ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.28 03:57
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова
не чуючи спішить він мимоволі
і підтюпцем між стінами біжит

Світлана Пирогова
2025.11.27 19:09
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.

Євген Федчук
2025.11.27 18:12
Поляки – нація страшенно гонорова.
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво

Борис Костиря
2025.11.27 12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.27 10:13
Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен

Микола Дудар
2025.11.27 09:21
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…

Тетяна Левицька
2025.11.27 09:21
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!

Віктор Кучерук
2025.11.27 07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.

Артур Курдіновський
2025.11.27 06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.

Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

С М
2025.11.26 09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би

ще дурня
збочена дурня
ще дурня

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Проза

 Або...або...
Він виринув справа, несподівано, і протягнув червону троянду. Катя не зрозуміла навіть, звідки точно цей чоловік взявся. У навколишній темряві було важко розгледіти його обличчя.

- Дівчино, візьміть троянду, - звернувся незнайомець, і Катя насторожилася, міцніше притиснувши сумочку до себе.
- Не треба, - відмовилася вона.
- Чому? – продовжив випадковий типчик.
- Я не хочу.

Насправді, в той момент фантазія Каті намалювала кільканадцять варіантів розвитку подій. Всі вони промайнули блискавично.
Ось вона бере запропоновану квітку, а типчик справно дьоргає лямку сумки і біжить з добром дівчини темними подвір’ями. Звісно, на підборах і поночі вона не ризикне наздоганяти злодія
Або – вона бере квітку і чоловік повідомляє, що сир даремний лише в мишоловці і вона має заплатити. Катя квапливо повертає квітку, мовляв, не буду платити, але він каже, що троянда куплена ним, і хай дівчина дасть, скільки не шкода, Катя ведеться на злодійський трюк і типчик вихоплює гаманець.
Або – вона бере квітку, усміхнено дякуючи, налаштовуючись на приємні романтичні хвилі, а типчик тим часом вмикає акторську майстерність і видає себе за її хлопця на людях, просить провести її додому, насправді, щоб мати в подальшому зиск.
Або – якщо дівчина заміжня, то відео із незнайомцем-донжуаном, яке зазнято на приховану камеру спільником, може слугувати в подальшому мотивом для шантажу, компроматом порядності, непереливки тим жіночкам, які мають домашніх ревнивців.
Або – цей чоловік справді купив квітку, а панянка, з якою він мав зустрітися, не прийшла, тому він вирішив її подарувати, аби не викинути у смітник.
Або – цей чоловік займається окультними практиками, і троянда насправді з свіжої могили на цвинтарі, і він робитиме, байдуже кому і «на що», аби лиш полегшити тягар знань, що передані у спадок чи набуті, завдяки тематичним книжечкам.
Або – цей Донжуан так виховує впевненість у собі, йому не важко купити кілька троянд і завести нові знайомства, адже у нас дівчат багато і небалуваних. А так – квітку подаровано – враження справлено. А там і до кави разом недалеко.
Або – цей чоловік вирішив зробити щось хороше, от просто записався на курси (не пікапу), а як розвинути впевненість в собі, знати своє призначення, і це свого роду практичне заняття. Даруй і спостерігай.
Каті лишалося лише здогадуватися про справжні мотиви несподіваного подарунку, але дівчина упіймала себе на думці, як давно їй не дарували квіти просто так, не тому, що є якийсь офіційний привід чи причина, а без будь-яких причин…
- Еххх… - видихнула вона у липовий вечір і почимчикувала далі. Переступивши поріг квартири, вона стягнула туфлі на підборах, переодяглася у шовковий халат і пішла на кухню заварювати мятний чай. Завтра чекав новий день із загадками, несподіванками і сюрпризами. Після ванни з піною, Катя швидко заснула.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-06-13 16:04:09
Переглядів сторінки твору 1666
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-06-13 23:49:30 ]
- Дівчино, візьміть троянду, - звернувся незнайомець, і Катя насторожилася, міцніше притиснувши сумочку до себе.
- Не треба, - відмовилася вона.
- Чому? – продовжив випадковий типчик.
- Я не хочу.
Простав тире у прямій мові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2018-06-14 12:10:21 ]
так)) дяка) чомусь вони не прописалися спочатку, вже є