ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Андрій Будкевич (1918) / Проза

 «ОСТАННІ ДОН – КІХОТИ ЗАКАРПАТСЬКОГО СНИЦАРСТВА».
Образ твору (Чим наповнена творчість МІГАЛЯ І МАРІЇ ІВАНЧО, художників декоративно – прикладного мистецтва?...).

Переднє слово.

Важко сказати, наскільки важливе значення самого слова «дерево» для людини. Одне з племен Праукраїни носило назву деревляни – лісові люди. Дерева утворюють ліс, священні гаї у добу сивої давнини. Плодові дерева у своїй сукупності засновують сад. Дерев’яні хати і дерев’яні церкви…, про які Валерій Сніжко писав: «… гостроверхий готичний стиль нагадує Альпи, а куполоподібний, курганного типу – Карпати»… Із дерева виготовляють усілякі вироби для життєво – побутових потреб. Різьбярі з дерева створюють різноманітні мистецькі витвори. Сницарство – дуже непроста і важка, хоча зрозуміло, що творча праця. Чи не тому окремі митці, представники цього фаху перекваліфіковуються на живописців?... Із сницарів старшого покоління вірними своєму вибору– різьбярству, залишилися, в Закарпатті до прикладу,- хіба – що представники подружжя Іванчо, пан Мігаль і пані Марія. Ці митці є справжніми Дон – Кіхотами закарпатського сницарства, вони романтики, незважаючи ні на що, з великою залюбленістю розповідають про справу усього свого життя…

Відступ перший.

К. Г. Юнг розглядав дерево, як архетипний образ?... У праці «Філософське древо» він наголошував і на наступному: «Як і загалом усі архетипні символи, символ дерева проходить з плином часу певний розвиток. Він далеко відходить від початкового значення шаманського дерева, однак деякі істотні риси залишаються незмінними. Психоїдна форма, що лежить в основі архетипного уявлення, зберігає свій характер на всіх стадіях розвитку, хоча в емпіричному плані вона відкрита безкінечним варіаціям. Нехай зовнішній вигляд дерева з плином часу змінився в багатьох і самих різних відношеннях, однак багатство і життєздатність символу виявляється в змінах його значення. Так що найважливішим для феноменології дерева виступає якраз його смисловий аспект. Середньостатистично найчастіше з цим смислом співвідносними асаціаціями виступають: ріст, життя, розкриття форми у фізичному і духовному плані, розвиток, зростання знизу вгору і навпаки, материнський аспект (захист, тінь, дах, їстивні плоди, джерело життя, міцність, довговічність, укоріненість, та також в розумінні – неможливості зрушити з місця), вік, особистість людини* і, нарешті, смерть і відродження».

В 1961 році Мігаль І Марія закінчили навчання в Ужгородському училищі декоративно – прикладного мистецтва, відділ художньої обробки дерева. Обидва митці з радістю і сьогодні згадують педагогів – наставників, посеред яких: Ш. Петкі, І. Гарапко, В. Берец, М. Медвецький, композицію викладав Ф. Манайло, а рисунок – П. Балла. Пан Мігаль розповідає: «І по нинішній день я різьбяр, ми разом з Марією робили одну дипломну роботу – «Дитячі меблі»…

Здобувши фах художника – прикладника молоді люди влаштувалися на роботу в Хустському районі, Мігаль – у селі Драгово, вчителем малювання і креслення, а Марія в Золотарьово. Правда, затрималися на цій роботі недовго, занадто вже мізерна була зарплатня… Потім працювали в «Художпромі», в керамічному і сувенірному цехах. «Тоді ми побралися з Марією (у дівоцтві – Сабо), були щасливими, молодість, вона попри труднощі щаслива… Створював орликів, а дружина працювала в керамічному цеху. Трохи пізніше, у експериментальному. .. Було відрядження в Пензу на фабрику художніх виробів і іграшок. Там ми започаткували цех дерев’яних виробів, мали місцевих учнів. Цех запустили, відпрацювали 11 місяців, і тоді – відпустка. Це був липень 1968-го року. Після відпочинку пробув там ще 3 місяці, і остаточно повернувся додому. Далі праця в художньо – виробничих майстернях «Художфонду», спочатку виробляли сувеніри з дерева, а згодом перейшли до цеху по оздобленню інтер’єрів…, - говорить Мігаль Балінтович.

Відступ другий.

Тарас Возняк глибоко сягнув цими словами, про ось таке: «Але, якщо колона – це архитипічне дерево, що відтворене у камені чи дерев’яній опорі, то тоді колонади храму є тими самими просіками у просвіті яких криється щось дуже істотне – свята святих, просвіт у якому РОЗ – КРИЄТЬСЯ ІСТИНА.
Увійшовши до афінського Партенону чи іншого храму, людина потрапляє у той самий священний гай, священний ліс, у якому криються боги, німфи, фавни. Але також оракули та віщуни. Людина опиняється у лісі, де їй може щось роз – критися у просвіті поміж дерев…».

В житті митця завше присутня музика, навіть тоді, коли не чутно мелодій і співу… Погляньмо на окремі твори цих авторів, почасти, на декоративно – просторову композицію «Ритми Карпат». У вертикальних формах заховані різні чинники, якими наповнене буття у різні часи, і ті музичні ритми, що породжені цим краєм. Взірці пластики: «Хор», «Верховина», «Коник»… Це ті витвори, у яких посередництвом лаконізму промовляють сенси символів. Верховина – Мати, Берегиня Карпат; Жінка дарує нові життя…, вона – Прамати земного світу. Науковець Марія Чумарна зазначала, що: «Кінь в українських колядках символізує світорух і світотвір. На побутовому рівні виступає як побратим героя, віщун, символ долі».

Відступ третій.

Складається враження, що більшість людей, зовсім не дають собі звіт про те, що наша невелика Планета – надзвичайно крихка екосистема. І хоча стурбованість станом довкілля почало активно проявлятися, років 15 – 20 тому, купка людей як і раніше, продовжує наносити Природі непоправні збитки…
Знищуючи ліси, забруднюючи грунти і водні ресурси, цим самим створюють пустелі і викликають паводки. Не можна і надалі ігнорувати попередження відповідальних вчених – про небезпечні екологічні тенденції.

Колись атмосфера Землі була чистою. Зараз кількість забруднених речовин, що викидаються в атмосферу, вже перевищують її природну абсорбційну здатність. В Природі порушена екологічна рівновага, і нам загрожують усілякі нові небезпеки – посилення парникового ефекту, виснаження озонового шару, зміна клімату і підвищення рівня моря…

І з’явилася така думка, - МОЖЛИВО КІЛЬКІСТЬ СНИЦАРІВ ЗМЕНШУЄТЬСЯ ВІДПОВІДНО ДО ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ ЛІСІВ НА ЗАКАРПАТТІ. АДЖЕ, ЯКЩО НЕ БУДЕ ДЕРЕВИНИ НАВІТЬ ДЛЯ СТВОРЕННЯ МИСТЕЦЬКИХ ТВОРІВ. ТО НАВІЩО ТОДІ НАЯВНІСТЬ РІЗЬБЯРІВ??!...

Прикінцеве Слово повинно бути життєствердним, воно таким і буде… «ПРО ТВОРЧІСТЬ НЕ ГОВОРИТЬСЯ, ЦЕ ІНТИМ, ТРЕБА ЩОСЬ ГІДНЕ СОТВОРИТИ, А НЕ ГОВОРИТИ… А із земляків – митців хочу відзначити ІВАНА БРОВДІ, то наш ЗАКАРПАТСЬКИЙ МІКЕЛЬАНДЖЕЛО…», - в цьому переконаний Мігаль Іванчо…».

*В сновидіннях Навуходоносора сам цар представав деревом. Згідно дуже давньої ідеї, навіть первіснообщинної, дерево зовсім конкретним чином представляло життя людини; при народженні дитини саджали дерево, і долі дерева та дитини вважалися тотожними.

Андрій Будкевич – Буткевич, історик мистецтва, брендолог.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-06-01 11:14:53
Переглядів сторінки твору 585
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.10 19:18
Автор у цю хвилину відсутній