ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.18
20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.
2025.12.18
13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
2025.12.18
13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.
Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.
Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
2025.12.18
07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
2025.12.18
00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
2025.12.17
23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
2025.12.17
20:15
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
2025.12.17
16:51
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну
Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день
Води огортають все у синь
Прохолодну
Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день
2025.12.17
14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
2025.12.17
12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
2025.12.17
10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
2025.12.17
00:04
Привіт!
Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр
2025.12.16
17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Вірші
О-о-о-о-!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
О-о-о-о-!
В моїм Едемі тепло як під піччю,
Вона немало бачила дівчат.
Пишу любовне. І тому, логічно,
Тону щодня у вигуках "Віват!".
Навіщо люду моторошні сцени,
Сюжет повинен бути о-го-го!
Писати вірші вчився в Авіценни,
Лікую душі хворі аж бігом.
Пишіть про секс! Затямили, панове?
Щоб "Ах!" та "Ох!", інакше всім гаплик.
Фінал щасливий - настрій пречудовий,
Нехай не затиха любовний крик.
Увічнюйте сердечності пориви,
Топіть у шармі рими навісні.
Нехай летить Пегасик буйногривий:
Зі мною згодні, братики, чи ні?
Нехай лежить і стогне хтива мавка,
А біля неї моцний кавалєр.
Мальовані амури на фіранках
Цілують грудь мальованих венер.
Благає люд: - Давай про "шури-мури",
Чуттєвий шал, еротики дурман.
Пишу любовну лірику з натури,
Тому олжі в картинах ніц нема.
02.01.2019р.
Досвід - велика сила
Лежиш із мавкою у лозах,
На ложе носиш прілий хмиз?
Кохання - тема надсерйозна!
Без досвіду туди не лізь!
У знадах є свої родзинки,
Обходся ніжно, без плачу.
Вціловуй так любовні піки
Аби змокрів од праці чуб.
Якщо ж забаглося секс-бомби,
Пришвидшився раптово пульс -
Згадай своє юнацьке хобі,
Виорюй нивку! Не лінуйсь!
А губки в діви соковиті!
Тривожить кущик межи ніг...
Не спи в алькові ані миті!
Це - неподобство! Смертний гріх!
Опуклості достойні пензля,
Постава й пишні тілеса.
То що - сподобалась імпреза?
Чого умовк? Попробуй сам!
У мавки кліпають повіки,
Змія залізла ув Едем.
Ти - муж! Не євнух без'язикий!
Іди - Венера в ліжку жде!
02.01.2019р.
Правдоруб
Ось, доїм із хроном огірки
Й розкажу чого сиджу у хаті.
У отця святого дрижаки
Бо сходив до церкви сповідатись.
Знаю, браття, - я таки лопух,
Хоч старий але дурний і досі:
Правдоньку йому у вуха "Бух!",
Ну, а він кадилом "хрясь!" по носі.
Не святий я, бо - митець! Ашуг!
Мавонькам розстібую кофтини.
Як, буває, звично согрішу -
Каюся у храмі неодмінно.
Може це штрикнув чортяка в зад,
А чи просто так розкрилась пелька...
Піп просив, то я і розказав:
З попадею цілу нічку хекав.
Правдоруби нині не в ціні,
Їх чекають лиш страждання й муки.
Більш не сповідаюся,- о ні!
Ну, хіба що в пазусі у любки.
02.01.2019р
Вона немало бачила дівчат.
Пишу любовне. І тому, логічно,
Тону щодня у вигуках "Віват!".
Навіщо люду моторошні сцени,
Сюжет повинен бути о-го-го!
Писати вірші вчився в Авіценни,
Лікую душі хворі аж бігом.
Пишіть про секс! Затямили, панове?
Щоб "Ах!" та "Ох!", інакше всім гаплик.
Фінал щасливий - настрій пречудовий,
Нехай не затиха любовний крик.
Увічнюйте сердечності пориви,
Топіть у шармі рими навісні.
Нехай летить Пегасик буйногривий:
Зі мною згодні, братики, чи ні?
Нехай лежить і стогне хтива мавка,
А біля неї моцний кавалєр.
Мальовані амури на фіранках
Цілують грудь мальованих венер.
Благає люд: - Давай про "шури-мури",
Чуттєвий шал, еротики дурман.
Пишу любовну лірику з натури,
Тому олжі в картинах ніц нема.
02.01.2019р.
Досвід - велика сила
Лежиш із мавкою у лозах,
На ложе носиш прілий хмиз?
Кохання - тема надсерйозна!
Без досвіду туди не лізь!
У знадах є свої родзинки,
Обходся ніжно, без плачу.
Вціловуй так любовні піки
Аби змокрів од праці чуб.
Якщо ж забаглося секс-бомби,
Пришвидшився раптово пульс -
Згадай своє юнацьке хобі,
Виорюй нивку! Не лінуйсь!
А губки в діви соковиті!
Тривожить кущик межи ніг...
Не спи в алькові ані миті!
Це - неподобство! Смертний гріх!
Опуклості достойні пензля,
Постава й пишні тілеса.
То що - сподобалась імпреза?
Чого умовк? Попробуй сам!
У мавки кліпають повіки,
Змія залізла ув Едем.
Ти - муж! Не євнух без'язикий!
Іди - Венера в ліжку жде!
02.01.2019р.
Правдоруб
Ось, доїм із хроном огірки
Й розкажу чого сиджу у хаті.
У отця святого дрижаки
Бо сходив до церкви сповідатись.
Знаю, браття, - я таки лопух,
Хоч старий але дурний і досі:
Правдоньку йому у вуха "Бух!",
Ну, а він кадилом "хрясь!" по носі.
Не святий я, бо - митець! Ашуг!
Мавонькам розстібую кофтини.
Як, буває, звично согрішу -
Каюся у храмі неодмінно.
Може це штрикнув чортяка в зад,
А чи просто так розкрилась пелька...
Піп просив, то я і розказав:
З попадею цілу нічку хекав.
Правдоруби нині не в ціні,
Їх чекають лиш страждання й муки.
Більш не сповідаюся,- о ні!
Ну, хіба що в пазусі у любки.
02.01.2019р
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2211 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2211 seconds