Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
2026.11.20
21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
2026.11.20
20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
2026.11.20
10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
2026.11.20
05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
2026.11.19
23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василина Іванина /
Проза
Винобрання
Можна би ще почекати, якби час був, адже чим довше виноград знаходиться на лозі, тим міцніший відтак буде напій.
Особливих сортів у нас нема - уся ізабелла, трохи кодорки, два кущі білої нови і один теж білий невідомого походження, але солодезний. Аромат на стежині, де луґош, уже з місяць тримається такий п"янкий, що мимохіть зранку перше - ущипнути кілька ягідок, посмакувати нектаром.
Я не вживаю вино, не звикла, хоча й знаю про його цілющі властивості.
Але люблю цей запах, цей букет різний з кожної бочечки чи з бутля. Бо таємно додаю туди трішки зілля, капелиночку, однак вино з одного када стає різним...
Жменьку сушених пелюсток мускатної троянди в один бутель, мішечок з потовченою гвоздикою в інший, а ще можна мелісу і м’яту, трошечки відвару з сушених квітів бузини долити, вкинути мішечок малюсінький з насінням шавлії... Вийде із нашої рядової ізабели різноманіття на смак, колір і аромат.
Сусідські хлопці позавчора притарабанили величезний кад, бо наш розсохся на шматки. Ми його чистили твердою щіткою-дряпачкою, парили окропом, а сьогодні висадили на нього позичений у свата млинок - і робота пішла. Набрати відро грезна, віднести на терасу, закинути в млинок і змолоти. І далі-далі, бо висить негода, а мокрий виноград не годиться для вина...
А вітер, розсипаючи пелюстки троянд, поривами доносить зі стадіону голоси якихось промовців. Уявляю там гуртики людей, намети яток, димки від багать, де готують бограч... І, мабуть, гарні дівчата ногами чавлять у кадах виноград. Кажуть, що колись тут була традиція така - для справжнього вина чавити виноград мали тільки незаймані юнки...
Що ж, село фестивалить.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Винобрання
Троянди й виноград - красиве і корисне...
Максим Рильський
З ранку нині хмарно. І це добре, бо ми збираємо виноград, а сонце нам не дозволено. Уперше в таку пору, тобто у вересні, почали збирати, але вже мусай, бо надовго відкладати не можемо... У Бога на цю осінь інші щодо нас плани, які нам ще не зовсім відомі... Через тиждень знову хіміотерапія...Можна би ще почекати, якби час був, адже чим довше виноград знаходиться на лозі, тим міцніший відтак буде напій.
Особливих сортів у нас нема - уся ізабелла, трохи кодорки, два кущі білої нови і один теж білий невідомого походження, але солодезний. Аромат на стежині, де луґош, уже з місяць тримається такий п"янкий, що мимохіть зранку перше - ущипнути кілька ягідок, посмакувати нектаром.
Я не вживаю вино, не звикла, хоча й знаю про його цілющі властивості.
Але люблю цей запах, цей букет різний з кожної бочечки чи з бутля. Бо таємно додаю туди трішки зілля, капелиночку, однак вино з одного када стає різним...
Жменьку сушених пелюсток мускатної троянди в один бутель, мішечок з потовченою гвоздикою в інший, а ще можна мелісу і м’яту, трошечки відвару з сушених квітів бузини долити, вкинути мішечок малюсінький з насінням шавлії... Вийде із нашої рядової ізабели різноманіття на смак, колір і аромат.
Сусідські хлопці позавчора притарабанили величезний кад, бо наш розсохся на шматки. Ми його чистили твердою щіткою-дряпачкою, парили окропом, а сьогодні висадили на нього позичений у свата млинок - і робота пішла. Набрати відро грезна, віднести на терасу, закинути в млинок і змолоти. І далі-далі, бо висить негода, а мокрий виноград не годиться для вина...
А вітер, розсипаючи пелюстки троянд, поривами доносить зі стадіону голоси якихось промовців. Уявляю там гуртики людей, намети яток, димки від багать, де готують бограч... І, мабуть, гарні дівчата ногами чавлять у кадах виноград. Кажуть, що колись тут була традиція така - для справжнього вина чавити виноград мали тільки незаймані юнки...
Що ж, село фестивалить.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
