегше перетворить на повішених. Шворки вже є.
Не клич уночі на поміч. Ще розбудиш сусідів.
Порада письменникам: певної миті треба перестати писати. Навіть перед зачаттям.
Глупота не звільняє від думання.
За кожним рогом чигає кілька напрямків..
Обурення не має бути надто глибоким, щоб не вибухнути.
Діалог напівінтелігентів дорівнює монологові чвертьінтелігента.
І мазохісти зізнаються в усьому під час тортур.На знак вдячності.
У кого гарна пам’ять, тому легше забути про чимало речей.
Salto morale – небезпечніше, ніж salto mortale.
У пеклі чорт – постать позитивна.
Думки декотрих такі мілкі, що не сягають навіть їхньої голови.
Можна вмерти на острові Святої Єлени, не бувши Наполеоном.
Найкраще підтримують міти – наймити.
Вівця, що мала золоте руно, не була багата.
Усе належить присвятити людині. Тільки не інших людей.
Богу – богове, кесарю – кесареве. А що ж людям?
Вітри віють дуже прозоро.
«З одного хреста можна б зробити дві шибениці»,- сказав з погордою фахівець.
Якби судилося стрітись із моїми вбивцями на тому світі, волів би жити з ними на цьому.
Трапився мені такий далекий од читання чоловік, що мусив цитати з класиків вигадувати сам.
Кожний вік має своє середньовіччя.
Як навчити пам’ять забувати?
Тішу себе щоразу, що зірки, які тонуть в озері, не мешкають там.
Осики тремтять у будь-якім вбранні. Але, чорт побери! У кожному зеленіють.
Не будь снобом. Не бреши, бо правда оплачується краще.
Спала на нього тінь підозри. І в тіні тій він ховається.
Маріонеток найлегше перетворить на повішених. Шворки вже є.
Не клич уночі на поміч. Ще розбудиш сусідів.
Порада письменникам: певної миті треба перестати писати. Навіть перед зачаттям.
Глупота не звільняє від думання.
За кожним рогом чигає кілька напрямків..
Обурення не має бути надто глибоким, щоб не вибухнути.
Діалог напівінтелігентів дорівнює монологові чвертьінтелігента.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію