ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Величко Анастасія (2000) /
Проза
Міф про Любов
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Міф про Любов
Міліони років назад, коли весь світ був величезним океаном, на Олімпі оселився Юпітер. Він був богом грому та блискавок, найшанованішим серед інших олімпійців. Юпітер весь час намагався створити світ на землі. Щодня дбав про вчасні опади та посухи, опікувався новими видами рослин, рівняв поверхні, але і будував гори, щоб злегкістю можна було потрапити богам-виконавцям на маленький земний рай. Великий бог уважно слідкував, щоб кожен виконував своє діло, але якщо хтось і лінувався, то кидав у нього маленькі блискавки, які швидко повертали робітників до діла. Через довгий час Земля була готова. Це був прекрасний рай зі стиглими садами фруктів, полями квітів, блакитними оазісами та приємною погодою. Одного дня, прогулюючись по своїх нових володіннях, Юпітер здалеку побачив прекрасну жінку. Вона була настільки красивою, що на мить бог забув про все навколо. Він був зачарований вродою незнайомки, але не наважувався підійти. Натомість послав до таємничої відвідувачки богиню Фортуну, яка детально мала все взнати та доповісти Юпітеру. Бог був щасливий, адже розумів, що зовсім скоро дізнається, як позалицятися до незнайомки. Але не все було так, як про це він мріяв: Фортуні видалося дізнатися лише ім'я жінки - Діона, і вона, як виявилося, цариця над океанідами. "Так, це справжня цариця над усіма жінками, яких мені довелося бачити" - зізнався Юпітер. "Найшанованіший боже серед усіх нас, мав би ти знати, що вона закохана в одного олімпійця вже досить давно, але, як шкода, не хочу відкривати свого великого секрету" - жалісливо розповіла Фортуна. Юпітера це дуже засмутило. Цілі ночі він тільки й думав про чудесну Діону, яка б могла стати його дружиною та володаркою раю на землі. Минали дні, а Юпітер так і не наважувався підійти до океаніди. Він споглядав, як вона щовечора сідала на великий камінь посеред океану і дивилася на Олімп, в пошуках свого обранця.
Одна дня, в день народження найвеличнішого бога Юпітера, всі зібралися на Олімпі, що гарно його привітати. Це було грандіозне свято, яке відвідали усі, окрім коханої Діони. В повному сумі Бог спустився на землю, аби ще раз уважно розгледіти володіння. Він зупинився біля глибокого океану, в якому щовечора бачив царицю свого серця. "Ох, де ж ти, мила моя, в яких водах плаваєш та про кого щовечора складаєш пісні, - стиха промовив Юпітер. - Як же мені хочеться бути поруч з тобою у цю мить, люба Діоно". І тільки бог промовив ці слова, як на березі з'явилася його улюблена океаніда. Вона зустріла його у розкішному зеленому платті та промовила: " Юпітере! Чи мене ти кликав у свої обійми щойно?". "Так, прекрасна Діоно. Я щиро закоханий у твої блакитні очі, лагідне волосся, яке плавно спадає на шию, коли ти сидиш на камені, та в твоє ласкаву посмішку" - відповів олімпієць. Тоді Дона підійшла до Юпітера, ніжно взяла його за руку та відповіла, що давно вже закохана у нього, що всі її думки та погляди летять на Олімп тільки до коханого, найвизначнішого серед усіх богів. Так на світі з'явилася маленька богиня Венера - плід прекрасного кохання Юпітера та Діони.
З того дня кохання полонило світ та дало початок життя на землі. Венера і до сьогоднішніх днів допомагає людям знайти любов та створити неповторний подарунок їхніх щирих почуттів.
2018
Одна дня, в день народження найвеличнішого бога Юпітера, всі зібралися на Олімпі, що гарно його привітати. Це було грандіозне свято, яке відвідали усі, окрім коханої Діони. В повному сумі Бог спустився на землю, аби ще раз уважно розгледіти володіння. Він зупинився біля глибокого океану, в якому щовечора бачив царицю свого серця. "Ох, де ж ти, мила моя, в яких водах плаваєш та про кого щовечора складаєш пісні, - стиха промовив Юпітер. - Як же мені хочеться бути поруч з тобою у цю мить, люба Діоно". І тільки бог промовив ці слова, як на березі з'явилася його улюблена океаніда. Вона зустріла його у розкішному зеленому платті та промовила: " Юпітере! Чи мене ти кликав у свої обійми щойно?". "Так, прекрасна Діоно. Я щиро закоханий у твої блакитні очі, лагідне волосся, яке плавно спадає на шию, коли ти сидиш на камені, та в твоє ласкаву посмішку" - відповів олімпієць. Тоді Дона підійшла до Юпітера, ніжно взяла його за руку та відповіла, що давно вже закохана у нього, що всі її думки та погляди летять на Олімп тільки до коханого, найвизначнішого серед усіх богів. Так на світі з'явилася маленька богиня Венера - плід прекрасного кохання Юпітера та Діони.
З того дня кохання полонило світ та дало початок життя на землі. Венера і до сьогоднішніх днів допомагає людям знайти любов та створити неповторний подарунок їхніх щирих почуттів.
2018
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію