В славному царстві з колонами щось негаразд зі законами:
Владні блоковані функції – царство з'їдає корупція.
І, як нема на те ради, Цар закликає у Раду –
Обраних в липових виборах хруників різних каліборів.

Хруні мої, перекинчики, ось вам папери та стільчики,
Жде від вас царство готового законодавства дійо́вого.
Хруні, мов коні, стараються, трудяться, не розгинаються.
В день по законові но́вому, та, як завжди́, безтолковому.

Ой ви писаки куповані – фраки та пики годовані,
Ой, лизоблюди безславнії – та по дзвінку православнії.
На повороті доріженьки Цар витре об Вас білі ніженьки
І на очищені стільчики сядуть нові перекинчики.

Вам же ходити причинними перед дітьми та дружинами.
Все, як не як, забувається, тільки ганьба не змивається.

Текст оригіналу:

Сказка про законодательство

В царстве с большими колоннами стало не ладно с законами:
Скованы власти орудия – руки у правосудия.
А раз возникает желание – Царь собирает собрание
С помощью липовых выборов, жуликов разных калиборов.

«Вот вам, товарищи-жулики: перья, бумага и стулики;
Жаждет от вас госиздательство нового законодательство.
Жулики, силясь понравиться, трудятся – не разгибаются:
В день по закону все новое; и все, как ни есть, бестолковое.

Ой, вы писаки "зеленые", - фраки да хари холеные,
Ой, лизоблюды бесславные - да по звонку – православные.
На повороте дороженьки Царь вытрет о вас белы ноженьки,
И на расчищенных стульчиках новых посадит холуйчиков.

А вам же ходить прокаженными перед детями и женами.
Все, как ни есть, забывается, вот только позор не смывается.