ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гроб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Струмок надій змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється гучно в руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Вирок



Із носа окуляри зняв рожеві,
Навпроти - графоман-недопіїт.
Облущилася позолоть дешева,
Невдатний карлик глипає на світ.

Стругав-варив сонети про дубочки,
Увірував, що кожен вірш – краса.
Повз купи мудрі пролітали мовчки,
Ніхто ув очі правди не сказав.

Усе життя прикуплене по блату,
Набутки – мильна булька, кіч, плюмаж.
Проліз в калашний ряд за тінню тата,
А от таланту справжнього нема.

Я істину очищу словом правди:
Писати вірші – не твоя стезя.
Сідайно но знову за учнівську парту:
Ти все почув. А я - усе сказав.

30.07.2018р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-08-01 05:59:26
Переглядів сторінки твору 4758
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.268 / 5.82)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Відповіді на пародії, епіграми, та епітафії! )
Автор востаннє на сайті 2026.04.20 12:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 07:45:06 ]
Для чого це, пане Сушко? Для чого оцей перехід на особистості , на те, хто в кого тато, хто куди «проліз», в кого є талант, а в кого нема? Ви вдаєтесь до прямих образ людини. Хіба тут місце зводити особисті рахунки? Якщо ви маєте що сказати по суті творів, бачите помилки або недоречності – говоріть. У вас це часом непогано виходить. Проте усюди треба поводити себе цивілізовано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-01 08:25:39 ]
Ви про що? Тут немає ні імен, ні прізвищ, ні регалій. Чистий вимисел автора. Ніякого стосунку ні до кого не має. Віртуальний літгерой описаний. Як у Ярослава Чорногуза, наприклад. Там він чиюсь вже мертву маму описав, яка зронила дитятко головою на підлогу і воно стало поетом. Жінка навіть здачі не може дати, бо вже в гробу. Отакі пироги. А кому ж захищати маму як не синочкові? Га?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 11:51:37 ]
Неможливо встежити, хто перший почав, хто що кому сказав. Загалом, коли стосунки надто псуються, треба просто зупинитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 09:52:35 ]
Олександре, Ви самі провокуєте, а потім жалієтесь. Заради миру припиніть!Перейти межу дуже легко, а повернути гідність ні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-01 10:16:07 ]
А чого це до мене тільки претензії? Коли "творив" візаві - спільнота мовчала. Боялася зауважити генієві, що це негарно. А дехто навіть прицмокував язичком од задоволення.
Сьогодні матуся покійна наснилася. Подякувала, що захищаю її честь і достоїнство. Тому не втручайтеся. Якщо зачіпають честь мертвої матері - за це викликають на дуель.
Тому публічна порка буде продовжуватися, допоки людина не стане шовковою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 10:52:44 ]
Вам треба , щоб перед Вами стилилися шовком? Нічого собі. Чорногуза роздратуй і він зачепить не тільки маму. А всі Його поезія наповнена добром та ніжністю, а Ваша чим. Мені подобався інший Сушко, веселий, дотепний, кмітливий, чуйний!
Ваша злість перетворила Вашу творчість на ненавість та бруд. Давайте сьогодні з чистого паперу припинемо всілякі ворожнечі! Душа потребує очищення та тепла.
Мені не важко вибачитись, коли я відчуваю провину, чи й ні. Стелитися шовком ніколи не буду ні перед ким.
Вашій мабусі світла пам"ять і царствія Божого!
З миром,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 11:54:07 ]
Ніхто і ніколи не має права чіпляти Матері, тим більше покійної. Я б ще й у гризло дав! Цінуйте батьків поки вони живі! Мені вже тільки - молитися за них. Рідний батько пішов у 78-му, у 1998 пішов другий Батько, і матір схоронив... Тому знаю, що кажу. (У співчутті не потребую).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 12:20:06 ]
Миколо, ніхто Вашу маму не зачіпав, так само як Сушка, чому Ви так збурились? Я своїх батьків теж втратила то що я повинна злитись на весь світ.
Річ у тому, що ми цінуємо більше тоді, коли втрачаємо. Чому ж ми не жаліємо один одного поки не пізно?
Де наша повага та людяність. Давайте закриємо цю тему і не будимо виясняти хто кого вдарив першим у пісочниці, ми не діти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-01 12:50:07 ]
Чого мені треба? Аби не чіпали мертву маму. А решта - по барабану. Мене хто хоче хай і обквецює. І як хоче - також. Є бажання - вперед. І (по секрету) мені байдуже подобаюся я комусь чи ні. Окрім жінки звісно. А чи злюсь я - звичайно ні. Не можу я злитися на дурнів. Мені це не притаманне. Люблю тільки щиглі одважувати. Все, піду покуняю трохи. А то живіт чешеться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 13:27:36 ]
Бачу, що не тільки живіт чешеться, а й язик у когось. Яка різниця живі батьки чи ні, а до них треба ставитись з повагою. Миколо, Ви спитали у Чорногуза про дачу, чи Вам не однаково, яка вона у нього? Це, що заздрість? Видно і йому боліло, коли він Вас забанив. Мертвих батьків чипати не можна, а живих так? Ярославу цюпають батьком на кожному кроці. Замість того, щоб пишатися своєю родиною, як він доречі це робить, Ви намагаєтесь вселити в нього провину, що він народився в сім"ї письменника і поета. Може корону сонетів написав за нього батько? Чорногуз самодостатня людина і не потребує мого захисту, але я сказала те, що думаю. Бувайте здорові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 13:04:14 ]
Подивіться у корінь цього конфлікту! Знаєте за що мене забанив поважний пан? Лише за те, що я запитав, а дача у Кончі-Заспі його чи батькова? Є речі, які трогати не можна тут я повністю на стороні Сушка. Мати, Батько - Святе! А покійні взагалі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 13:31:03 ]
Миколо, Ви хочете знати про чужі дачі. Кому вони належать, а самі навіть обличчя своє не показуєте. Я свою сторінку не забанюю ніколи, заходьте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 15:36:53 ]
Я не хочу того знати, не люблю корони, які не влазять у двері. Вірші, як і гриби кожен чекає на свого і читача і автора. Заздрість погана річ, як і надлишковий гонор.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-08-01 20:07:13 ]
А кому цікаво, що ви хочете знати чи ні?
До чого тут двері, корони тощо...
Є різні автори, є авторський стиль чи його нема.
Є початківці. Які не шанують майстрів, пнуться до їхніх пагорбів...
І щось( чи не заздрість?) спонукує принижувати більш відомого, вправнішого... Яка це риса? Назвати б її...Мені не хочеться ставати між вами і мирити, але оці словесні баталії на ПМ стали звичним явищем... Перенесіть свої дебати на природу.... у приват.
Коронування віртуальне декого так занепокоїло, що ладен свої вірші не вичитувати, а кпинити майстра.
вірші як гриби? Пане Миколо, ви серйозно? Так є ж істівні, а є нестравні.
порівнювати поезію з грибами? Та навіщо римувати, якщо не розуміти, що поезія - почуття, думка, образ.
А образи плодити...то себе нищити.
Я зауважувала пану Миколі, він майже не сприймав критики. Ну...і нехай без неї.
Але отут навіщо підпрягатися?
Прошу мене не вплутувати в дискусії. Припиніть на сайті всі сварки. Публікуйте поезію, а не дошкульності та сирісінькі тексти. Радуйте себе і нас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 20:23:56 ]
А давайте Ви будете вирішувати за себе, а я за себе. І якщо у мене буде питання то я залюбки звернуся до великої майстрині. А нав'язувати свої думки іншим дурний тон. Вибачте, якщо ці слова образливі. Не маю бажання продовжувати діалог.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-08-01 20:10:12 ]
їстівні (огріх набору)
Я кожен вірш радила б подумки класти на стіл авторитеного для себе поета.
Що б він сказав? Чи є це значущим... неповторним...
Сайт називається Поетичні майстерні, а не пісочниця чи галявина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-08-01 20:20:15 ]
(авторитетного).....

Як парость виноградної лози,


Плекайте мову. Пильно й ненастанно


Політь бур′ян. Чистіша від сльози


Вона хай буде. Вірно і слухняно


Нехай вона щоразу служить вам,


Хоч і живе своїм живим життям.


От і все. Політь власні бур'яни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-08-01 20:27:49 ]
Ви, Миколо, можливо... звернутися забажаєте, та "велика майстриня" не відгукнеться. Бо тон ваш не належний, на жаль.
І не варто мені - відомій, старшій, досвідченішій - отак відповідати... Хто ви тут? Автор, яких тисячі.
От і шануйтеся. І не перетворюйте сайт на філіал галявини. Я зрозуміло написала? Мене хвилює клімат на сайті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 21:08:43 ]
На все воля Всевишнього! Ніяк не Ваша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-01 21:37:48 ]
Ех, мої друзі! І справді - мало на сайті стало критики. А когось зачепиш - гвалт. Яке маєш право? Хто тобі дозволив? Сам дурень! І пішло-поїхало. А раніше і справді вчитувалися в кожну помилку, в кожен промах. Давали слушні поради. І не дуже. Але слухали усіх. А нині критики бояться. Або не хочуть її чути, бо це дратує.
Я багато чого міг би розказати як треба працювати. Скільки часу це забирає. Як можна потроху набувати досконалості, на що варто звертати увагу. Але не хочу, бо скажуть : Сушко зазнався.
Але рецензію одному з творів завтра усе ж таки зроблю. Не полінуюся. Занадто шикарна річ я Вам скажу.