ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.02
08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!
Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!
Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,
2024.05.02
08:05
Голубі троянди
Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.
Той куточок наснився мені: із тканини м'якої
Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.
Той куточок наснився мені: із тканини м'якої
2024.05.02
05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.
Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.
Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,
2024.05.02
04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.
2024.05.01
17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
2024.05.01
17:10
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди
2024.05.01
12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.
Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.
Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду
2024.05.01
10:27
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
2024.05.01
08:57
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
2024.05.01
05:52
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.
2024.05.01
05:27
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
2024.05.01
05:24
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
2024.04.30
22:48
Ти була красива, наче юна Геба*,
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
2024.04.30
14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
2024.04.30
13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
2024.04.30
11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Проза
Любочка.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Любочка.
Так відбулося у житті, що мої друзі дитинства і шкільні друзі не розгубилися і нас по сьогоднішній день єднає міцна жіноча дружба, якій заздрять наші діти, бо у цей занадто прагматичний час, важко зустріти щось подібне.. Цей рік для нас усіх друзів-однокласників знаменний тим, що він буде Ювілейним. І сьогодні парад наших Ювілеїв відкриваєш ти, дорога моя подруго Любочко. Шість років ми з тобою просиділи на одній парті і нас – говорушок, садили завжди на останню, щоб ми своїм дівочим шепотінням нікому не заважали, бо вчилися майже на відмінно, а поділитися секретами була велика охота. А ще ми читали, як багато ми читали, ти десь роздобула «Три мушкетери» і я повинна була за три ночі їх прочитати, і читали навіть з ліхтариком під ковдрою. Я любила літературу, а ти математику і завжди на контрольних ти намагалася мене -вперту до неможливості, рятувати, підсовуючи мені з мого варіанту зошит від нашого відмінника Севи Романухи і просила мене, хоч списати, як не хочу, чи не можу вирішити, а я вперто казала ні, за що і могла одержати в один день аж дві двійки. А ти за мене переживала завжди. На великій перерві ми складали докупи свої три копійки, які нам вдома давали на булочку і вирішували, що будемо купувати одну на двох, а на залишок в кінці тижня купимо омріяні вафлі, чи печиво. Потім затиснувши у кулачок заповітні заощадження ти бігла у підвал, у шкільний буфет і там твої довгі, майже до колін, дві коси, робили свою справу, тебе пропускали старшокласники без черги і омріяні солодощі ми вмить з’їдали не встигнувши і розсмакувати.
Твій дім був найближчим до школи і ми частенько після уроків заходили до тебе і граючись перевертали там усе вверх дном, та твої терплячі і добрі батьки ніколи нас не сварили, а твоя мама Ганна творила для Вас інколи несусвітні дива. Пам’ятаєш свій новорічний костюм у шостому класі – «Космос» бо то був рік, коли перша людина полетіла у космос і мама твоя придумала для тебе і відповідний костюм, який довершувала на голові шапочка з маленькою копією космічного корабля, яка ще і світилася від вмонтованої у шапку батарейки. У нас у багатьох були тоді костюми новорічні, але твій був, як нині кажуть, суцільний креатив.
А у старших класах ми у Сморжеві бігали уже на танці і танцювали до упаду, а Вам у Клевані1 не було такої можливості, бо і клубу, як такого не було і вчителі, і директор які там жили не дозволяли, бо танці це ж «пережиток» капіталізму. І от ми після танців знову на своїй задній парті; - Шу-шу-шу, шу-шу-шу…
Ти вивчилася на аптекаря, я на будівельника і розвело нас життя на тисячу кілометрів, та я завжди відчувала і на відстані твоє надійне, дружнє плече. Коли приїжджала у відпустку, то мама моя розуміла, як я хочу тебе побачити і казала мені, коли я пороблю загадану нею роботу: - Ну біжи уже до своєї Любки.
Я знаю, що у твоєму домі завжди мені раді: і словом обігріють , і нагодують, і спати покладуть. І я тобі у цей світлий день хочу подякувати, що ти є у моєму житті. Я дякую від усіх нас, твоїх подруг-однокласниць, Моя дорога Любочко Многії тобі літа у щасті і здоров’ї, і на нашій мирній землі!!!
09.01.2019р.
Твій дім був найближчим до школи і ми частенько після уроків заходили до тебе і граючись перевертали там усе вверх дном, та твої терплячі і добрі батьки ніколи нас не сварили, а твоя мама Ганна творила для Вас інколи несусвітні дива. Пам’ятаєш свій новорічний костюм у шостому класі – «Космос» бо то був рік, коли перша людина полетіла у космос і мама твоя придумала для тебе і відповідний костюм, який довершувала на голові шапочка з маленькою копією космічного корабля, яка ще і світилася від вмонтованої у шапку батарейки. У нас у багатьох були тоді костюми новорічні, але твій був, як нині кажуть, суцільний креатив.
А у старших класах ми у Сморжеві бігали уже на танці і танцювали до упаду, а Вам у Клевані1 не було такої можливості, бо і клубу, як такого не було і вчителі, і директор які там жили не дозволяли, бо танці це ж «пережиток» капіталізму. І от ми після танців знову на своїй задній парті; - Шу-шу-шу, шу-шу-шу…
Ти вивчилася на аптекаря, я на будівельника і розвело нас життя на тисячу кілометрів, та я завжди відчувала і на відстані твоє надійне, дружнє плече. Коли приїжджала у відпустку, то мама моя розуміла, як я хочу тебе побачити і казала мені, коли я пороблю загадану нею роботу: - Ну біжи уже до своєї Любки.
Я знаю, що у твоєму домі завжди мені раді: і словом обігріють , і нагодують, і спати покладуть. І я тобі у цей світлий день хочу подякувати, що ти є у моєму житті. Я дякую від усіх нас, твоїх подруг-однокласниць, Моя дорога Любочко Многії тобі літа у щасті і здоров’ї, і на нашій мирній землі!!!
09.01.2019р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію