ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.15
01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців.
Хтось демократією живе, хтось нею грається.
Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує.
Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті.
Криводушн
2026.11.14
23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
2026.11.14
22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
2026.11.14
22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.
Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.
Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
2026.11.14
21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.
У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.
У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,
2026.11.14
21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою».
І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз,
А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка.
Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила
2026.11.14
18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити
2026.11.14
14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
2026.11.14
13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с
2026.11.14
13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так прикро,
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так прикро,
2026.11.14
10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
2026.11.14
08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.
2026.11.13
20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
2026.11.13
13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
2026.11.13
10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
2026.11.13
06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Притча про любов
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Притча про любов
Притча про любов
Одна жінка вийшла зі свого невеликого будиночка і побачила на вуличному дворику трьох людей похилого віку з білими довгими бородами. Вона їх не впізнала і сказала їм: - Ви напевно не знайомі мені, але має бути ви голодні. Будь ласка, увійдіть в мій будинок і поїжте. - А чоловік ваш в будинку? - запитали вони. - Його ще немає - сказала вона. - Ми тоді не можемо зайти, - відповіли їй вони. Увечері ж, коли повернувся додому її чоловік, вона йому розповіла про те, що сталося. - Піди і скажи їм, що я вже вдома і запроси їх у дім! - сказав їй чоловік. Жінка вийшла з дому і покликала людей похилого віку. - Ми не можемо увійти в будинок разом, - відповіли вони жінці. - Чому ж? - здивувалася вона. Тоді один зі старих пояснив їй: - Його ім'я Багатство, - вказав старий на одного зі своїх друзів, і вказуючи на іншого сказав: - Іншого звуть Удача, ну а мене ж звуть Любов. - Після цього він додав: - Зараз підеш до дому і зі своїм чоловіком поговори про те, кого з нас ви все-таки хочете бачити у себе вдома. Жінка пішла до чоловіка і розповіла про те, що вона почула. Її чоловік дуже зрадів. - Як чудово! - вимовив він, - Якщо і треба зробити вибір, то давай запросимо до нас Багатство. Нехай старий увійде і наповнить багатством наш будинок! Тоді його дружина йому заперечила: - Любий, а чому б нам Удачу не запросити? Їхня донька ж чула суперечку між матір'ю і батьком сидячи в кутку. Вона підійшла до них з пропозицією: - А чому краще не запросити до нас Любов? Адже тоді в нашому домі буде правити любов! - Давай напевно, погодимося з нашою донькою, - сказав чоловік дружині. - Піди і проси Любов стати нашим гостем. Жінка пішла і запитала у трьох старих: - Хто з вас трьох Любов? Заходь в наш будинок і будь у нас гостем. Дідок по імені Любов попрямував до будинку. Двоє інших же людей похилого віку пішли за ним. Здивована жінка запитала тоді Удачу і Багатство: - Я запросила в будинок тільки Любов, чому ж ви йдете? Люди похилого віку їй відповіли: - Якщо ви б запросили Удачу або Багатство, то інші два з нас тоді залишилися б на вулиці, але так як ви запросили до себе Любов, то куди вона піде, туди завжди і ми йдемо за нею. Там де є Любов, завжди є і Удача і Багатство!
Переклала на українську мову 2.07.18 17.40
Одна жінка вийшла зі свого невеликого будиночка і побачила на вуличному дворику трьох людей похилого віку з білими довгими бородами. Вона їх не впізнала і сказала їм: - Ви напевно не знайомі мені, але має бути ви голодні. Будь ласка, увійдіть в мій будинок і поїжте. - А чоловік ваш в будинку? - запитали вони. - Його ще немає - сказала вона. - Ми тоді не можемо зайти, - відповіли їй вони. Увечері ж, коли повернувся додому її чоловік, вона йому розповіла про те, що сталося. - Піди і скажи їм, що я вже вдома і запроси їх у дім! - сказав їй чоловік. Жінка вийшла з дому і покликала людей похилого віку. - Ми не можемо увійти в будинок разом, - відповіли вони жінці. - Чому ж? - здивувалася вона. Тоді один зі старих пояснив їй: - Його ім'я Багатство, - вказав старий на одного зі своїх друзів, і вказуючи на іншого сказав: - Іншого звуть Удача, ну а мене ж звуть Любов. - Після цього він додав: - Зараз підеш до дому і зі своїм чоловіком поговори про те, кого з нас ви все-таки хочете бачити у себе вдома. Жінка пішла до чоловіка і розповіла про те, що вона почула. Її чоловік дуже зрадів. - Як чудово! - вимовив він, - Якщо і треба зробити вибір, то давай запросимо до нас Багатство. Нехай старий увійде і наповнить багатством наш будинок! Тоді його дружина йому заперечила: - Любий, а чому б нам Удачу не запросити? Їхня донька ж чула суперечку між матір'ю і батьком сидячи в кутку. Вона підійшла до них з пропозицією: - А чому краще не запросити до нас Любов? Адже тоді в нашому домі буде правити любов! - Давай напевно, погодимося з нашою донькою, - сказав чоловік дружині. - Піди і проси Любов стати нашим гостем. Жінка пішла і запитала у трьох старих: - Хто з вас трьох Любов? Заходь в наш будинок і будь у нас гостем. Дідок по імені Любов попрямував до будинку. Двоє інших же людей похилого віку пішли за ним. Здивована жінка запитала тоді Удачу і Багатство: - Я запросила в будинок тільки Любов, чому ж ви йдете? Люди похилого віку їй відповіли: - Якщо ви б запросили Удачу або Багатство, то інші два з нас тоді залишилися б на вулиці, але так як ви запросили до себе Любов, то куди вона піде, туди завжди і ми йдемо за нею. Там де є Любов, завжди є і Удача і Багатство!
Переклала на українську мову 2.07.18 17.40
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1156 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1156 seconds