Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.09
00:07
Перші кроки серед руїн
Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало
2026.08.08
21:48
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…
Не чекав з бюджету гроші,
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…
Не чекав з бюджету гроші,
2026.08.08
20:10
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв
2026.08.08
19:31
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля
2026.08.08
17:13
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.
Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.
Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,
2026.08.08
16:11
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.
***
А ботаніки люльку курили
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.
***
А ботаніки люльку курили
2026.08.08
15:10
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.
Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.
Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати
2026.08.08
13:44
Я ночую в пустельнім вокзалі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?
Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?
Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,
2026.08.08
11:56
Задощило.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.
2026.08.08
11:56
коли розвиднюється
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад
2026.08.08
09:52
P.S. Четвер – есей
0 Друзям. Песах. Смеркалось.
1 От і Четвер. З Петром приготували Пасху, запекли ягня, щоб Учитель спожив зі Своїми учнями.
2 Знайомий воду приніс*. В цей час і учні зайшли.
3 Накритий стіл в світлиці. З’явивсь Ісус і почали. Ще
2026.08.08
07:33
За хмарою хмара - і кожна мрячить
Набридливо і безкінечно, -
Похмурі хмарини укрили блакить
І вітер подув недоречно.
Оця надокучлива мжичка дрібна, -
Як мухи серпневі в кімнаті, -
Як пам'ятна змалечку пісня сумна
Про наші родинні утрати.
Набридливо і безкінечно, -
Похмурі хмарини укрили блакить
І вітер подув недоречно.
Оця надокучлива мжичка дрібна, -
Як мухи серпневі в кімнаті, -
Як пам'ятна змалечку пісня сумна
Про наші родинні утрати.
2026.08.08
04:44
постійна втома, не розумію
спав три, чи більше, діб
мене змолов хтось, поспіль розсіяв
не годний до трудів
наче хтось соки із мене вичавив
пить не у змозі я
голодним чуюся, у чім тут причина
їв же кінський біляш
спав три, чи більше, діб
мене змолов хтось, поспіль розсіяв
не годний до трудів
наче хтось соки із мене вичавив
пить не у змозі я
голодним чуюся, у чім тут причина
їв же кінський біляш
2026.08.07
21:51
А без тебе і небо несинє —
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.
2026.08.07
15:27
Чорний сніг і попелястий світанок
Контраст цієї ночі розколов місто навпіл. На римських барикадах легіонери, втомлені, брудні від сажі та кіптяви, дивилися на заграву з полегшенням. Вони витирали піт з чола і міцніше стискали руків'я своїх гладіусів.
2026.08.07
12:05
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Притча «Твоя рука, твої очі і твоє серце»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Притча «Твоя рука, твої очі і твоє серце»
Притча «Твоя рука, твої очі і твоє серце»
Жив на Світі чоловік. У нього було три мрії: мати високооплачувану роботу, одружитися з красунею і ... прославитися на весь світ.
Одного разу морозною зимою чоловік поспішав на співбесіду в офіс однієї відомої фірми. Раптом прямо перед ним впав літній чоловік. Чоловік подивився на того, хто упав, в голові виникла думка, що той, швидше за все, п'яний і не подав руки. Це допомогло не запізнитися на заплановану зустріч. Співбесіда пройшло невдало: чоловіка не взяли на бажану посаду.
Якось чоловік прогулювався літнім вечором по місту. Помітивши трупу вуличних артистів, зупинився, щоб насолодитися видовищем. Глядачів було небагато, але п'єса була веселою і захоплюючою. Після закінчення дійства пролунали оплески, і люди стали розходитися. Чоловік теж повернув було назад, але хтось несміливо доторкнувся до його плеча. Це була головна героїня п'єси, старенька-клоунесса. Вона стала розпитувати його про те, чи сподобався йому спектакль, чи задоволений він акторами. Але чоловік не захотів вести бесіду і, огидно відвернувшись, пішов додому.
Одного разу дощовим вечором чоловік поспішав додому з дня народження друга . Він дуже втомився, і в його голові проносилися думки про запашну ванну і затишок, тепле ліжко. Раптом він почув чиєсь приглушене ридання. Це плакала жінка. Вона сиділа на лаві біля будинку . Без парасольки. Одна. Помітивши нашого героя, вона звернулася до нього за допомогою. У неї сталося нещастя в родині. І їй потрібен був лише душевний співрозмовник. Чоловік задумався, перед його поглядом постали ванна і ліжко, і поспішив до під'їзду.
Чоловік прожив нещасливе життя, і помер.
Потрапивши на Небеса, чоловік зустрів свого Друга, Ангела-Хранителя. Вони гойдалися на небесних гойдалках і розмовляли.
- Ти знаєш, я прожив зовсім нещасне і нікчемне життя. У мене було три мрії, але нічого не збулося. Шкода ...
- Хм ... Друг мій, я зробив все, щоб всі твої мрії втілилися в життя, але для цього від тебе мені потрібно було всього лише: твоя рука, твої очі і твоє серце.
- Бог мій, і що ж?
- Пам'ятаєш впав чоловік на слизькій зимовій дорозі? Я зараз покажу тобі цю картину ... Той чоловік був генеральним директором тієї фірми, в яку ти так хотів потрапити. Тебе чекала приголомшлива кар'єра. Все, що від тебе було потрібно - твоя рука.
Пам'ятаєш стару клоунесу, яка після вуличної вистави пристала до тебе з питаннями? Це була юна красуня-актриса, яка закохалася в тебе з першого погляду. Вас чекало щасливе майбутнє, діти, незгасна любов. Все, що від тебе було потрібно - твої очі.
Пам'ятаєш плачущу жінку біля твого під'їзду? Був дощовий вечір, і вона наскрізь промокла від сліз ... Це була відома письменниця. Вона переживала сімейну кризу, і їй дуже потрібна була твоя душевна підтримка. Якби ти допоміг їй зігрітися в своїй квартирі, зігрітися Душею завдяки твоїм мудрим словами розради, то вона написала б книгу, в якій розповіла б про цей випадок. Книга стала б відомою на весь світ, і ти б прославився, так як на головній сторінці автор вказала б ім'я того, хто став музою цього твору. І все, що від тебе було потрібно тоді - твоє серце.
Ти був неуважний, мій Друг.
Чоловік зітхнув ... І Друзі пішли по місячній доріжці в зоряну далечінь, тихо і спокійно розмовляючи ...
А що вам пропонує цей Світ зараз?
Пам'ятайте: у Щастя обличчя Загадки ...
4.08.18 12.14
Жив на Світі чоловік. У нього було три мрії: мати високооплачувану роботу, одружитися з красунею і ... прославитися на весь світ.
Одного разу морозною зимою чоловік поспішав на співбесіду в офіс однієї відомої фірми. Раптом прямо перед ним впав літній чоловік. Чоловік подивився на того, хто упав, в голові виникла думка, що той, швидше за все, п'яний і не подав руки. Це допомогло не запізнитися на заплановану зустріч. Співбесіда пройшло невдало: чоловіка не взяли на бажану посаду.
Якось чоловік прогулювався літнім вечором по місту. Помітивши трупу вуличних артистів, зупинився, щоб насолодитися видовищем. Глядачів було небагато, але п'єса була веселою і захоплюючою. Після закінчення дійства пролунали оплески, і люди стали розходитися. Чоловік теж повернув було назад, але хтось несміливо доторкнувся до його плеча. Це була головна героїня п'єси, старенька-клоунесса. Вона стала розпитувати його про те, чи сподобався йому спектакль, чи задоволений він акторами. Але чоловік не захотів вести бесіду і, огидно відвернувшись, пішов додому.
Одного разу дощовим вечором чоловік поспішав додому з дня народження друга . Він дуже втомився, і в його голові проносилися думки про запашну ванну і затишок, тепле ліжко. Раптом він почув чиєсь приглушене ридання. Це плакала жінка. Вона сиділа на лаві біля будинку . Без парасольки. Одна. Помітивши нашого героя, вона звернулася до нього за допомогою. У неї сталося нещастя в родині. І їй потрібен був лише душевний співрозмовник. Чоловік задумався, перед його поглядом постали ванна і ліжко, і поспішив до під'їзду.
Чоловік прожив нещасливе життя, і помер.
Потрапивши на Небеса, чоловік зустрів свого Друга, Ангела-Хранителя. Вони гойдалися на небесних гойдалках і розмовляли.
- Ти знаєш, я прожив зовсім нещасне і нікчемне життя. У мене було три мрії, але нічого не збулося. Шкода ...
- Хм ... Друг мій, я зробив все, щоб всі твої мрії втілилися в життя, але для цього від тебе мені потрібно було всього лише: твоя рука, твої очі і твоє серце.
- Бог мій, і що ж?
- Пам'ятаєш впав чоловік на слизькій зимовій дорозі? Я зараз покажу тобі цю картину ... Той чоловік був генеральним директором тієї фірми, в яку ти так хотів потрапити. Тебе чекала приголомшлива кар'єра. Все, що від тебе було потрібно - твоя рука.
Пам'ятаєш стару клоунесу, яка після вуличної вистави пристала до тебе з питаннями? Це була юна красуня-актриса, яка закохалася в тебе з першого погляду. Вас чекало щасливе майбутнє, діти, незгасна любов. Все, що від тебе було потрібно - твої очі.
Пам'ятаєш плачущу жінку біля твого під'їзду? Був дощовий вечір, і вона наскрізь промокла від сліз ... Це була відома письменниця. Вона переживала сімейну кризу, і їй дуже потрібна була твоя душевна підтримка. Якби ти допоміг їй зігрітися в своїй квартирі, зігрітися Душею завдяки твоїм мудрим словами розради, то вона написала б книгу, в якій розповіла б про цей випадок. Книга стала б відомою на весь світ, і ти б прославився, так як на головній сторінці автор вказала б ім'я того, хто став музою цього твору. І все, що від тебе було потрібно тоді - твоє серце.
Ти був неуважний, мій Друг.
Чоловік зітхнув ... І Друзі пішли по місячній доріжці в зоряну далечінь, тихо і спокійно розмовляючи ...
А що вам пропонує цей Світ зараз?
Пам'ятайте: у Щастя обличчя Загадки ...
4.08.18 12.14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
