ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.12.02 22:40
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомліло б,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерех

Борис Костиря
2024.12.02 19:48
Крига скувала вулиці
у свої залізні лещата.
Замерзлі думки
висять бурульками
на деревах.
Почуття ледь визирають
з-під заледенілих калюж.
Крижаніє свідомість,

Володимир Каразуб
2024.12.02 19:34
Іноді вірш скидається на неприступну фортецю,
І його ні мечем, ні облогою — ніяк не здужати,
Слова атакують інші слова на серці,
Чорніє земля, а фортеця тримається мужньо.
На схили театру війни приходять союзники
Тримають герби, що в девізах минулих

Редакція Майстерень
2024.12.02 15:17
В коментарях бажано залишати суто дворядкові композиції ___________________________________________________________ Гекзаметр, або Гексаметр (грец. hexmetros — шестимірник) — метричний (квантитативний) вірш шестистопного дактиля (—UU), де в кожній ст

Ярослав Чорногуз
2024.12.02 11:21
Ця осінь повела мене з собою,
Бо я ж таки Поезії солдат,
І восени я став лауреат,
Забивши на тривоги та відбої.

Пегаса осідлавши у політ,
Ця осінь повела мене з собою.
Домінувала в небі наді мною,

Микола Дудар
2024.12.02 09:08
На порядку денному тривоги
І якого біса, звідкіля?..
Тільки відштовхнешся від порога
Згадуєш потвору-москаля
І сердешно шлеш йому прокляття
По-іменно ен-но сотні раз…
Хлопці — дорогесінькії браття —
Зупиніть маскви звіринний сказ

Віктор Кучерук
2024.12.02 05:40
Є в пам’яті миттєвості війни,
Що блискавками чиркають до смерті
І освітляють вибухами вперто
Ослаблені бідою й страхом сни.
Є в пам’яті миттєвості війни, –
Вони повз мене не проходять мимо,
А щодоби стоять перед очима,
Пояснюючи з’яву сивини.

Микола Соболь
2024.12.02 04:26
Освічує густу пітьму
це золотаве сяйво жовтня,
де неба зоряна безодня
в якій з тобою потону.
Давай пограєм у мовчанку
і будь-що-буде, аж до ранку,
хай заблукають у диму
ще сонні, мов коти, трамваї,

Сонце Місяць
2024.12.01 22:40
чи суттєво — позбутись ніг
адже люди завжди порядні
і навіщо ж тобі перейматися
як заходять сюди з полювання
закинути в себе пиріг

чи суттєво — втратити зір
славна праця є для осліплих

Іван Потьомкін
2024.12.01 21:28
Я думав, Десно, не тутешня ти,
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Так безнастану крутиш течію свою
І береги нещадно крушиш.
Я думав, Десно, десь з далеких гір,
Коли ще на Землі дива вершились,
Ти вийшла якось на слов”янський слід,
А повернутися

Борис Костиря
2024.12.01 19:51
Я ходжу в ліс
і шукаю там минулий рік.
Я хочу подолати
розрив часів.
Він повинен пролягати
отут, на цьому пеньку,
ніби по краю серця.
Крижана бурулька стікає,

Артур Курдіновський
2024.12.01 17:41
Осене! Вже йдеш? А як же я?
Я ще не надихався тобою,
Не насолодився гіркотою
Серед почорнілого гілля...

Осене! Затримайся! Не йди!
Свій останній бал даєш сьогодні...
Залишаєш знов мене самотнім...

Микола Дудар
2024.12.01 17:36
З усіх на світі тих прикрас,
Що мав за честь тобі дарити —
Був блюз космічний, був і джаз
І їх, нажаль, не повторити…
Тож дяка Богу і тобі
За час такий, і за можливість…
Поміж усіх причуд - робіт
І нот, ти — Нота найважлива…

Євген Федчук
2024.12.01 15:07
Із бабусею онучка із гостей вертає.
Уже темрява надворі, нічка підступає.
Зорі всіяли все небо, підморгують, наче.
А онучка розпитує про усе, що бачить.
Врешті, і до зір дісталась та стала питати,
Як оте чи те сузір’я треба називати.
А бабуся поясню

Хельґі Йогансен
2024.12.01 11:57
Вже перший сніг. Хіба він не прекрасний?
Мрійливий вечір в сяйві ліхтарів.
Сніжинок рій, кружляючи у вальсі,
Спадає білим пледом до землі.

Зима на повну нині розійшлася.
Ніхто б її спинити не зумів,
Однак раптово, так несвоєчасно

Світлана Пирогова
2024.12.01 11:34
Г-рудень голубить забуті тумани,
Р-ясно і густо вляглися старі,
У-смішка зимна. Суцільним обманом
Д-ихає простір на землю-таріль.
Н-і, не розсипала зимонька бісер.
Е-х, потерпи, щоб пройти лабіринт.
В-ипрями спину, підтримає кисень.
І-гри грудневі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Ліки
Ліки

Гавкучий пес колошкає село,
За вірну службу - кісточка, сосиска.
Несамохіть насуплюю чоло,
Бо хохляки вподобали російську.

Говірку скомпоновано з мури,
Від матюків московських тхне мервою.
Є рідна! Українська! Ось, бери!
Не хочуть. Родичаються з ордою.

Лошиця до жеребчика ірже,
А над Дніпром бебекають івани...
Байдужому смакує все чуже:
Йорданська віра, негри та банани...

А глузд шепоче підло "Охолонь!
Це - безнадійні. Труєні каліки."
Мовчу. А з-під пера тече вогонь -
Шукаю хворим чудодійні ліки.

11.06.2018р.

Агов!

Кажуть, задощить від середи,
Без вологи сохне пагін кожен.
Ех, поете! Що ти за один?
В цьому світі люди прагнуть грошей.

З голодухи музонька пищить,
А Пегас іще не вийшов з коми.
Хай ушкварять із купюр дощі -
Будуть пироги, труси, хороми...

Дурень - бідний. Бідний, бо дурний,
А розумний, звісно, що багатий.
Кажуть, є й заможні писуни,
Як вужаки в'ються біля влади.

Я ж її ізмалку не люблю,
Чую "Влада!" - то хапаю шаблю.
Не прошу ніколи у падлюк
Навіть у біду якщо потраплю.

Хоч ніколи ще не набридав -
Нині у фінансових бермудах.
Книжка вже готова. Золота.
Ось рахунок. Виручайте, люди!

Приватбанк, Сушко Олександр Григорович
номер картки: 5168 7422 0615 9240

11.06.2018р.


Воюйте!

В сусідів у сім"ї війна,
До вуха долітає гуркіт.
Кричить і лається вона,
А він щодня здіймає руки.

На шлюбні фото роблять "Cheese",
А згодом - наче дикі рисі.
Навіщо жити ніс у ніс,
Коли у полум'ї обійстя?

В подружнім ложі - лід, сніги,
Нема ні Єви, ні Адама.
Найближчі люди - вороги.
Був рай. Тепер - пекельна драма.

P.S.:

У ліжку мавка. Чую сміх,
Лечу в обійми їй болідом.
Кохати жінку - це не гріх.
Та гріх - дружину не любити.

11.06.2018р.

Без душі

Щітки для пупків - гарний бізнес,
Іде чорт зна що "на ура".
Поїв. Аж у ковбику тисне,
Поспати годинку пора.

В долоні заснув пікінесик,
Розчулився, ледь не зомлів.
Дружина - вродливиця, персик.
Ідилія. Рай на землі.

На щастя показує компас,
Глитнути кагору пора.
А мамцю засунув у хоспіс,
Не муляє очі стара.

Не бачимо жилаві руки,
Не крекче над вухом яга.
Наймаємо няньку для внуків,
Цукерки приносить слуга.

Зорю не розгледиш крізь терня,
Із прірви немає стежин.
Вмирає самотньою неня.
А діти живуть. Без душі.

11.06.2018р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-06-11 13:52:08
Переглядів сторінки твору 3824
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.909 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.198 / 5.74)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Еротична поезія
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2024.11.27 00:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-11 19:15:12 ]
Книжка вже готова. Золота.
Ось рахунок. Виручайте, люди!

Не знаю... як ставитися до заклику...і чи справді золота ваша книга.
Маю рецензії, відгуки, нова книга на підході...
Я не наважилася б просити на видання.
Вроджений сором. Чи гідність.
Видайте. Потім продавайте, побачите...чи таки золота, чи є попит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-11 21:01:23 ]
Золота книга. Немає їй ціни. А сатира на те й сатира аби як рентгеном просвічувати людські пороки: заздрість, захланність, зверхність. Підозрюю, читачі - люди скупі. Халявщики. Тому ніхто і нічого не дасть. Я це знав, знаю і буду знати. Але посміятися над результатами психологічного експерименту варто. Тож не напружуйтеся, розслабтеся та отримуйте задоволення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-11 22:09:24 ]
Парадоксально, але я помилився! Почали надходити гроші. Я в шоці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-11 22:27:05 ]
Піар... я так сприймаю ваше запевнення.
до копійки власної три чужі приліпиться...
Яка може бути заздрість у мене, наприклад...
я про себе написала: мені соромно просити.
Є безліч способів видати своє...нетлінне.
заробити... взяти кредит... знайти спонсора...
От спонсор найцікавіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-11 22:28:48 ]
щодо розслабтеся...
Як поет може розслабитися?
Графоман може...
А поет - це енергетична субстанція)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 13:41:10 ]
Для мене однаково - що поет, що музикант, що художник, що космонавт. Кожна людина на цьому світі - творець. Пихаті субстанції про це забувають. Бачать тільки себе, і тільки своє. Нецікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 15:30:44 ]
А мені нецікаві ваші вірші. Отак відверто скажу......Бо щодня...бо всі схожі...
Хоча вважаєте, що майбутня ваша книга "золота".
От прочитала поезії Ігоря Касьяненка - справді неповторно, бентежить...
Щодо пихи... Хто б казав...
Якщо є чим пишатися, то можна. Якщо нема чим, то вже зайве.
Не кожна людина творець.
Серед лугу цвіркуни... Так і у віршуванні.
Скільки стрибунців, цвіркунчиків... Як я можу цінувати сире, недосконале, какофонічне?
Так, бачу лише своє та подібних. І цим цікавлюся.
А ви - відпрацьовуйте свій потенціал, нам нічого ділити... Моя книга...у помітках олівцем чи ручкою - щось було взірцевим для вас... Помічали.
Чи я захоплюватимуся вашим письмом... після виходу книги... хай щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 17:54:04 ]
Я подарував учора Вашу книгу хорошому знайомому. Можливо, вона знадобиться йому в житті. Іншу книгу віддав сусідові. Вчителює чоловік, віршує у вільний від роботи час. Думаю, щось у ній для себе знайде також. Ввіпхнув насильно. Кажу - читай, вчися. Відповів, що слідкує за Вашою творчістю. Але хоче передусім мою книжку. Навіть грошей дав. Дивак якийсь, їй Богу. За вчорашній день крапнуло на рахунок 6 тисяч гривень. Сподіваюся, що до кінця літа назбираю всю необхідну суму. Багато людей стало в чергу. І не тільки звичайні люди, наприклад - такі як я, але й викладачі, поети, музиканти тощо. Отже, комусь ця книжка і справді дуже потрібна.
Ключове слово у всій цій абракадабрі одне: "Потрібність". Можна усе життя носитися зі своїми творами як з писаною торбою і нічого не дати людям. Думаю, краще - аби люди взяли все. Хай навіть безкоштовно. І попит тільки зростав. Від чого це залежить? Відповідь для мене очевидна: я живу тим, чим живуть прості люди, не виокремлюю себе із загалу, підставляю плече в скрутну хвилину і ніколи не хизуюся власними так званими "здобутками". Бо це тлінь. А відностість тільки помножує відповідальність перед тими, хто буде тебе читати.
Можна бути Майстром, але залишатися великим засранцем. Краще залишатися людиною і скромно завершити своє життя.Бувайте, друзі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 18:14:27 ]
Я завжди відчувала вашу нещирість - підсвідомо... От щось мене запевнювало: не вір.
Ми побили віртуально горщик тоді, коли я вкотре написала: досить тягти ненатло мої слова, образи.
Ви отак написали: А можна я оце візьму собі?..
Хіба справжній поет пилососить... підбирає... Читати гарну поезію радять усім.
Не може людина бути у всьому майстром... І співати, і на дуді грати, і косити...і рибалити...
У вас це наче одне із зайнять...віршування.
Сягнути висот чи римувати для загалу...?
Своїх книг я вам не нав'язувала. Купили дві.
А те, що ви отак тепер пишете "нав'язав сусідові"...каже не про мою книгу, її рівень, про ваше флюгерне ставлення до поезії...до мене.
Що вам дало прочитання? наситилися словами...образами...покреслили сторінки, якщо вам вірити. Гарцюєте на пегасі...
Т. звані прості люди, над якими ви кепкували на стор. Укр поезії...де тисячі вподобайок, стали для вас ближніми...потрібними. От і добре.
Знайшли свою нішу.
Що ви їм даєте? ну от ЩО? така самовпевненість...
Не виокремлюєте, бо надзвичайних здібностей, мабуть, нема. Оці віршата - сиплете щодня...Кого вони смішать, для кого писалися? А возвеличили "золота книга".
Себе ж у золотисті клейноди не я записала...
Т. звані здобутки? Побачимо, чи хто з відомих напише вам передмову...
Бо мені писали...було про що.
Пішли в люди.
То ваш вибір.
Про "засранців" то лише вам відомі метафори... я з такими не приятелюю. Не знаю, про що ви.
Слугую поезії.
Намагаюся жити порядною. Вдається.
"Аби люди взяли все..." Оце трохи дивно.
Люди нині не читають майже нічого. Може, зацікавите...
Збирайте... Хто соромиться, а хто назбирає...))). Черга стоїть... не записуюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 18:26:40 ]
Мабуть, я заслуговувала б на подяку, хоча б отут, а не коментарі в такому тоні. Це хороший урок: не допомагати, не зауважувати, не гаяти хвилин.
Хай всі ростуть самотужки.
Бо вдячність... ефемерна. Писали, що потребуєте зауважень, що вони ліпші, аніж захвалювання для автора... Підросли...трохи. І що тепер?
Майя... для вас...одна із привидів високої поезії, непотрібної т.зв. масовому читачеві.
Це все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 18:58:42 ]
Наостанок.....
цитую
Щітки для пупків - гарний бізнес,
Іде чорт зна що "на ура".

Хай виходить ваша книга, знаходить полиці.
А вірші не стануть "щітками для пупків", бо маєте, пане Олександре, енергійність, небайдужість, потенціал. І при вимогливості до себе вирости можете.
Цього я чекала від вас. Щиро. Прихильно.
Будьмо!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 21:31:23 ]
Глибоко вдячний Вам за урок, який отримав. І за допомогу яку отримував від такого майстра як Ви. Але після того, як мені довелося почути цитую "ЖЕРУ ВАШУ ПОЕЗІЮ" - сталося цілком закономірне відторгнення всього, до чого торкався. Повне відторгнення. Нічого особистого - чиста психологія. Ви виштовхнули мою приязнь і бажання спілкуватися на задвірки галактики. Що ж - так тому і бути. Прикро. Був шанс порозумітися, але Ви ним не скористалися. Бажаю творчих успіхів та вірних і терплячих друзів. З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 22:14:15 ]
А може, торкався занадто АКТИВНО? Радять не писати під впливом....
Яка послідовна людина... Роздає мої книги автор, переріс)...
Ви написали: Можна взяти твоє?
Наче я дівчинка, в якої все спільне. А не її...
То моя парцела. І нічого зазіхати).
Це в мене пропало бажання спілкуватися.
Бо нема про що.
Людина брала слова, приглядалася... І це добре. Є словники... там спільне все).
А потім мої зауваження виявилися зайвими, рівень лишився тим же....
Людина уявила себе майстром. Далі йдіть самі)
Порозуміння не може бути. Бо слово жерти є у словнику - і це нічим не гірше, аніж оті циці, дупки, якими пістрявіють вірші із вашої майбутньої книги.
Бо ненатло споживати це таки жерти.
Є слова маркери... І...щоб творити, словника таки замало).
Ви гарно дружили із поетом-чоловіком. Тут на ПМ баталія гриміла, тепер мене, жінку, в іншу галактику відправили.
Я втратила інтерес до такого напівщирого спілкування з вами. Мені цілком зручно в іншій галактиці.
Я - за обопільну пошану.
Якщо її нема, то зайве спілкування. Хай вам щастить з іншими).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 23:51:26 ]

.....переглянула те все.......
ось так було:
ні...не можна.....
ти все жереш
всю мою книгу замалював
сам писав
смокчеш звідти слова та образи
я чужих не обписую...
........................
ось так я написала. Емоційно ... у приваті.
............додам:

Поезію жерти не можна.
Її відчувають). І шанобливо ставляться.

Мабуть, мені мусило бути байдуже, що мою книгу обписано, примітки...
Птахокардія була чим? підручником ... що її обписувати...своєю рукою... ? ти ж мені це сам сказав. Я б не знала про таке.
Я такого не робила з чужими книгами.
Досить дискутувати.
Теж - із повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2018-06-13 05:50:37 ]
Я теж підкину пару копійок на книгу! Зв'яжемося у приваті!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-13 06:39:09 ]
Гаразд, друже. Учора мене забанили знову на місяць за вірш про Україну та українську мову. Полюють по-дрослому. Комусь добряче муляє моє віршування та ставлення до кацапні та хахлів. Смартфон у ремонті. Півроку попрацював і здох. Тому будемо спілкуватися поки що на цьому майданчику. Гаразд?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-13 06:43:43 ]
Ще одна цікавинка. Пару людей надіслали кошти інкогніто. Ніяк не можу допитатися хто це. Думав, що чисте меценацтво померло. Аж ні. Люди просто дають гроші і нічого не просять навщаєм. Це дуже приємно.
Велике прохання - розстав у групах і на моїй сторінці повідомлення, що мене забанено. Аби люди не хвилювалися. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2018-06-13 06:54:15 ]
Добре, зроблю.