Приснилось якось одному чоловікові, що він ревно просить Бога про щось дуже важливе для себе. А Господь йому відповідає:
– Хто Мені дарує милосердно, той і від Мене отримує.
Прокинувся збентеженим й одразу ж пішов у монастир до ченця, щоб запитати, як треба дарувати Богові.
– Я стану на вулиці просити милостиню, а ти пильно дивися, хто як подаватиме, – мовив чернець.
Перший чоловік зупинив свого «Мерседеса» біля прохача і дав йому, як сам сказав, «трохи баксів за добре здійснення справи». Монах подякував.
– Працювати треба, а не просити, – хмикнув другий, що покосився на простягнену руку старця. Чернець лише вклонився.
Чоловік, котрий виглядав, як людина середнього достатку, кинув ченцеві кілька дрібних монет. Той подякував.
Четвертим проходив хлопчик із матір’ю, щось запитав у неї, і та згодилася. Тоді малий підійшов до прохача і поклав у його долоню яблуко. Монах усміхнувся, кивком голови подякував і сказав:
– Хай тобі Бог помагає, сину.
П’ятий, котрий вибіг з іномарки за сигаретами, завернув до ченця, вийняв із кишені чималу купюру та поклав її у простягнену руку. Не чекав подяки, поспішив далі.
Шостою наблизилася згорьована заплакана жінка і кинула у простягнену долоню кілька монет, що своєю вартістю мали дорівнювати купюрі. Монах подякував, а коли жінка вже трохи відійшла, попросив її повернутися і віддав їй усе, що до цього отримав од попередніх людей. Жінка зі здивуванням і вдячністю взяла, ще раз заплакала, попрощалась і пішла.
Потім ще підійшла бабуся. Поскаржилася, що багато грошей у неї нема, але якщо є така потреба, то вона буде рада і помешканням, і шматком хліба поділитися з тим, хто живе для Бога. Монах сердечно подякував, але сказав, що необхідним забезпечений, а їй хай завжди допомагає Господь. Бабуся всміхнулася й відійшла.
Чернець прикликав чоловіка і запитав:
– То хто з цих людей милосердно дарував Богові?
А що чоловік одразу не міг відповісти, то старець пояснив, що дивитися треба на те, з яким серцем подавали. А за їхніми серцями можна сказати, що:
– Перший – купував. Буде Бог рахувати його добрі наміри і прогрішення. Другий – працює лише на земні статки і не знає, що й у Творця проситиме. Третій, що кинув дрібні монети, – давав за земною справедливістю. За справедливістю і отримуватиме. Хлопчик – зі своєї доброти. Так йому і Бог віддасть. П’ятий, який вибіг з іномарки, подарував за потребою іншої людини, за потребою і йому Господь даруватиме. Шоста жінка подала через чиюсь необхідність. За своєю ж й отримала. Бабуся – проявила любов. За любов’ю і їй даватиметься.
То як би ти хотів отримати від Всевишнього? Як бажаєш одержати, так і віддавай.
30. 01. 2012р.