Я сиділа у тебе на колінах, обійнявши за плечі, і роздивлялася надто близько візерунки у твоїх очах, оглядала колір райдужки, вивчала прискіпливо палітру, намагаючись запам'ятати назавжди, аби легко упізнати з-поміж мільйонів подібних...
Потім сплітала руки на твоїй шиї, наближалася ніжно і торкалося своїм чолом твого чола, запускаючи пальці у завжди м'яке і чисте русяве волосся, і у прагненні стати ближчою, ковзала головою на плече. І наші вуха торкалися один одного, ніби вітаючись, мовчки, це було інтимно і кумедно.
Ми просто сиділи на кухні. Ти на стільці зі спинкою, я на тобі, ніби мала дитина, розставивши ноги і вчепившись за тебе, а на столі холола надто пізня вранішня кава, адже вже був майже полудень, але то все було зараз не важливим...
У цю мить у нас дихання було одне на двох. На двох спільне серцебиття. Наші тіла хвилююче доторкалися один одного, твоє тепло відчувалося через одяг. Спинився світ. Спинився час. Після того, як я посиділа деяку мить так, схиливши голову на твоє сильне плече, мені страшенно захотілося поцілунку. Обережно, наче хижак, що випасає здобич з-за кущів, я звела голову, і наші носи кумедно зустрілися, і це було ніжно і лоскітно. Я посміхнулася. І ти посміхнувся у відповідь. Ми нікуди не поспішали, тому коли перетнулося наше дихання, навіть завмерли. Вуста знайшли одне одного, очі автоматично зачинилися від насолоди. Перебуваючи у цьому моменті і просторі, місці і часі, я відкривала секрети всесвіту. І розплющила очі. Я хотіла подивитися на тебе, як ти насолоджуєшся моментом, але ти очі відкрив теж. І я знала, для чого. Шелест одягу, тік-так годинника, тепло тіл і стукіт сердець. Це було зараз нашим всесвітом. І ми розчинялися один у одному дифузним проникненням атомів і броунівським рухом частинок. Ми були богами і людьми одночасно. Я чітко запам'ятала цей момент.
І тепер, перше, що вивчаю у чоловіках, які мені зустрічаються і симпатичні - це очі. Райдужка може бути схожою на спалахи на сонці, біля зіниць вимальовується корона. Якщо взяти підручник астрономії і роздивитися, то зіниці, це загадкові затемнені планети, твоєю планетою було Сонце. І я дивилася на золотаву корону навколо. Промені сонця ковзали твоїм обличчям і я намагалася запам'ятати твої очі назавжди. У цьому єднанні було все – і довіра, і ніжність, і любов.