ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.04.09 12:50
В моменти втрат оголюються нерви -
Аж хочеться від відчаю завити.
Живе ж на світі довго різне стерво,
А кращі і на Небі в дефіциті.

9.04.2026

В Горова Леся
2026.04.09 12:01
Розчахнута акація цвіте.
Щосили гонить живоносні соки
По знівеченім стовбуру високім -
Медовий дух летить в село пусте.

Там гулко-говірливі зазвичай
Зніміли вулики в траві, Сірком примятій.
Під ґанком спаленим буяє густо м'ята,

Федір Паламар
2026.04.09 11:48
Попивав сивуху зо червоним перцем
(Ох, мені погано - принесіть відерце),
Весело гуляли на весільнім герці:
Стрелив з арбелета тамаді у серце.

хома дідим
2026.04.09 09:01
фак оф алле
але нормально взагалі
пасхальний зайчик
білий кролик
що усього всього
ворожого на тлі
не треба рими
почервонілі очі голубі

Віктор Кучерук
2026.04.09 06:00
Безликий день без місяця й числа, -
Без запахів, без звуків і без зблисків, -
Лише сіріє непроглядна мла
І всюди мокро та підступно слизько.
Мов сонний сум весь простір оповив
І тишу заколисує навмисно,
Щоб понад лугом не лунав мотив
Веснянками за

Артур Курдіновський
2026.04.09 03:50
Холодний квітень розриває душу.
І сіра злива - в серце арбалет.
Ну як же так, мій незамінний Друже?
Зарано обірвався Ваш сонет!

Поставити питання зараз мушу:
Якщо не Ви, то хто ж тоді - Поет?
Хай заздрість чорна сяде у калюжу

Борис Костиря
2026.04.08 20:03
Хлопець біг крізь дощі невідомо куди,
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.

Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби

хома дідим
2026.04.08 19:30
покинуті тексти
що їх
фоліанти
та я
записую далі
слово за словом
на кухні чи
сидячи на унітазі

Артур Курдіновський
2026.04.08 17:10
ЯРОСЛАВ ОЛЕГОВИЧ ЧОРНОГУЗ
(20.07.1963 - 08.04.2026)

ДРУЖЕ! ВЧИТЕЛЮ! МІЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ БАТЬКУ! Яяяяяяяяяяяяяяяяяк?

Пішов із життя Поет, який подарував цьому світу справжнє світло кохання. А мені - подарував мене! Колись представники акторської профес

Костянтин Ватульов
2026.04.08 16:11
Західний вітер на згарищах сонної вулиці,
Кіт повернувся у пошуку крихти тепла.
Врешті до мене з надією ледве притулиться,
Вмоститься близько десь зліва і біля ребра.

Шкірою треться, а кігті розбиті та стомлені,
Зовсім промерзли худенькі на тілі кі

Юрій Гундарів
2026.04.08 11:14
Укотре бюся об залізобетонну стіну байдужості. Та не можна захаращувати Вибране пересічними і не завжди елементарно вичитаними текстами Олександра Сушка! По-перше, Вибране - це обличчя порталу, який не варто перетворювати на міжсобойчик. А отже, це облич

Віктор Кучерук
2026.04.08 08:21
Якби не рвався навпростець
І оминав горби й баюри,
То був би вже давно кінець
Ходою зродженій зажурі.
Якби дослухався порад
Людей досвідчених і мудрих,
То не вертав би вік назад
Ні на зорі, ні пополудні.

Артур Курдіновський
2026.04.08 06:03
Я не хочу рятувати світ,
Лізти на пекельну амбразуру.
Вже на аркуш ліг мій заповіт,
Він для більшості - макулатура.

Я не буду бігти навздогін
Тим, хто переміг і дні, і ночі.
Світ, неначе той невтомний млин,

Світлана Пирогова
2026.04.07 22:03
К-оли туман в ярах, як дим застиг,
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе

хома дідим
2026.04.07 20:39
валандався усяко шлявся
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом

Пиріжкарня Асорті
2026.04.07 20:06
як апокаліпсис минеться
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким

04.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Бермуди

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-01-20 09:34:57
Переглядів сторінки твору 5079
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.587 / 6.22)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.668 / 6.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.09 12:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 12:40:58 ]
Марна річ шукати Бога деінде, окрім себе. Хай пощастить віднайти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 13:37:25 ]
Дякую, пане Іване, все вірно! Бога треба шукати в собі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 13:18:15 ]
шкода вас розчаровувати, але в мартіні лід не кладуть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 13:31:17 ]
Андрію, не хочу Вас розчаровувати, але мартіні п'ють саме з льодом, лимоном.
Повірте, я це знаю і люблю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 13:19:47 ]
да, є одне словосполучення, яке улибає своєю безхітрісною простотою - "авторський наголос". якраз той випадок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 13:35:22 ]
Де саме наголос вкажіть більш конкретно? А то Ви, Андрію, з мартіні уже помилилися. 😊
Дякую, що зайшли, рада була Вас бачити на своїй сторінці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 17:35:16 ]
так, наче будь-яка зрада відкриває двері,
що задля когось не згірше від пекла,
а задля звиклого до буденності здирника –
лиш непомітна заплатка... на темряві

ми ображаємо а чи ображаємось
задля когось нестерпно-смертельні
а здаля – мабуть, забутими інтер'єрами
блукаємо-лягаємо бруківками мертвими

за помилки платити доводиться
за пеклом вертається опісля світлом ранковим
качелі неначе лезом оголеним
завдають зазначаючи підписом розпачі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 17:45:48 ]
Дякую, Юрію, я з Вами погоджусь, що зрада для одного й не зрада, а для іншого каяття. А переступивши межу один раз вона перестає бути зрадою. Це, як перша сигарета. Важко наважитися, а після відмовитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 17:55:36 ]
так, дякую, за ваше розуміння...
виявляється, що з необережності часто-густо стільки буває лиха!
аби лиш визнавати власні переступи
звісно ж, за взаємності – а інакше без "цапів" – аж ніяк)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 19:07:31 ]
Хай цапи мирно травичку щіпають. 😊 А інколи краще мовчати, бо не знаєш чиїми словами подавишся.
Дякую за візит!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 19:26:46 ]
Будь-ласка))

Найбільш відомий відбувайло –
улюблений всіма Христос...
Гріхи одвічно відбуває
для самознесених проноз!

Для когось святість – наче кара,
що вічно огріхи шука...
Чужі, звичайно ж... наче мара,
що осудом лише кида!

Для них Христос – неначе камінь,
що ним вбивають... раз по раз!
Для них кохання – вічно зайве,
"любов" – труною... без окрас!..

Таких святенників безбожних
минати треба – якнайдалі!
Себе вважають... помилково –
безгрішними, неначе... Калі*.

*Калі – богиня смерті у індуїзмі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 19:42:09 ]
Не суди, да не судимим будеш,
крок від святості і до облуди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 19:52:33 ]
І я ж про те... сказати легко,
а от зробити – завше зась!
Найтяжче ворогів любити,
найлегше... входити – до каст!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 22:23:34 ]
Возлюбити ближнього, як себе, мабуть, найвища святість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-01-20 20:46:20 ]

"...шукати де Бог"? Так українською не пишуть. "Шукати Бога". І в такт буде до того ж. Чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 22:32:44 ]
В такт, але не в риму, Олександре!
"Небо"-"Де Бог" гарна рима. Можливо після шукати поставити кому? Чи три крапки. Коли людина шукає Бога в собі - шукати Бога. А у мене фантастичних образ подивитися де Бог знаходиться. Дякую, що написали, на все добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 22:41:25 ]
Олександре, подивіться, коли я поставила розділові знаки, то все склалося. Немає протиріч.
Питаю у Бога де райдуги. Зміст змінився а рима збереглася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 22:52:48 ]
може вжити частку "бо" – "де-бо" абощо? )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 22:55:34 ]
Дякую, Юрію, подумаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 22:33:34 ]
ПееМці))

"Метати бісер" – недоречно,
а от на кухні чи... ПееМі
крутити дулі – у кишені
цілком поетові... безпечно!

сказати добре – лізуть штампи,
сваритись – таргани-гіганти...
ах, тиші, тиші, тиші – хочу!..
тоді – хоча б... хоч щось – наврочу!

чи друзі справжні й вороги
дають підстави не змовчати?..
мурують чи руйнують ґрати –
хоч не пустелю навкруги!

змовчати схочеш – заговориш!
повчати – вигадки повториш...
отож, нехай людці... говорять
а люди... трішки – чудотворять!