ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.02.25 15:56
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.

Борис Костиря
2026.02.25 13:05
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.

Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,

Юрій Гундарів
2026.02.25 10:23
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,

Тетяна Левицька
2026.02.25 08:15
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.

Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче

В Горова Леся
2026.02.24 22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.

Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...

Володимир Невесенко
2026.02.24 21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.

Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,

Іван Потьомкін
2026.02.24 19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало

Артур Курдіновський
2026.02.24 18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!

Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера

Тетяна Левицька
2026.02.24 14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.

Микола Дудар
2026.02.24 13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…

Ігор Шоха
2026.02.24 13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,

Юрій Гундарів
2026.02.24 12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…

Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі, 

Ірина Вовк
2026.02.24 12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж

Борис Костиря
2026.02.24 11:28
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.

Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,

С М
2026.02.24 05:30
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома

Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе

Вікторія Лимар
2026.02.23 23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.

Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 прибрамне
Образ твору  
тобі не вернутися звісно в
найнебезпечніший вік
 
столове якесь ігристе
рахунок не без інтриг
 
цяцьковані хмарами вічі
злягання дзеркальних вас
 
& музика запросто звише
ударка гітарка бас
 
ніщо не існує згідно з
теорією буття
 
зима забирає срібно
& не пробачає тяг
 
лишень елегійні вірші
у пролисках осяйних
 
яким особливо не віриш
хай жити не можеш без них
 
 
 
 
 
 
 
 

 
_______________________________
Art © Laurence Chellali
 
 
 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-09-12 01:41:14
Переглядів сторінки твору 12761
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.25 13:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-09-12 05:59:04 ]
"тобі не вернутися звісно
у найнебезпечніший вік"
Я так зрозумів - що кожен обирає сам який для нього вік найнебезпечніший. Припустимо - минулий вік. Але ж були інші віки - не менш небезпечні: там були і чума, і холера, і навіть... монголи. То де ж критерій за яким оце безапеляційне і безпредметне "найнебезпечніший" набирає конкретики? Питання повисло в повітрі.


"& музика запросто звише"
Ну скажіть - що таке "звише"? Те, що згори? Над? Я вперше зустрічаю цього словесного краба "звише". Треба запам"ятати і взяти на озброєння як сатирику.


"ніщо не існує згідно з
теорією про буття"
Яка ще така теорія "Про буття"? Дарвінівська теорія еволюції? Чи Ви мали на увазі працю Арістотеля?
"зима забирає срібно
& не пробачає тяг"

Неологізм "тяг" просто шикарний. Від нього можна провести семантичні ниті - паротяг, летяг тощо. Насправді це неграмотна форма слова "тягнув".


лишень елегійні вірші
у пролисках осяйних
яким особливо не віриш
хай жити не можеш без них

Без таких віршів і справді можна трохи пожити. Чи вже і справді - сил немає?
Сподіваюся, що Ви не образилися, настовбурчуватися не будете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-12 16:35:49 ]
Олександре, ну я десь-трохи очікував чогось кшталту подібного, може вже й не очікував як на тепер, та насамперед дякую Вам, хай лише за можливість розібрати трохи наочніш оте, що вважається, чи ввижається подеколи ’критикою’, або як Ви це самі ще класифікуєте...

атож, тепер по пунктах:


1. ""тобі не вернутися звісно у найнебезпечніший вік" Я так зрозумів - що кожен обирає сам який для нього вік найнебезпечніший. Припустимо - минулий вік. Але ж були інші віки - не менш небезпечні: там були і чума, і холера, і навіть... монголи. То де ж критерій за яким оце безапеляційне і безпредметне "найнебезпечніший" набирає конкретики? Питання повисло в повітрі.

тут йдеться про вік людини — слово, яке ви тут хочете читати чомусь тільки в значенні ’століття’.


висновок: маніпуляція

-- - --

2. "& музика запросто звише" Ну скажіть - що таке "звише"? Те, що згори? Над? Я вперше зустрічаю цього словесного краба "звише". Треба запам"ятати і взяти на озброєння як сатирику.

звише, те саме що звиш, звишки — слова собі зі словника, самої форми звише в онлайновому варіанті словника немає, згоден, але не кажіть мені, що Ви не в змозі зрозуміти, про що йдеться, бо це вже явно буде, що Ви без потреби доскіпуєтеся аж-аж,
а тут вже виникає зворотний інтерес, а хто такий цей строгий прискипун, що він за співець словників, а чи мовознавець, а чому тоді не в курсі щодо такого поняття, як інваріант, тощо

& відверто, я не вірю, як оце Станіславський, у те, що Ви вперше чуєте слово ’звише


висновок: накид

-- - --

3. "ніщо не існує згідно з теорією про буття" Яка ще така теорія "Про буття"? Дарвінівська теорія еволюції? Чи Ви мали на увазі працю Арістотеля?

а от тут Ви прискипуєтеся геть без потреби

теорія взагалі, про буття як таке, на відміну від практики
може бути варіант без ’про’, якщо завгодно: теорією буття, будь ласка
але це все насправді байдуже, це авторський вибір. мене поки що влаштовує варіант із ’про’


висновок: критиканство

-- - --

4. "зима забирає срібно & не пробачає тяг" Неологізм "тяг" просто шикарний. Від нього можна провести семантичні ниті - паротяг, летяг тощо. Насправді це неграмотна форма слова "тягнув".

ви знову не праві. тяга: те саме, що жага, снага, потяг і всякі інші синоніми — зі словника
тяг родовий відмінок від тяга, вжеж


висновок: невігластво & накид

-- - --

Ergo:

Ви займаєтеся критиканством найгіршого штибу, застосовуючи накид і маніпуляції, окрім цього, виказуючи щире? (нещире невігластво це теж маніпуляція) невігластво, і для чого це все

-- - --

тепер, власне, Ваш висновок, або ж, для чого це все було...

Без таких віршів і справді можна трохи пожити. Чи вже і справді - сил немає? Сподіваюся, що Ви не образилися, настовбурчуватися не будете.

перше і третє речення цілком толерантні, але вони маскують головне питання

Чи вже і справді - сил немає?

Ви знаєте, Олександре, чесно кажучи, сили мабуть ще є
бажання вже практично немає, а особливо — щось доводити

я давно собі вже все, що тільки хотів, довів, років уже 7 чи 8, як
доводити іншим, що я таки можу скласти вірша? який в тому смисл?

тепер Ви зайняли цей сайт під свої власні примхи, ну і що
з чого тут мені ’настовбуруватися’?
та купайтеся собі у світлі софітів, пройде і це
переживе цей сайт і Ваші вибрики
будьте певні

-- - --

*із джентльменською, чи якою там ще, посмішкою~
згідно з усіма приписами теперішнього часу

& цілком щиро*






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-12 18:34:12 ]
Та на здоров"я! Тут усім ясно, що я - критикан, невіглас і..усякий тут потроху докинув слів хороших на мою адресу. Я звик. що люди кидаються кізяками. Нічого незвичайного. Справа в іншому: мабуть, я справді торчу від вашої схоластики, тому і звертаю на неї увагу, вчитуюся, шукаю смислу, якихось ниточок здорового глузду. Інколи знаходжу, інколи ні. Так і мусить бути - ми різні.Ваші твори мене цікавлять виключно із сатиричної точки зору, бо така моя харизма. І тут нічого не вдієш. Але якщо не хочете чути моїх думок з приводу написаного вами - буду мовчати.Так навіть зручніше.
Те, що на цьому сайті мої твори публікуються щодня вас не повинно засмучувати.Це ж мої твори, не ваші. Отже, за них відповідальність несу я.
Шануймося, пишемо прозоро, і люди не будуть спотикатися і запитувати: що це тут таке ? І буде слава, і будуть оплески, і будуть товпи зацікавлених читачів. Амінь.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-12 19:04:09 ]
Олександре,

перепрошую за імовірні непорозуміння
якщо вони-десь виникли, бо моєю метою є
якомога більша прозорість і це немає нічого
спільного із КП, котрий всього лише ’експеримент’....

я сам не маю анічого проти сатири, як Вашої, так і будь-якої
хочете, можете написати пародію
це можливо, наскільки я в курсі, адже
є певний авторський стиль і ті, хто знайомі зі стилем
угадуватимуть, що саме пародіюється
або схоластика, або фразеологія, абощо...

що саме мене десь-розхолоджує, це, насправді
коли із віршописання намагаються виробити якийсь фах
або навіть індустрію, і заробити навіть гроші, чи
там, заробити репутацію, яку можливо монетизувати, тощо

але мене насправді не цікавить
ані заробляння грошей на віршуванні
ані ’тиражування’, яке проповідує дехто
не цікавлять турне і телекамери
не цікавлять слеми, батли і партузи
не цікавить писання ’громадянських’ поез
(щиро не вірю, що вони когось на щось подвигнуть)
або, процитую Вас трохи ~
’ слава, і... оплески, і... товпи зацікавлених читачів’
це все суєта суєтна, марнота марнот і ловитва вітру

можливо, Ви трохи помилилися, якщо вважаєте, що я не в змозі
не виставляти щодня ще якогось текста, ’а міг би, то
виставляв би, як Ви оце, по п’ять’, але я всього-навсього
формую собі профиль на доступному всім
відомому багатьом сайті, який мене влаштовує
не в останню чергу, дизайново
і як тільки я викладу тут певну кількість текстів,
котрі вважаю за потрібне викласти,
можу і не публікуватися надалі взагалі
бо не є залежним від щоденного віршописання)

я хочу, щоби мої тексти десь були, в одному місці, розумієте?
більше нічого я тут ні від кого не хочу
якщо комусь до вподоби те, що я навіршував, то дякувати Б.
нема аніяких претензій узагалі, ані до кого, хочте вірте, хочте ні

я би не відповідав на Вашу ’критику’, але я собі подумав, що
може Ви могли би переглянути дещо і свої власні ідеї та
стереотипи щодо критикування і спілкування на літсайтах
бо вони, знаєте, неідеальні, але ж бажано прагнути більшого,
тим більше, Ви є амбітною особистістю

бажаю направді, всього якнайліпшого і Вам, всякчас



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-09-12 11:29:22 ]
люблю Ваші тексти за мелодійність, за те ледь вловиме в них, що прояснює світ, коли таки вловиш
дякую, що ділитесь здобутим

тут щедро так в рядках розсипано, хоч бери та й перераховуй точки входу в окремий розвиток: "столове якесь ігристе... рахунок не без інтриг...зима не пробачає тяг" - це те, що співзвучно мені сьогоднішній

а от віршам я вірю, вони правдиві


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-12 16:35:19 ]
Ларисо, дякую всяко


питання віри є наріжним, без віри просто все розвалиться

я пишу для себе першочергово ~ тож можете сприймати цей текст, як своєрідне credo, ще одне

вірші мають у собі музику, яку чути ~ або не чути
тут все знову таки вертається до віри, насамперед

бо насправді нічого немає & все тільки ілюзія




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2018-09-12 17:16:04 ]
усе таки лиш ілюзія, яка робить нас щасливими або ж дарує нестерпний біль; Ваші вірші - це справді осяйні пролиски; дякую щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-12 19:07:33 ]
дякую Вам, Василино
радий, що Ви з нами

все так &
все це добре є

& хай собі буде
авжеж


*усією душею*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-09-13 09:49:16 ]
яким особливо не й віриш,
та жити не можеш без них - це не правки, це моє прочитання ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-13 19:05:26 ]
о так, Галино
як був зауважив Олександр Сушко ~
в кожного своя схоластика


щиро вдячний, із усіма належностями
красоти вересневих плинностей & Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-13 23:12:43 ]
...гарно...і вірш і назва...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-28 23:53:40 ]
це якби від серця до серця, о Маріє

всі уклінні невимовності
із бонусними побажаннями

якомога світліших діб
& хвилин святковіших

повсякчас


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-09-25 12:38:34 ]
З цікавістю прочитав. Формально ніби в руслі модерну, а по суті вихід до постмодерну.
Це я пробую відчути нову стилістику шановного автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-28 23:58:11 ]
о дякую


до речі зауважив, що рубрикування ритмізованих текстів як ’Поезія постмодернізму’ кудись зникло

власне, ним ніхто не користувався, тому якби логічно

або ж, все що ми тут робимо, і є апріорі постмодернізмом, хіба не так?