Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.04
21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
2025.12.04
19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
2025.12.04
17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
2025.12.04
13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
2025.12.04
13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
2025.12.04
10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
2025.12.04
06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
2025.12.04
05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
2025.12.04
03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я.
Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа
2025.12.04
00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити.
Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний.
На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки.
Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе.
Дзеркало душі
2025.12.04
00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.
2025.12.03
22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
2025.12.03
21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
2025.12.03
21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…
Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…
Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить
2025.12.03
18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.
Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.
Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух
2025.12.03
15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Притча «Твоя рука, твої очі і твоє серце»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Притча «Твоя рука, твої очі і твоє серце»
Притча «Твоя рука, твої очі і твоє серце»
Жив на Світі чоловік. У нього було три мрії: мати високооплачувану роботу, одружитися з красунею і ... прославитися на весь світ.
Одного разу морозною зимою чоловік поспішав на співбесіду в офіс однієї відомої фірми. Раптом прямо перед ним впав літній чоловік. Чоловік подивився на того, хто упав, в голові виникла думка, що той, швидше за все, п'яний і не подав руки. Це допомогло не запізнитися на заплановану зустріч. Співбесіда пройшло невдало: чоловіка не взяли на бажану посаду.
Якось чоловік прогулювався літнім вечором по місту. Помітивши трупу вуличних артистів, зупинився, щоб насолодитися видовищем. Глядачів було небагато, але п'єса була веселою і захоплюючою. Після закінчення дійства пролунали оплески, і люди стали розходитися. Чоловік теж повернув було назад, але хтось несміливо доторкнувся до його плеча. Це була головна героїня п'єси, старенька-клоунесса. Вона стала розпитувати його про те, чи сподобався йому спектакль, чи задоволений він акторами. Але чоловік не захотів вести бесіду і, огидно відвернувшись, пішов додому.
Одного разу дощовим вечором чоловік поспішав додому з дня народження друга . Він дуже втомився, і в його голові проносилися думки про запашну ванну і затишок, тепле ліжко. Раптом він почув чиєсь приглушене ридання. Це плакала жінка. Вона сиділа на лаві біля будинку . Без парасольки. Одна. Помітивши нашого героя, вона звернулася до нього за допомогою. У неї сталося нещастя в родині. І їй потрібен був лише душевний співрозмовник. Чоловік задумався, перед його поглядом постали ванна і ліжко, і поспішив до під'їзду.
Чоловік прожив нещасливе життя, і помер.
Потрапивши на Небеса, чоловік зустрів свого Друга, Ангела-Хранителя. Вони гойдалися на небесних гойдалках і розмовляли.
- Ти знаєш, я прожив зовсім нещасне і нікчемне життя. У мене було три мрії, але нічого не збулося. Шкода ...
- Хм ... Друг мій, я зробив все, щоб всі твої мрії втілилися в життя, але для цього від тебе мені потрібно було всього лише: твоя рука, твої очі і твоє серце.
- Бог мій, і що ж?
- Пам'ятаєш впав чоловік на слизькій зимовій дорозі? Я зараз покажу тобі цю картину ... Той чоловік був генеральним директором тієї фірми, в яку ти так хотів потрапити. Тебе чекала приголомшлива кар'єра. Все, що від тебе було потрібно - твоя рука.
Пам'ятаєш стару клоунесу, яка після вуличної вистави пристала до тебе з питаннями? Це була юна красуня-актриса, яка закохалася в тебе з першого погляду. Вас чекало щасливе майбутнє, діти, незгасна любов. Все, що від тебе було потрібно - твої очі.
Пам'ятаєш плачущу жінку біля твого під'їзду? Був дощовий вечір, і вона наскрізь промокла від сліз ... Це була відома письменниця. Вона переживала сімейну кризу, і їй дуже потрібна була твоя душевна підтримка. Якби ти допоміг їй зігрітися в своїй квартирі, зігрітися Душею завдяки твоїм мудрим словами розради, то вона написала б книгу, в якій розповіла б про цей випадок. Книга стала б відомою на весь світ, і ти б прославився, так як на головній сторінці автор вказала б ім'я того, хто став музою цього твору. І все, що від тебе було потрібно тоді - твоє серце.
Ти був неуважний, мій Друг.
Чоловік зітхнув ... І Друзі пішли по місячній доріжці в зоряну далечінь, тихо і спокійно розмовляючи ...
А що вам пропонує цей Світ зараз?
Пам'ятайте: у Щастя обличчя Загадки ...
4.08.18 12.14
Жив на Світі чоловік. У нього було три мрії: мати високооплачувану роботу, одружитися з красунею і ... прославитися на весь світ.
Одного разу морозною зимою чоловік поспішав на співбесіду в офіс однієї відомої фірми. Раптом прямо перед ним впав літній чоловік. Чоловік подивився на того, хто упав, в голові виникла думка, що той, швидше за все, п'яний і не подав руки. Це допомогло не запізнитися на заплановану зустріч. Співбесіда пройшло невдало: чоловіка не взяли на бажану посаду.
Якось чоловік прогулювався літнім вечором по місту. Помітивши трупу вуличних артистів, зупинився, щоб насолодитися видовищем. Глядачів було небагато, але п'єса була веселою і захоплюючою. Після закінчення дійства пролунали оплески, і люди стали розходитися. Чоловік теж повернув було назад, але хтось несміливо доторкнувся до його плеча. Це була головна героїня п'єси, старенька-клоунесса. Вона стала розпитувати його про те, чи сподобався йому спектакль, чи задоволений він акторами. Але чоловік не захотів вести бесіду і, огидно відвернувшись, пішов додому.
Одного разу дощовим вечором чоловік поспішав додому з дня народження друга . Він дуже втомився, і в його голові проносилися думки про запашну ванну і затишок, тепле ліжко. Раптом він почув чиєсь приглушене ридання. Це плакала жінка. Вона сиділа на лаві біля будинку . Без парасольки. Одна. Помітивши нашого героя, вона звернулася до нього за допомогою. У неї сталося нещастя в родині. І їй потрібен був лише душевний співрозмовник. Чоловік задумався, перед його поглядом постали ванна і ліжко, і поспішив до під'їзду.
Чоловік прожив нещасливе життя, і помер.
Потрапивши на Небеса, чоловік зустрів свого Друга, Ангела-Хранителя. Вони гойдалися на небесних гойдалках і розмовляли.
- Ти знаєш, я прожив зовсім нещасне і нікчемне життя. У мене було три мрії, але нічого не збулося. Шкода ...
- Хм ... Друг мій, я зробив все, щоб всі твої мрії втілилися в життя, але для цього від тебе мені потрібно було всього лише: твоя рука, твої очі і твоє серце.
- Бог мій, і що ж?
- Пам'ятаєш впав чоловік на слизькій зимовій дорозі? Я зараз покажу тобі цю картину ... Той чоловік був генеральним директором тієї фірми, в яку ти так хотів потрапити. Тебе чекала приголомшлива кар'єра. Все, що від тебе було потрібно - твоя рука.
Пам'ятаєш стару клоунесу, яка після вуличної вистави пристала до тебе з питаннями? Це була юна красуня-актриса, яка закохалася в тебе з першого погляду. Вас чекало щасливе майбутнє, діти, незгасна любов. Все, що від тебе було потрібно - твої очі.
Пам'ятаєш плачущу жінку біля твого під'їзду? Був дощовий вечір, і вона наскрізь промокла від сліз ... Це була відома письменниця. Вона переживала сімейну кризу, і їй дуже потрібна була твоя душевна підтримка. Якби ти допоміг їй зігрітися в своїй квартирі, зігрітися Душею завдяки твоїм мудрим словами розради, то вона написала б книгу, в якій розповіла б про цей випадок. Книга стала б відомою на весь світ, і ти б прославився, так як на головній сторінці автор вказала б ім'я того, хто став музою цього твору. І все, що від тебе було потрібно тоді - твоє серце.
Ти був неуважний, мій Друг.
Чоловік зітхнув ... І Друзі пішли по місячній доріжці в зоряну далечінь, тихо і спокійно розмовляючи ...
А що вам пропонує цей Світ зараз?
Пам'ятайте: у Щастя обличчя Загадки ...
4.08.18 12.14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
