Сатиричні твори, відповіді на епіграми та інші шпилькуваті віршовані утворення мають свої правила написання. В цьому творі ми не будемо препарувати естетичну складову – її там просто немає. Стилістику також не обговорюватимемо, оскільки це авторський відбиток інтелекту. У кожного він свій. А от технічну складову - грамотність письма - варто. Отже, почнемо.


Гартувала з пелюшок
Мамочка малого.
І впустила – це був шок! має бути тире в кінці рядка
Лобом об підлогу.

Та минули дні сумні,
Що не шкода й праці. рядок беззмістовний; до чого тут якась праця?
Заживало все на нім,
Наче на собаці.

Голова його – пуста. його - зайве слово, ніякого змісту не додає
Серце ж – має злобу. одне із двох тире - зайве
І хлопчисько виростав неоковирний рядок, навіщо тут І? Більш того – хлопчисько – іменник середнього роду. Отже, «виростало».
Дуже твердолобий.

Хоч олії в голові
Не стачало в нього.
Вірші він писать нові дикий повтор нього/він, тим паче, що обидва ці слова - зайві
Ласий до знемоги. ласий писати до знемоги - дике поєднання слів, це не українською мовою, наче писав іноземець,
Тріску в оці у сусід немає такої форми родового відмінка - сусід, є сусідів
Помічає зроду. не можна помічати зроду, можна змалку;
А в своєму, як той дід,
Не бачить колоду. правильно: не бачить колоди

Нападає, наче тать, знову купа прямих порівнянь
Бо, напевне більше, кома не на місці: має бути після напевне
Любить він критикувать,
Ніж писати вірші.

А на критику в свій бік
Вперто дулі тиче.
Цей невіглас-чоловік
Дуже войовничий!

Ти тут, дурню, не бикуй!
Дам! Не здасться мало!
Поправляйхер-Критикуй має бути тире в кінці рядка
Так його назвали.

Зна, як всіх вмочити в гидь, коми в кінці рядка не треба
І де ставить коми.
А як Образи ліпить –
Діло незнайоме.

Наголос у словнику
Перевірить може.
Свій поставить Критикуй –
Зовсім неспроможний. недосконала рима

А створить неологізм?
Борони, о Боже! наче китаєць писав: так слів українці не поєднують! Не може там бути ніякого О! Українською «Боронь, Боже!».
Це для нього – онанізм, рима - примітив, кома зайва
І Прокруста ложе.

Слів гидких у кожен твір
У віршАх мастрячить. у твір у віршах... - дике перекручення правил мови. Про наголос мовчу.
Джентельменський це набір
Джентельмена вдачі. Повтор кореня «джентльмен».

У повчаннях – в молоко
Поціляє "гуру".
Це - зашорений дурко – має бути кома, а не тире в кінці
Поправляйхер Шура!


Висновок: твір не витримує жодної критики, оскільки кількість граматичних та стилістичних помилок зашкалює. Не може освічений член Спілки письменників України аж так густо «косячити». Що це – неповага до читачів ПееМу чи елементарна безграмотність? Думаю - і те , і те.
Я вже вказував авторові: необхідно сісти за парту і пройти повторно курс української мови за 4-6 класи. У мене є прекрасні викладачі, які згодні підставити своє плече і, звичайно ж, за гроші навчити людину грамотно писати. Пройде зовсім небагато часу і все стане на свої місця.


Тікай!

Сатирик я. Будяччя командир,
Із графоманів стоплюю оливу.
З Парнасу есемеска: - Досить! Мир!
У мене коник дохне буйногривий!

Ну що тобі сатира та дає?
Прокльони тільки чутимеш до скону.
Сідай-но краще поруч. Місце є.
А хочеш, то насунемо корону.

В пошані реверанси - не мечі,
А ти громадиш труп'я під горою.
Пасися де завгодно! Лиш мовчи!
А припече - хлюпни в товпу хвалою.

На кобилицю гепнувся гніду
(підкови підбивав Гефест на Марсі).
- Тікай, невдахо! Я уже іду!
Не місце графоманам на Парнасі!

01.08.2018р

Святкове

Скубуться учні. Люто, не на жарт,
В поезії, житті - дорослі діти.
А Майстер, як і завше,- зверху, над,
Навчився рівно як свіча горіти.

Пізнання древо дітлашня трясе,
Колись Учитель був також як Етна.
Тепер слугує музам. От і все.
А страсті люду - зайвина суєтна

В строфу невдатну увіллю блават,
Низький уклін шановній поетесі.
У Майї день народження! Віват!
Приймай вітання, зоряна принцесо!

31.07.2018р.


Спека

Де ви, де ви, чарівні розмаї?
Квітень-травень вийшов у тираж.
Кажеш, жарко? Згоден, припікає.
Про погоду напишу пейзаж.

Там - на сході - гоги і магоги,
В небесах шугають НЛО.
Їжачок зачмихав під порогом,
Ластів'ята стали на крило.

Кропиву-пирій кладу в покоси,
Майталає борода руда.
Заблищали крапельки під носом -
Результат селянського труда.

На городі розвелись шиншили,
Підгризають дині, кавуни.
Бджіл немає (трави потруїли),
А от ґедзі, наче ті слони.

От і все вам розповів, малята,
Бачу, навіть трохи утомив.
Спека лупить. Ляжу краще спати,
Вечором ловитиму сомів.

01.08.2018р.