ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 "А Никсону понравилось..."


Не знаю, как другие, а я некоторые факты своей жизни часто связываю с важными событиями в мире или же с какой-то известной личностью. Так вот и Ричард Никсон стал метой моей биографии...
А дело было так. Накануне, кажется, первого приезда в СССР американского президента, в программе пребывания которого было и посещение Украины, наш Политиздат получил задание ЦК Компартии республики подготовить брошюру на украинском, русском и английском языках. Директор вызвал меня, тогда только что назначенного временным исполняющим обязанности заведующего международной редакцией, объяснил всю важность задания и поручил мне написать текст брошюры.
– Не стесняйся и без всяких там докладов заходи, когда возникнут вопросы, – сказал на прощанье Игорь Максимович. – Дело ведь общее.
Я так и делал и вскоре мы, как мне тогда казалось, подружились. Директор был сведущим историком, а к тому же еще и остроумным человеком, и за чашкой кофе с коньяком, затягиваясь ароматной сигаретой (тогда я курил), мы быстро решали многие, казалось бы, неразрешимые вопросы. Брошюра в основном строилась на цифровом материале, а он, к сожалению, в разных источниках был разный. Порой дело доходило до абсурда, когда даже в наших изданиях был тот же разнобой. Что брать за основу, решить мне самому было не под силу.
– Знаешь, – сказал директор, просмотрев мои заготовки, – плюнь на все это. Лучше выйди на улицу и спроси первого встречного. Его ответ и будет первоисточником.
Были трудности и с подбором фотоматериала, так как нужно было знать личность каждого изображенного на фотографии. А вдруг, не дай Бог, – репрессированный или же политически неблагонадежный... Но в конце концов брошюра была слеплена, одобрена главной редакцией и передана в Министерство иностранных дел. И вот тут-то начались мои новые беды...
– Вы, ебаные журналисты, – встретил меня окриком министр, – привыкли обманывать народ в передовицах “Правды” и здесь лепите лапшу на уши. Кому нужен этот бред – “самый большой в мире пролет моста”? Вы хотите, чтобы Никсон попросил убежище в Украине?..
Более четверти часа, стоя на пороге огромного кабинета, я выслушивал перемешанные с отборным матом справедливые упреки, не зная, что и отвечать. Ведь вопросы Г.Г., как его называли подчиненные, были в основном риторические. Наконец, видимо, поняв, что своими филиппиками он только сотрясает воздух, министр перевел дыхание и, указав на место за длиннющим столом рядом с собой, уже спокойно сказал:
– Это к вам не относится. Но в воскресенье я жду не агитку, а брошюру для президента США. Без хвастовства и всяких там превосходных степеней. Вместе с моим заместителем посидите сегодня и завтра и в готовом виде – на стол. А в понедельник брошюра будет рассмотрена на секретариате ЦК. Желаю удачи.
И начались два безумных в моей жизни дня, когда голова, кажется, срывалась с орбиты. Кофе, ликер и сигареты не помогали. Но с Божьей помощью все как-то устроилось. Брошюра была одобрена всеми инстанциями и сдана в типографию. Не стану пересказывать всех перипетий с набором, когда на место исправленной одной ошибки в английском тексте появлялось десять новых, и я вместе с другими редакторами вынужден был стоять ночи напролет бок-о-бок с наборщиками и типографскими корректорами...
Но вот и первая, и вторая, и третья верстки. С нетерпением ждем сигнальный экземпляр. И надо же такому случиться – в этот день жесточайшая ангина свалила меня, хоть на улице под тридцать в тени. Дело в том, что накануне я повез своего крохотного Сашу в Ватутинский парк. И вдруг, когда мы были уже на полпути к трамваю, разразилась гроза. Спасая младенца от проливного дождя, я снял рубаху и прикрыл коляску. Дождь неожиданно перешел в град, лупивший меня по голой спине.
– Привезите мне домой сигнальный, – прошу я сотрудников.
– Не беспокойся, все будет о’кей, – отвечают они, услышав в трубке мой простуженный голос.
Нет никаких сил, чтобы доказать свою правоту, и я прекращаю разговор. Прошла неделя с высокой температурой и кашлем. И вот я в издательстве. Смотрю на доску приказов у самого входа и не верю своим глазам. За допущенные ошибки в английской части сигнального экземпляра, повлекшие за собой дополнительные расходы, я получаю выговор и лишаюсь квартальной премии. Иду к главному редактору, а он выходит из-за стола и, улыбаясь, протягивает руку:
– Поздравляю. Только что позвонили из ЦК: Никсону понравилось.
– И на том спасибо, – ответил я, еще ожидая каких-то изменений в приказе.
Но главный куда-то торопился и снова протянул руку.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-05-17 19:02:46
Переглядів сторінки твору 2190
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.328 / 6  (5.038 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 5.297 / 6  (5.227 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.11.17 18:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-05-18 23:47:29 ]
Сподіваюсь, наказ виправили, і Вашому ЛГ підвищили платню, підвищили його на посаді, виплатили квартальну премію, а гонорар заплатили утричі більший! От кляті совки, вимучили людину! Але ж, як кажуть, через терни до зірок!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-05-19 10:08:52 ]
Якби так... У тому ж Політвидаві за книжку, яку я написав від імені президента Киргизії, заплатили не як літзаписувачу за домовленістю, а як перекладчеві. На запитання, з якої мови переклад, відповіді не було.
Це в минулому, але дещо схоже сталося і в Ізраїлі. Так що від переміни доданків сума не змінилася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-05-19 13:50:25 ]
Цікаво, що то за брошура була? Який її зміст?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-05-19 14:43:11 ]
Не варта брошура та уваги,шановний пане Сергію, бо й там було вдосталь хизування й переваг соціалізму.