ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Проза

 Грішна
Я визнаю, що грішна, а не свята, лежу у його обіймах на простирадлах, які потім пахнутимуть ним. І я зумисне не буду міняти кілька днів їх, аби присутність запаху коханого тіла була поруч.
Обійми затишні, його тепле і важке тіло мене зігріваючи притисло до прохолодної тканини. І це саме той момент, коли хочеться промовити: «зупинися, мить, ти прекрасна!»
Ми просто лежимо і мовчимо. Кожен про своє. Я прокручую у голові відчуття від близькості, що була з півгодини тому, а може, й не півгодини, бувають моменти, коли не хочеться контролювати час, метушитися і спішити. І зараз саме цей момент.
Ми не спимо. Я прокручую знову у голові епізоди дійства, що відбулося, як він починав мене роздягати, як гаряче дихання ковзнуло по моєму оголеному плечеві.
Як поцілунки посипалися на голову, обличчя, волосся, вуста, шию і нижче.
Гарячі сильні руки схопили мене, і я невагомою пір'їною перенеслася і опинилася у ліжку.
Знайомий, наче моя рука чи інша частина тіла, рідний на запах і смак, на вагу і дотик чоловік, ніби ми одне ціле, у цьому просторі і часі поєднані нарешті пристрастю.
Дихання порушує тишу, стук сердець, шелест тіл на простирадлах і рипіння ліжка.
Тепер я, спокійна і врівноважена ним, згадую про деякі цікаві речі.
Мені тридцять п'ять і я зізнаюся собі у своїх слабкостях і сміливих нетипових думках. Згадую, як недосвідчена, зв'язалася з ровесником, який став моїм першим чоловіком, а потім зізнався мені в романі з жінкою, яка на пятнадцять років була старша за нас.
Тоді я не розуміла, як двадцятирічний хлопець може хотіти дорослу жінку.
Нині ж з висоти свого віку розумію, що думки про молоде і пружне тіло мене все частіше навідують. І я пробачаю йому.
Бо зараз досвід грає на мою користь, і хоча двадцятирічні не надто привабливі, як і тоді, але вектор уваги повернув у сторону молодших за мене чи однолітків.
І я кайфую від спілкування з молодшими за себе. Кайфую і йду далі.
Вмикаю пісню, німецькою, мелодійну і романтичну. Вона мені нагадує про ще одну незрозумілу пристрасть до подруги. Ми вчилися разом, тепер вона мешкає в далекому Кьольні. Тоді я соромилася того, які почуття у мене викликала ця дівчина, соромилася, але хотіла... насправді цього... Загалом мене вабило дві персони жіночого роду за мої тридцять пять, це було справжнім відкриттям для мене, і я інколи фантазувала, але ніколи не пробувала.
Мені не соромно витягувати свої скелети і розглядати, я періодично це роблю, аби краще зрозуміти себе.
І пробачаю собі, бо про багато речей нам нав'язано думку, що вони брудні і аморальні. Як і секс. Почуватися брудною і нехорошою дівчинкою мені довелося довго. Я ніяк не могла змиритися з тим, що я виросла і у мене є елементарні фізіологічні потреби, як і прагнення тілесного контакту. Я відсторонювалася від свого лібідо, відгороджувалася, поки не стрівся той, хто показав, що це нормально, природно і приємно. І я розцвіла.
Ми «ростемо» разом, і це мене тішить. Ми насолоджуємося разом.
І навіть «моя ти безтолкова сучка» з його вуст звучить сексуально і хвилююче. Мене запалює це, вивільняється спляча темна сторона, і я можу дозволити бути собі вільною, поганою чи хорошою – залежно від настрою. Внутрішня свобода – це прекрасно!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-10-02 15:08:36
Переглядів сторінки твору 3790
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.371 / 5.5  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 5.254 / 5.5  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.831
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-10-02 15:59:43 ]
Когось такі сповіді не на жарт стривожать. Скажуть - ми святенники. У нас одна поезія в голові чи ще якась дурня. А наспрапвді - це нещасні, позбавлені тепла і ласки люди, на яких інколи страшно дивитися такі вони настовбурчено-войовничі та зачохлені у морок власної кволості духу та тіла. А Ви - молодець! Ворушіть той монастир людських дущ, гоніть монашок на світло. Хай хоч на старість навчаться пізнати радощі цього незбагненно прекрасного життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-02 17:45:07 ]
Ми живі, і випустити себе отак - а не агресією на світ - це таки хороший метод. Дозволити собі з коханою людиною експерименти, а не ходити і бурчати. І почуватися просто вільним!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-10-02 16:43:56 ]
Супер, маладца!))) Мені було 16 ,
а подобались двадцятирічні жінки)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-02 17:41:54 ]
+4 роки то не різниця, от 10 то вже таки є трохи, але теж, дивлячись у якому віці хто


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-02 20:20:05 ]
Хотіла написати, що сподобалось, та мову відібрало, мабуть, що не вільна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-02 21:19:08 ]
я зрозуміла без слів, вдячна Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-10-03 23:12:33 ]
Покайтеся та на колінах мені, о Віто Парфенович!!! Я накладу єпітимію, покривши Вас єпітрахілью... І Ви почнете писати щиросердноквітометафорячі вірші і навіть у кумканні жабеняток почуєте солов"їний спів... А ІНАКШЕ- НЕ ПОЧУЄТЕ!!!!!!!!!!!!!!!)))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-04 22:40:51 ]
Серго підсів на прозу Парфенович


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-10-04 00:01:44 ]
Для необізнаних Єпитрахи́ль[1][2][3] (варіанти написання «єпітрахиль», «єпітрахіль»)[2], а також попи́нка (грец. επιτραχηλιον — «те, що навколо шиї») — приналежність богослужбового облачення православного священика і єпископа — довга стрічка, що огинає шию і обома кінцями спускається на груди.
Вікіпедія)))