Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.21
16:58
Продовжуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці, забезпечивши допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома всім співробітникам.
Природно, що видалити її зможу тільки я або Редакці
2026.03.21
13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.
Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.
Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами
2026.03.21
09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.
Пролився пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.
Пролився пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
2026.03.21
08:31
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?
2026.03.21
07:06
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело
2026.03.20
21:02
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.
Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.
Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос
2026.03.20
19:41
Михайло Голодний (1903-1949)
В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.
В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.
2026.03.20
18:36
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
2026.03.20
16:16
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?
Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?
Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг
2026.03.20
15:21
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.
2026.03.20
11:47
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.
Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.
Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись
2026.03.20
10:16
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом
2026.03.20
08:23
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.
Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.
Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,
2026.03.20
07:55
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ
2026.03.20
05:44
Я гадаю
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей
Твою машкару
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей
Твою машкару
2026.03.19
23:14
Не можна існувати без
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
КОРОТКА ПРИТЧА ПРО ЛЮБОВ ДО СВЕКРУХИ.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
КОРОТКА ПРИТЧА ПРО ЛЮБОВ ДО СВЕКРУХИ.
КОРОТКА ПРИТЧА ПРО ЛЮБОВ ДО СВЕКРУХИ.
Молодій невістці незатишно було жити зі свекрухою. Її повчання, докори викликали злість, роздратування. Вона відчувала, що і чоловік до неї по-іншому почав ставитися. Справа дійшла то того, що в серці з'явилася ненависть до цієї жінки, яка постійно знала як краще жити і що правильно робити. Зневірившись, дівчина вирушила до знахарки і поділилася своїм горем.
"Знаю, що гріх беру на душу, але жити більше не можу. Дай мені отруту, щоб отруїти ненависну "
Уважно подивилася знахарка на молоду заплакану дівчину.
"На щастя, можна допомогти тобі, але з однією умовою"
- Я на все згодна! Зроблю все, що в моїх силах і навіть понад. Люблю чоловіка і моя любов мені буде допомагати. "
Дам тобі травичок різних. Але дія їх буде не швидка, пам'ятай про це. І ось цей час ти повинна вести себе бездоганно. Щоранку ти будеш заварювати запашний чай, прокидаючись раніше свекрухи, готувати сніданок і подавати зі словами вітання та обов'язково з лагідною посмішкою. Протягом дня ти будеш упереджувати кожне бажання свекрухи, стежити за своєю мовою і навіть думками. Ти її повинна оточити такою турботою і увагою, щоб ніхто нічого не запідозрив, а особливо чоловік. І, повторюю, думки нехороші про свекрухи на корені зарубай, адже в очах вони все одно будуть читатися.
"Згодна, згодна я. Адже це ж недовго триватиме! Потерплю! "
Щаслива, побігла додому і з цієї хвилини її ніхто не міг впізнати. Ласкава, привітна, вранці на світанку встає, сніданок готує, по дому прибирає, піч топить ...
Свекруха не натішиться, нахвалює невістку, пишається перед сусідами. Чоловік щасливий. Мама і дружина як рідні.
Через деякий час біжить невістка до знахарки, ридає і благає дати протиотруту. Трава так подіяла, що свекруха просто перетворилася. Як мати стала для неї - турботливою, люблячою, радою допомогти, покаже як правильно зробити і все те вона знає і вміє, і мудра така. Полюбила невістка її і навіть страшно уявити, що свекруха може померти.
Усміхнулася знахарка. "Нема в моїх травах отрути, отрута була в твоєму серці. Але любов розтопила її. Любов - найсильніші ліки і протиотрута. "
Переклала на українську мову 29.07.18 18.19
Добрі, щирі стосунки, повага між людьми роблять їх щасливими, на що , на мій погляд і вказує ця притча.
Молодій невістці незатишно було жити зі свекрухою. Її повчання, докори викликали злість, роздратування. Вона відчувала, що і чоловік до неї по-іншому почав ставитися. Справа дійшла то того, що в серці з'явилася ненависть до цієї жінки, яка постійно знала як краще жити і що правильно робити. Зневірившись, дівчина вирушила до знахарки і поділилася своїм горем.
"Знаю, що гріх беру на душу, але жити більше не можу. Дай мені отруту, щоб отруїти ненависну "
Уважно подивилася знахарка на молоду заплакану дівчину.
"На щастя, можна допомогти тобі, але з однією умовою"
- Я на все згодна! Зроблю все, що в моїх силах і навіть понад. Люблю чоловіка і моя любов мені буде допомагати. "
Дам тобі травичок різних. Але дія їх буде не швидка, пам'ятай про це. І ось цей час ти повинна вести себе бездоганно. Щоранку ти будеш заварювати запашний чай, прокидаючись раніше свекрухи, готувати сніданок і подавати зі словами вітання та обов'язково з лагідною посмішкою. Протягом дня ти будеш упереджувати кожне бажання свекрухи, стежити за своєю мовою і навіть думками. Ти її повинна оточити такою турботою і увагою, щоб ніхто нічого не запідозрив, а особливо чоловік. І, повторюю, думки нехороші про свекрухи на корені зарубай, адже в очах вони все одно будуть читатися.
"Згодна, згодна я. Адже це ж недовго триватиме! Потерплю! "
Щаслива, побігла додому і з цієї хвилини її ніхто не міг впізнати. Ласкава, привітна, вранці на світанку встає, сніданок готує, по дому прибирає, піч топить ...
Свекруха не натішиться, нахвалює невістку, пишається перед сусідами. Чоловік щасливий. Мама і дружина як рідні.
Через деякий час біжить невістка до знахарки, ридає і благає дати протиотруту. Трава так подіяла, що свекруха просто перетворилася. Як мати стала для неї - турботливою, люблячою, радою допомогти, покаже як правильно зробити і все те вона знає і вміє, і мудра така. Полюбила невістка її і навіть страшно уявити, що свекруха може померти.
Усміхнулася знахарка. "Нема в моїх травах отрути, отрута була в твоєму серці. Але любов розтопила її. Любов - найсильніші ліки і протиотрута. "
Переклала на українську мову 29.07.18 18.19
Добрі, щирі стосунки, повага між людьми роблять їх щасливими, на що , на мій погляд і вказує ця притча.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
