ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.28
06:17
Вишгород високий, Вишгород горбатий,
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува
2025.08.28
00:54
Не люби, не люби, не люби --
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.
Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.
Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -
2025.08.27
21:20
Голоси із покинутого будинку,
голоси із делеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.
голоси із делеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.
2025.08.27
17:23
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.
2025.08.27
12:42
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.
Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.
Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.
2025.08.27
11:40
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.
2025.08.27
09:15
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…
-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…
-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем
2025.08.26
21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,
2025.08.26
11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.
Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.
Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,
2025.08.26
05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.
2025.08.25
21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
2025.08.25
05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
2025.08.24
22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
2025.08.24
15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
2025.08.24
11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
2025.08.24
10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Вірші
О-о-о-о-!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
О-о-о-о-!
В моїм Едемі тепло як під піччю,
Вона немало бачила дівчат.
Пишу любовне. І тому, логічно,
Тону щодня у вигуках "Віват!".
Навіщо люду моторошні сцени,
Сюжет повинен бути о-го-го!
Писати вірші вчився в Авіценни,
Лікую душі хворі аж бігом.
Пишіть про секс! Затямили, панове?
Щоб "Ах!" та "Ох!", інакше всім гаплик.
Фінал щасливий - настрій пречудовий,
Нехай не затиха любовний крик.
Увічнюйте сердечності пориви,
Топіть у шармі рими навісні.
Нехай летить Пегасик буйногривий:
Зі мною згодні, братики, чи ні?
Нехай лежить і стогне хтива мавка,
А біля неї моцний кавалєр.
Мальовані амури на фіранках
Цілують грудь мальованих венер.
Благає люд: - Давай про "шури-мури",
Чуттєвий шал, еротики дурман.
Пишу любовну лірику з натури,
Тому олжі в картинах ніц нема.
02.01.2019р.
Досвід - велика сила
Лежиш із мавкою у лозах,
На ложе носиш прілий хмиз?
Кохання - тема надсерйозна!
Без досвіду туди не лізь!
У знадах є свої родзинки,
Обходся ніжно, без плачу.
Вціловуй так любовні піки
Аби змокрів од праці чуб.
Якщо ж забаглося секс-бомби,
Пришвидшився раптово пульс -
Згадай своє юнацьке хобі,
Виорюй нивку! Не лінуйсь!
А губки в діви соковиті!
Тривожить кущик межи ніг...
Не спи в алькові ані миті!
Це - неподобство! Смертний гріх!
Опуклості достойні пензля,
Постава й пишні тілеса.
То що - сподобалась імпреза?
Чого умовк? Попробуй сам!
У мавки кліпають повіки,
Змія залізла ув Едем.
Ти - муж! Не євнух без'язикий!
Іди - Венера в ліжку жде!
02.01.2019р.
Правдоруб
Ось, доїм із хроном огірки
Й розкажу чого сиджу у хаті.
У отця святого дрижаки
Бо сходив до церкви сповідатись.
Знаю, браття, - я таки лопух,
Хоч старий але дурний і досі:
Правдоньку йому у вуха "Бух!",
Ну, а він кадилом "хрясь!" по носі.
Не святий я, бо - митець! Ашуг!
Мавонькам розстібую кофтини.
Як, буває, звично согрішу -
Каюся у храмі неодмінно.
Може це штрикнув чортяка в зад,
А чи просто так розкрилась пелька...
Піп просив, то я і розказав:
З попадею цілу нічку хекав.
Правдоруби нині не в ціні,
Їх чекають лиш страждання й муки.
Більш не сповідаюся,- о ні!
Ну, хіба що в пазусі у любки.
02.01.2019р
Вона немало бачила дівчат.
Пишу любовне. І тому, логічно,
Тону щодня у вигуках "Віват!".
Навіщо люду моторошні сцени,
Сюжет повинен бути о-го-го!
Писати вірші вчився в Авіценни,
Лікую душі хворі аж бігом.
Пишіть про секс! Затямили, панове?
Щоб "Ах!" та "Ох!", інакше всім гаплик.
Фінал щасливий - настрій пречудовий,
Нехай не затиха любовний крик.
Увічнюйте сердечності пориви,
Топіть у шармі рими навісні.
Нехай летить Пегасик буйногривий:
Зі мною згодні, братики, чи ні?
Нехай лежить і стогне хтива мавка,
А біля неї моцний кавалєр.
Мальовані амури на фіранках
Цілують грудь мальованих венер.
Благає люд: - Давай про "шури-мури",
Чуттєвий шал, еротики дурман.
Пишу любовну лірику з натури,
Тому олжі в картинах ніц нема.
02.01.2019р.
Досвід - велика сила
Лежиш із мавкою у лозах,
На ложе носиш прілий хмиз?
Кохання - тема надсерйозна!
Без досвіду туди не лізь!
У знадах є свої родзинки,
Обходся ніжно, без плачу.
Вціловуй так любовні піки
Аби змокрів од праці чуб.
Якщо ж забаглося секс-бомби,
Пришвидшився раптово пульс -
Згадай своє юнацьке хобі,
Виорюй нивку! Не лінуйсь!
А губки в діви соковиті!
Тривожить кущик межи ніг...
Не спи в алькові ані миті!
Це - неподобство! Смертний гріх!
Опуклості достойні пензля,
Постава й пишні тілеса.
То що - сподобалась імпреза?
Чого умовк? Попробуй сам!
У мавки кліпають повіки,
Змія залізла ув Едем.
Ти - муж! Не євнух без'язикий!
Іди - Венера в ліжку жде!
02.01.2019р.
Правдоруб
Ось, доїм із хроном огірки
Й розкажу чого сиджу у хаті.
У отця святого дрижаки
Бо сходив до церкви сповідатись.
Знаю, браття, - я таки лопух,
Хоч старий але дурний і досі:
Правдоньку йому у вуха "Бух!",
Ну, а він кадилом "хрясь!" по носі.
Не святий я, бо - митець! Ашуг!
Мавонькам розстібую кофтини.
Як, буває, звично согрішу -
Каюся у храмі неодмінно.
Може це штрикнув чортяка в зад,
А чи просто так розкрилась пелька...
Піп просив, то я і розказав:
З попадею цілу нічку хекав.
Правдоруби нині не в ціні,
Їх чекають лиш страждання й муки.
Більш не сповідаюся,- о ні!
Ну, хіба що в пазусі у любки.
02.01.2019р
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1346 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1346 seconds