ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень (триКоло ронделів)
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
* * *
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Осіння мозаїка
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
Вірші для діток
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Сандармох
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Mesto
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
На льоду
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
* 167 *
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
* * *
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
"Чорний сніг Александрії" (продовження 3)
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Бобер
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Невибутнім романтиком був він
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
Земля на Рибинах -- з присмаком блюзу
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
La mia alba
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,

Ігор Терен
2026.08.08 16:11
Химерики курйозного безголов’я
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.

***
А ботаніки люльку курили

Артур Курдіновський
2026.08.08 15:10
Два поети
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.

Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Від сніданку до вечері
Замріявся (на те я і піїт),
Із пуза долина приємний буркіт.
Померти в ліжку аж під сотню літ
Забаглось між турботливих онуків.

Хай патріоти скніють на війні,
А я на кухні попишу віршата
Про сад, любов, озера та лани.
У бій не клич! Перо - моя гармата!

У бойових Пегасів хвіст гачком,
А у сумирних вільно майталає.
Поміж краплин протиснувся бочком,
У пеклі влаштував шматочок раю.

Сусіда мій пройшов АТО, Майдан,
Готує проти упира повстання.
А в мене - творчий вечір, балаган,
З колегами чергове чаркування.

Доробок без вогню, батальних сцен,
Друкується товстий з віршаток опус.
Несе жона підсмажене м'ясце,
Лоскоче ніздрі запах ескалопа.

18.12.2018 р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-12-18 11:43:30
Переглядів сторінки твору 2837
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 18:35:26 ]
Хм... Ось читаю я сатиру... Ніби усе правильно, так? Проти піїта отого нещасного праведен гнів))) Бо заслужив, негідник))) А тепер подумаємо. На кого саме отой гнів? На тебе, Про мене? На усіх отих піїтів, що пишуть не лише виключно агітки? Ну, на мене то навряд))) Я ось зараз грипую, і взагалі вже не надто здорова людина (гіпербілірубінемія в мене ще з афгану після гепатиту... Чув мабуть, там теж було не солодко) а на мене перепустка готується, скоро старим нашим підрозділом волонтерським "Вбережу" поїдемо...
Я не про те. Світ поезії різноманітний. Це СВІТ КУЛЬТУРИ. У ньому НЕ ВСІ ВОЯКИ. То не може творча інтелігентна людина іншу творчу інтелігентну людину попрікати тим, що та автомата боїться, чи танка, чи щурів у окопі... Це до творчості відношення ж не має) Оно, скажімо, Гумільов був вояка. А єсенін ні, просто п"яниця. Обоє ж генії))) І зустрілися б- пили обійнявшись, і у кожного слово є один для одного творче. Це ж не корчма з вияснялками "а ти хто такий"))) А час усе по місцях розставить... Натхнення, Сашо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:18:17 ]
Дякую, друже. В тому то й уся справа: не все так просто. Коли личину літгероя починаєш одягати на себе - дуже муляє. Здається, що костюм зшито криво. Аж ні - костюм добротний як труна з дуба, яку витесав старий
та управний тесля. І хочеться його скинути. А, може, все це несправжнє - просто слова, які не мають нічого спільного з дійсністю? Де тут вимисел, де правда - кожен додумує самотужки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:35:06 ]
А навіщо з нього личину здирать. Ну сидить собі людина, пише вірші, нікому не заважає. Півсвіту таких. Не хоче воювать, мирна вона, то й що? З усіх личини здирати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 20:32:34 ]
Ну то таки зробили добру справу))) У місті так навряд вийде) Доречі, і камери слідкування ж на кожнім кроці))) А тут... Розумієш, це віртуальний світ. Ото людина сидить, пише, читає, пише, читає... І прчинають їй вороги уявлятись, змії гориничі, баби йогі... А сам себе Котигорошком))) Нема тут ворогів. Не знаю, як з друзями, декого стрічав, дехто таким не виявився... А ворогів нема. Взагалі всі поети трохи хворі люди на мою думку. Хто там геній, хто ні... Я ж пошуткував на ФБ, що для геніїв і графоманів у видавця попрохаю збірку видати))) Ото всі, хто себе таким вважає, хай туди і йдуть))) Добровільно. А ми просто писатимемо)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 21:34:49 ]
А... Шедевральна збірка геніїв і графоманів України ІМЕНІ ЗОЛОТОГО БАТОНА... Блін... Гарно звучить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 19:56:40 ]
Правильно. Тому я сиджу і просто пишу. Від першої особи, до речі. Про себе самого так би мовити. А якщо комусь увижається, що це про нього паразита - вибачайте, я тут ні жо чого.
Читач сам вибира - вичавлювати із себе гнійники, до яких звик, чи залишити їх у спокої і чалапати далі. Ніхто, нічого і нікому не нав'язує. Правильно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 20:10:16 ]
Не нав"язує. Я ж не попрікаю тебе. Я дуже не люблю війну доречі, нічого гидшого нема у світі, цього бруду... Проте пишу, навіть розробляю напрямок справжньої виваженої воєнної лірики... Бо мало її, погодься. Дещо вдається... Ну є люди, що не служили, це не їхня тема, взагалі. Буде загальна мобілізація- підуть, хто у змозі і людина чесна... А поки що хай пишуть собі хто що схоче... Взагалі, оце думаю зараз- ПРО ЩО МИ?.. У країні війна, тут обійматись і брататись треба. Які вже в біса вірші... Та це вже наша частина життя, її не викинеш... От я б знаєш, що за подвиг вважав би зараз (я не в змозі, чесно скажу) ото до олігарха просто підійти якогось, схопити за краватку і сказати- ВІДДАЙ КРАЇНІ ГРОЩІ!!! Ото подвиг... А це все... Всі ми заручники


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 20:17:54 ]
Друже, дорогий! Ти думаєш не підходили? підходили. Задачу потрібно ставити реальну: хапай попа за бороду і тряси допоки з нього все не витрусиш, або селищного голову. Там теж трохи нашкребти можна. Але ніхто не хоче.
Я б тобі, друже, багато теж про війну розказав би. Але не тут. На сайті мусить панувати чиста творчість і все, що довкола неї ошивається. Сатира, наприклад. І критика. Але блажен той, хто живе в невіданні що воно таке насправді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 20:14:14 ]
Зайди оно БІМБУ почитай мою... Може, трохи і про це...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-12-18 20:33:49 ]
Тю, шось воно все перемішалося))) То й біс із ним))) Гарного вечора, Сашо. Піду ліки пить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-18 21:44:00 ]
Гаразд, лікуйся. А я капусти тушеної на ніч пожую. І згоден з тобою: ворогів на сайті немає. То у декого у голові бульбашки шумують.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-22 17:38:31 ]
http://open.kmbs.ua/poetry-and-war/?utm_source=facebook&utm_medium=article&utm_campaign=opem_kmbs&fbclid=IwAR03PLCc0HI8au8z-L1vkAGLY_HlfxPDo_GHMj4dyYfs-41nR2M5FnIWGD4

Поезія й війна