Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.04
14:15
Там вечір п’є із горщика туман,
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож
2026.05.04
10:58
Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.
І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.
І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,
2026.05.04
09:12
Твори уяву, Незбориме -
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.
Мовчать Пенати*, страх Господній,
Але двоногий неземний
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.
Мовчать Пенати*, страх Господній,
Але двоногий неземний
2026.05.04
08:23
Літо п'є ставки джерельні,
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.
2026.05.04
06:20
Легко дихаю і вільно йду
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...
2026.05.03
17:30
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
2026.05.03
16:43
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.
Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.
Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
2026.05.03
15:04
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.
- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.
- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,
2026.05.03
14:44
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
2026.05.03
13:43
Яків Хелемський (1914-2003; народився й провів юність в Україні)
Пари у танці кружляють закохано,
серце сповняють пісні.
Рвуться у вікна нестримно, непрохано
свіжі вітри весняні.
Юність минає умить зазвичай,
Пари у танці кружляють закохано,
серце сповняють пісні.
Рвуться у вікна нестримно, непрохано
свіжі вітри весняні.
Юність минає умить зазвичай,
2026.05.03
13:26
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.
Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.
Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...
2026.05.03
13:01
В котрімсь містечку раннього ранку
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу
2026.05.03
11:10
Мріями не ходиться — ними літається.
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
у полумї плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згоріт
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
у полумї плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згоріт
2026.05.03
10:42
Озираюсь на прожиті роки:
Було вдосталь і грошей, і слави.
Та, до фінішу наближаючись,
Розгубив все, наліво й направо.
Піддавався спокусам неправедним,
Все хотілось чогось, іще кращого,
Чогось більшого, чогось солодшого,
Було вдосталь і грошей, і слави.
Та, до фінішу наближаючись,
Розгубив все, наліво й направо.
Піддавався спокусам неправедним,
Все хотілось чогось, іще кращого,
Чогось більшого, чогось солодшого,
2026.05.03
10:31
Япа-тапа та-па
Япа-тапа чі-па
О хей-о, о хей-да
Тапа-хей-хей-да
Рікі-тата ті-да
Ха, ха, ха, ха, ха, ха
Ей
Япа-тапа чі-па
О хей-о, о хей-да
Тапа-хей-хей-да
Рікі-тата ті-да
Ха, ха, ха, ха, ха, ха
Ей
2026.05.03
09:50
звернення поета України
до суспільства планети Земля)
Ти споглядаєш, як убивця
вже п’ятий рік дітей вбиває,
як смерть регоче кістколиця,
як шлях убивцю прокладає.
Війна для тебе – телепоказ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...до суспільства планети Земля)
Ти споглядаєш, як убивця
вже п’ятий рік дітей вбиває,
як смерть регоче кістколиця,
як шлях убивцю прокладає.
Війна для тебе – телепоказ
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Притча про любов
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Притча про любов
Притча про любов
Одна жінка вийшла зі свого невеликого будиночка і побачила на вуличному дворику трьох людей похилого віку з білими довгими бородами. Вона їх не впізнала і сказала їм: - Ви напевно не знайомі мені, але має бути ви голодні. Будь ласка, увійдіть в мій будинок і поїжте. - А чоловік ваш в будинку? - запитали вони. - Його ще немає - сказала вона. - Ми тоді не можемо зайти, - відповіли їй вони. Увечері ж, коли повернувся додому її чоловік, вона йому розповіла про те, що сталося. - Піди і скажи їм, що я вже вдома і запроси їх у дім! - сказав їй чоловік. Жінка вийшла з дому і покликала людей похилого віку. - Ми не можемо увійти в будинок разом, - відповіли вони жінці. - Чому ж? - здивувалася вона. Тоді один зі старих пояснив їй: - Його ім'я Багатство, - вказав старий на одного зі своїх друзів, і вказуючи на іншого сказав: - Іншого звуть Удача, ну а мене ж звуть Любов. - Після цього він додав: - Зараз підеш до дому і зі своїм чоловіком поговори про те, кого з нас ви все-таки хочете бачити у себе вдома. Жінка пішла до чоловіка і розповіла про те, що вона почула. Її чоловік дуже зрадів. - Як чудово! - вимовив він, - Якщо і треба зробити вибір, то давай запросимо до нас Багатство. Нехай старий увійде і наповнить багатством наш будинок! Тоді його дружина йому заперечила: - Любий, а чому б нам Удачу не запросити? Їхня донька ж чула суперечку між матір'ю і батьком сидячи в кутку. Вона підійшла до них з пропозицією: - А чому краще не запросити до нас Любов? Адже тоді в нашому домі буде правити любов! - Давай напевно, погодимося з нашою донькою, - сказав чоловік дружині. - Піди і проси Любов стати нашим гостем. Жінка пішла і запитала у трьох старих: - Хто з вас трьох Любов? Заходь в наш будинок і будь у нас гостем. Дідок по імені Любов попрямував до будинку. Двоє інших же людей похилого віку пішли за ним. Здивована жінка запитала тоді Удачу і Багатство: - Я запросила в будинок тільки Любов, чому ж ви йдете? Люди похилого віку їй відповіли: - Якщо ви б запросили Удачу або Багатство, то інші два з нас тоді залишилися б на вулиці, але так як ви запросили до себе Любов, то куди вона піде, туди завжди і ми йдемо за нею. Там де є Любов, завжди є і Удача і Багатство!
Переклала на українську мову 2.07.18 17.40
Одна жінка вийшла зі свого невеликого будиночка і побачила на вуличному дворику трьох людей похилого віку з білими довгими бородами. Вона їх не впізнала і сказала їм: - Ви напевно не знайомі мені, але має бути ви голодні. Будь ласка, увійдіть в мій будинок і поїжте. - А чоловік ваш в будинку? - запитали вони. - Його ще немає - сказала вона. - Ми тоді не можемо зайти, - відповіли їй вони. Увечері ж, коли повернувся додому її чоловік, вона йому розповіла про те, що сталося. - Піди і скажи їм, що я вже вдома і запроси їх у дім! - сказав їй чоловік. Жінка вийшла з дому і покликала людей похилого віку. - Ми не можемо увійти в будинок разом, - відповіли вони жінці. - Чому ж? - здивувалася вона. Тоді один зі старих пояснив їй: - Його ім'я Багатство, - вказав старий на одного зі своїх друзів, і вказуючи на іншого сказав: - Іншого звуть Удача, ну а мене ж звуть Любов. - Після цього він додав: - Зараз підеш до дому і зі своїм чоловіком поговори про те, кого з нас ви все-таки хочете бачити у себе вдома. Жінка пішла до чоловіка і розповіла про те, що вона почула. Її чоловік дуже зрадів. - Як чудово! - вимовив він, - Якщо і треба зробити вибір, то давай запросимо до нас Багатство. Нехай старий увійде і наповнить багатством наш будинок! Тоді його дружина йому заперечила: - Любий, а чому б нам Удачу не запросити? Їхня донька ж чула суперечку між матір'ю і батьком сидячи в кутку. Вона підійшла до них з пропозицією: - А чому краще не запросити до нас Любов? Адже тоді в нашому домі буде правити любов! - Давай напевно, погодимося з нашою донькою, - сказав чоловік дружині. - Піди і проси Любов стати нашим гостем. Жінка пішла і запитала у трьох старих: - Хто з вас трьох Любов? Заходь в наш будинок і будь у нас гостем. Дідок по імені Любов попрямував до будинку. Двоє інших же людей похилого віку пішли за ним. Здивована жінка запитала тоді Удачу і Багатство: - Я запросила в будинок тільки Любов, чому ж ви йдете? Люди похилого віку їй відповіли: - Якщо ви б запросили Удачу або Багатство, то інші два з нас тоді залишилися б на вулиці, але так як ви запросили до себе Любов, то куди вона піде, туди завжди і ми йдемо за нею. Там де є Любов, завжди є і Удача і Багатство!
Переклала на українську мову 2.07.18 17.40
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
