Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.22
14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
2026.11.22
13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
2026.11.22
07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
2026.11.21
22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
2026.11.21
20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
2026.11.21
18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Проза
* * *
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
* * *
Протягом останнього тижня мала відношення до двох ситуацій,які чомусь не ідуть з голови і є бажання поділитися з вами. У одній з них я була присутня, другу мені переповіли:
Тиждень тому вранці з чоловіком їхали у справах у центр нашого Слобожанського підгороднянською . маршруткою №236. Рідко буває, щоб на цих маршрутах хтось не лаяв нинішню владу і цей рейс не був виключенням. Огрядний чоловік поважного віку почав обережно прощупувати контингент у маршрутці декількома фразами, на що молодий чоловік, що сидів позаду мене зразу ж відреагував запитанням: - Так що може Рабіновича будемо обирати. Хвилинна тиша і жінка років 35-ти що сиділа поруч з ним відповіла : - Так ця ж кандидатура розрахована на дебільних українців, невже ми є такими. Хто може повірити у його брехню, что за три месяці він підніме нашу розвалену економіку. Та хіба таке можливо? Або, що зараз, під час війни, ми станемо прямо як Швейцарія і усі країни побіжать зберігати у нас свої гроші. Нахабно брешуть, а нам же так хочется вірити у казку і знову помиляємося. Жінка говорила російською і дуже емоційно.
Коли вона зупинилася, хтось несміло проронив: - Так може цього залишимо… Вона хвильку подумала і відповіла: - А нам хоч і золотого, то все одно буде поганий, тому что самі ми не міняємося, немає у суспільства бажання мінятися, тому так і живемо.
Що цікаво, що їй цього разу ніхто не заперечив, можливо контингент такий підібрася, бо нерідко такі емоційні розмови у сварку переходять.
Друга ситуація. Днями телефонує наша подруга – волонтер, майданівка, громадський активіст і схвильовано переповідає, що нині Вона на похороні двоюрідного брата у Запорізькій обл. і там таке чує від родичів своїх, що їй не по-собі від усього почутого від рідних людей. Вони уже жваво обговорюють кандидатури на майбутнього президента, за які Вони будуть голосувати - одні за Юлю, другі за Рабіновича, треті за Бойка і це їх право, їх вибір,та коли узнали, що наша подруга волонтер, то убили фазою наповал: - А вас, як не переметнетеся на другу сторону, то будуть усіх убивати. Подруга не з лякливих, не раз була на передовій, а від почутого і побаченого і досі оговтатися не може.
Не хочу, щоб цю публікацію розцінювали, як агітацію, чи навпаки. Усе дуже складно.
08.08.2018р. Надія Таршин
Тиждень тому вранці з чоловіком їхали у справах у центр нашого Слобожанського підгороднянською . маршруткою №236. Рідко буває, щоб на цих маршрутах хтось не лаяв нинішню владу і цей рейс не був виключенням. Огрядний чоловік поважного віку почав обережно прощупувати контингент у маршрутці декількома фразами, на що молодий чоловік, що сидів позаду мене зразу ж відреагував запитанням: - Так що може Рабіновича будемо обирати. Хвилинна тиша і жінка років 35-ти що сиділа поруч з ним відповіла : - Так ця ж кандидатура розрахована на дебільних українців, невже ми є такими. Хто може повірити у його брехню, что за три месяці він підніме нашу розвалену економіку. Та хіба таке можливо? Або, що зараз, під час війни, ми станемо прямо як Швейцарія і усі країни побіжать зберігати у нас свої гроші. Нахабно брешуть, а нам же так хочется вірити у казку і знову помиляємося. Жінка говорила російською і дуже емоційно.
Коли вона зупинилася, хтось несміло проронив: - Так може цього залишимо… Вона хвильку подумала і відповіла: - А нам хоч і золотого, то все одно буде поганий, тому что самі ми не міняємося, немає у суспільства бажання мінятися, тому так і живемо.
Що цікаво, що їй цього разу ніхто не заперечив, можливо контингент такий підібрася, бо нерідко такі емоційні розмови у сварку переходять.
Друга ситуація. Днями телефонує наша подруга – волонтер, майданівка, громадський активіст і схвильовано переповідає, що нині Вона на похороні двоюрідного брата у Запорізькій обл. і там таке чує від родичів своїх, що їй не по-собі від усього почутого від рідних людей. Вони уже жваво обговорюють кандидатури на майбутнього президента, за які Вони будуть голосувати - одні за Юлю, другі за Рабіновича, треті за Бойка і це їх право, їх вибір,та коли узнали, що наша подруга волонтер, то убили фазою наповал: - А вас, як не переметнетеся на другу сторону, то будуть усіх убивати. Подруга не з лякливих, не раз була на передовій, а від почутого і побаченого і досі оговтатися не може.
Не хочу, щоб цю публікацію розцінювали, як агітацію, чи навпаки. Усе дуже складно.
08.08.2018р. Надія Таршин
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
