Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.27
20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
2026.09.27
17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.
2026.09.27
15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.
Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.
Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
2026.09.27
10:30
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.
Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.
Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —
2026.09.27
07:07
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.
2026.09.27
06:11
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ
У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар
2026.09.26
23:53
я шпигун
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи
2026.09.26
23:12
Стратегія без тактики – що теорія без практики.
Закономірність законом не міряна.
Сердечні стосунки обертаються сердечними травмами.
Навіть люди з високим IQ в кінцевому підсумку можуть виявитися нелюдами. Що вже казати про «верхи» московські…
2026.09.26
22:23
а хтось же вимикає ліхтарі
і зачиняє час від часу брами
на самоті
без драми чи дорами
ймовірно без думок
без особливо мрій
яке їм діло далебіг
чи ти поет
і зачиняє час від часу брами
на самоті
без драми чи дорами
ймовірно без думок
без особливо мрій
яке їм діло далебіг
чи ти поет
2026.09.26
20:09
Чи був він гарним завдяки
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,
Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,
Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,
2026.09.26
15:57
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у
2026.09.26
13:33
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.
2026.09.26
12:02
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.
Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.
Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже
2026.09.26
07:51
VIIІ. СКИНУТИЙ З ПРЕСТОЛУ
У розкішних термах – міських лазнях Помпей – ранок минав у лінивій млості. Багатий патрицій Секст відпочивав у басейні з теплою водою. Два темношкірі раби-чужинці без упину обмахували його пальмовим листям, а третій розтирав
2026.09.26
07:30
Вересневої ночі
Не засну, як на сміх, -
То заплющую очі,
То розплющую їх.
Я крізь темряву кличу
Марно душу німу,
Бо мовчиш таємниче
Невідомо чому.
Не засну, як на сміх, -
То заплющую очі,
То розплющую їх.
Я крізь темряву кличу
Марно душу німу,
Бо мовчиш таємниче
Невідомо чому.
2026.09.26
01:43
Немовби в зошит в лінію косу
Ще ледве пише дощик букви вкрап.
А між рядками осінь губить сум,
Плете до школи тяжко дітвора.
В калюж дзеркалах нас ховає день.
У хвилях жовтих кленів тане тиш.
І сонця крихти вороння краде.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ще ледве пише дощик букви вкрап.
А між рядками осінь губить сум,
Плете до школи тяжко дітвора.
В калюж дзеркалах нас ховає день.
У хвилях жовтих кленів тане тиш.
І сонця крихти вороння краде.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
КОРОТКА ПРИТЧА ПРО ЛЮБОВ ДО СВЕКРУХИ.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
КОРОТКА ПРИТЧА ПРО ЛЮБОВ ДО СВЕКРУХИ.
КОРОТКА ПРИТЧА ПРО ЛЮБОВ ДО СВЕКРУХИ.
Молодій невістці незатишно було жити зі свекрухою. Її повчання, докори викликали злість, роздратування. Вона відчувала, що і чоловік до неї по-іншому почав ставитися. Справа дійшла то того, що в серці з'явилася ненависть до цієї жінки, яка постійно знала як краще жити і що правильно робити. Зневірившись, дівчина вирушила до знахарки і поділилася своїм горем.
"Знаю, що гріх беру на душу, але жити більше не можу. Дай мені отруту, щоб отруїти ненависну "
Уважно подивилася знахарка на молоду заплакану дівчину.
"На щастя, можна допомогти тобі, але з однією умовою"
- Я на все згодна! Зроблю все, що в моїх силах і навіть понад. Люблю чоловіка і моя любов мені буде допомагати. "
Дам тобі травичок різних. Але дія їх буде не швидка, пам'ятай про це. І ось цей час ти повинна вести себе бездоганно. Щоранку ти будеш заварювати запашний чай, прокидаючись раніше свекрухи, готувати сніданок і подавати зі словами вітання та обов'язково з лагідною посмішкою. Протягом дня ти будеш упереджувати кожне бажання свекрухи, стежити за своєю мовою і навіть думками. Ти її повинна оточити такою турботою і увагою, щоб ніхто нічого не запідозрив, а особливо чоловік. І, повторюю, думки нехороші про свекрухи на корені зарубай, адже в очах вони все одно будуть читатися.
"Згодна, згодна я. Адже це ж недовго триватиме! Потерплю! "
Щаслива, побігла додому і з цієї хвилини її ніхто не міг впізнати. Ласкава, привітна, вранці на світанку встає, сніданок готує, по дому прибирає, піч топить ...
Свекруха не натішиться, нахвалює невістку, пишається перед сусідами. Чоловік щасливий. Мама і дружина як рідні.
Через деякий час біжить невістка до знахарки, ридає і благає дати протиотруту. Трава так подіяла, що свекруха просто перетворилася. Як мати стала для неї - турботливою, люблячою, радою допомогти, покаже як правильно зробити і все те вона знає і вміє, і мудра така. Полюбила невістка її і навіть страшно уявити, що свекруха може померти.
Усміхнулася знахарка. "Нема в моїх травах отрути, отрута була в твоєму серці. Але любов розтопила її. Любов - найсильніші ліки і протиотрута. "
Переклала на українську мову 29.07.18 18.19
Добрі, щирі стосунки, повага між людьми роблять їх щасливими, на що , на мій погляд і вказує ця притча.
Молодій невістці незатишно було жити зі свекрухою. Її повчання, докори викликали злість, роздратування. Вона відчувала, що і чоловік до неї по-іншому почав ставитися. Справа дійшла то того, що в серці з'явилася ненависть до цієї жінки, яка постійно знала як краще жити і що правильно робити. Зневірившись, дівчина вирушила до знахарки і поділилася своїм горем.
"Знаю, що гріх беру на душу, але жити більше не можу. Дай мені отруту, щоб отруїти ненависну "
Уважно подивилася знахарка на молоду заплакану дівчину.
"На щастя, можна допомогти тобі, але з однією умовою"
- Я на все згодна! Зроблю все, що в моїх силах і навіть понад. Люблю чоловіка і моя любов мені буде допомагати. "
Дам тобі травичок різних. Але дія їх буде не швидка, пам'ятай про це. І ось цей час ти повинна вести себе бездоганно. Щоранку ти будеш заварювати запашний чай, прокидаючись раніше свекрухи, готувати сніданок і подавати зі словами вітання та обов'язково з лагідною посмішкою. Протягом дня ти будеш упереджувати кожне бажання свекрухи, стежити за своєю мовою і навіть думками. Ти її повинна оточити такою турботою і увагою, щоб ніхто нічого не запідозрив, а особливо чоловік. І, повторюю, думки нехороші про свекрухи на корені зарубай, адже в очах вони все одно будуть читатися.
"Згодна, згодна я. Адже це ж недовго триватиме! Потерплю! "
Щаслива, побігла додому і з цієї хвилини її ніхто не міг впізнати. Ласкава, привітна, вранці на світанку встає, сніданок готує, по дому прибирає, піч топить ...
Свекруха не натішиться, нахвалює невістку, пишається перед сусідами. Чоловік щасливий. Мама і дружина як рідні.
Через деякий час біжить невістка до знахарки, ридає і благає дати протиотруту. Трава так подіяла, що свекруха просто перетворилася. Як мати стала для неї - турботливою, люблячою, радою допомогти, покаже як правильно зробити і все те вона знає і вміє, і мудра така. Полюбила невістка її і навіть страшно уявити, що свекруха може померти.
Усміхнулася знахарка. "Нема в моїх травах отрути, отрута була в твоєму серці. Але любов розтопила її. Любов - найсильніші ліки і протиотрута. "
Переклала на українську мову 29.07.18 18.19
Добрі, щирі стосунки, повага між людьми роблять їх щасливими, на що , на мій погляд і вказує ця притча.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
