ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Продовжуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці, забезпечивши допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома всім співробітникам. Природно, що видалити її зможу тільки я або Редакці

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Пролився пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?

Віктор Кучерук
2026.03.21 07:06
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело

Ольга Олеандра
2026.03.20 21:02
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.

Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос

Олена Побийголод
2026.03.20 19:41
Михайло Голодний (1903-1949)

В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.

Іван Потьомкін
2026.03.20 18:36
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Юрко Бужанин
2026.03.20 16:16
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?

Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом

Охмуд Песецький
2026.03.20 08:23
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.

Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,

Віктор Кучерук
2026.03.20 07:55
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ

С М
2026.03.20 05:44
Я гадаю
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей

Твою машкару

Ігор Шоха
2026.03.19 23:14
Не можна існувати без
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Душею дитини подивіться...
Погляд на мудрість.



Душею дитини подивіться, читаючи шкільний зошит...
Вірш написаний під враженням зворушливої роботи талановитого Казахського режисера Сакена Жолдаса "Спасибі, мамо ..."
.... Мені захотілося розповісти Вам про його маленького героя ...
Вони писали твори, як провели свій вихідний ...
Писала Гайда, що нудно з батьками бути одній ...
Що в зоопарк вони ходили, з нею тато в місті гуляв ...
А як повернулися, вечеря на столі їх чекала ...
Пекла - готувала мамуся ... Потім дивилися всі кіно,
Але було нудно чомусь, Айданом з ними все одно.
А поруч, на сусідній парті Шінгис задумливо писав.
Як він проводить вихідні в своєму зошиті розповів ...
Він посміхався згадуючи, але трохи з сумними очима,
а іноді, з дитячої щічки, гаряча текла сльоза ...
«Я ранок радісно зустрічаю ... Його я з мамою проводжу ...
Біжу скоріше з ліжка в кухню і їм прекрасну їжу ...
Насправді в кухні порожньо ... і п'яний тато на столі,
заснув з пляшкою горілки поруч і сумом скорботи на чолі ... *
Потім йду гуляти, і флейту свою улюблену беру ...
* Грає людям в переході, і люди слухаючи гру,
йому монетки опускають в коробку від «Рахат« -конфет ...
Але у Шінгиса на цукерки вільних грошей немає... *
Потім квіти я купую ... Я їх для мами віднесу ...
Вона від нас зараз далеко ... В автобус сяду, повезу.
* В автобус він не сяде, точно ... адже на квиток копійок немає ...
Йде пішки в руці стискаючи, залишок жебрацьких монет ...
Ще на хліб залишити треба, купити б татові молока,
і бинт, впав напевно тато, до крові здерта рука ... *
Ми з мамою разом почитаємо і про все поговоримо,
я обійму, притиснусь до неї ніжно і ми трошки помовчимо ...
* Він притискається до надгробків ... Цілує фото крізь скло ...
І дивиться довго ... дуже довго, на милої матусі фото ... *
Мені мама часто говорила: «Синку ... все буде добре"
Я вірю, мама завжди каже правду, мені жити на світі судилося,
Що б залишити слід хороший, добром і світлом людям бути ...
Що б навчити своїх діточок - свій будинок і Батьківщину любити ... »
Пройдуть роки ... Шінгис напише про маму книгу, дорослим ставши ...
Він затвердить, свій шлях по життю, від мами істини пізнав ...
Він скаже їй «Спасибі мамо ... Ти поряд завжди була ...
Невидимо, мене за руку, по стежці життєвій вела ...
Тебе я бачив у світлі сонця ... і чув в запахах весни ...
Рукою прохолодного чола торкаючись під час хвороби, мені дарувала сни ...
Ти шепіт листя ... Ніжний вітер ... Ти сміх мій і росинки сліз ...
Ти моя мудрість. Моя радість і ніжне світло далеких зірок ...
Моя любов і моє горе ... Але нас не в силах розділити,
гранітний камінь не перешкода, про маму пам'ятати і любити »
Лана Альтер

Переклала на українську мову 27.05.18 8.15




Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-05-27 08:37:19
Переглядів сторінки твору 648
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Наша міфологія, проза
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній