ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Проза

 Або...або...
Він виринув справа, несподівано, і протягнув червону троянду. Катя не зрозуміла навіть, звідки точно цей чоловік взявся. У навколишній темряві було важко розгледіти його обличчя.

- Дівчино, візьміть троянду, - звернувся незнайомець, і Катя насторожилася, міцніше притиснувши сумочку до себе.
- Не треба, - відмовилася вона.
- Чому? – продовжив випадковий типчик.
- Я не хочу.

Насправді, в той момент фантазія Каті намалювала кільканадцять варіантів розвитку подій. Всі вони промайнули блискавично.
Ось вона бере запропоновану квітку, а типчик справно дьоргає лямку сумки і біжить з добром дівчини темними подвір’ями. Звісно, на підборах і поночі вона не ризикне наздоганяти злодія
Або – вона бере квітку і чоловік повідомляє, що сир даремний лише в мишоловці і вона має заплатити. Катя квапливо повертає квітку, мовляв, не буду платити, але він каже, що троянда куплена ним, і хай дівчина дасть, скільки не шкода, Катя ведеться на злодійський трюк і типчик вихоплює гаманець.
Або – вона бере квітку, усміхнено дякуючи, налаштовуючись на приємні романтичні хвилі, а типчик тим часом вмикає акторську майстерність і видає себе за її хлопця на людях, просить провести її додому, насправді, щоб мати в подальшому зиск.
Або – якщо дівчина заміжня, то відео із незнайомцем-донжуаном, яке зазнято на приховану камеру спільником, може слугувати в подальшому мотивом для шантажу, компроматом порядності, непереливки тим жіночкам, які мають домашніх ревнивців.
Або – цей чоловік справді купив квітку, а панянка, з якою він мав зустрітися, не прийшла, тому він вирішив її подарувати, аби не викинути у смітник.
Або – цей чоловік займається окультними практиками, і троянда насправді з свіжої могили на цвинтарі, і він робитиме, байдуже кому і «на що», аби лиш полегшити тягар знань, що передані у спадок чи набуті, завдяки тематичним книжечкам.
Або – цей Донжуан так виховує впевненість у собі, йому не важко купити кілька троянд і завести нові знайомства, адже у нас дівчат багато і небалуваних. А так – квітку подаровано – враження справлено. А там і до кави разом недалеко.
Або – цей чоловік вирішив зробити щось хороше, от просто записався на курси (не пікапу), а як розвинути впевненість в собі, знати своє призначення, і це свого роду практичне заняття. Даруй і спостерігай.
Каті лишалося лише здогадуватися про справжні мотиви несподіваного подарунку, але дівчина упіймала себе на думці, як давно їй не дарували квіти просто так, не тому, що є якийсь офіційний привід чи причина, а без будь-яких причин…
- Еххх… - видихнула вона у липовий вечір і почимчикувала далі. Переступивши поріг квартири, вона стягнула туфлі на підборах, переодяглася у шовковий халат і пішла на кухню заварювати мятний чай. Завтра чекав новий день із загадками, несподіванками і сюрпризами. Після ванни з піною, Катя швидко заснула.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-06-13 16:04:09
Переглядів сторінки твору 1750
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-06-13 23:49:30 ]
- Дівчино, візьміть троянду, - звернувся незнайомець, і Катя насторожилася, міцніше притиснувши сумочку до себе.
- Не треба, - відмовилася вона.
- Чому? – продовжив випадковий типчик.
- Я не хочу.
Простав тире у прямій мові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2018-06-14 12:10:21 ]
так)) дяка) чомусь вони не прописалися спочатку, вже є