ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.11.08 11:46
***
Дозимове дієслово цвітом стелить…
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.

Борис Костиря
2025.11.07 21:47
* * *
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.

С М
2025.11.07 16:48
Мавпа (The Rolling Stones)
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі

Ярослав Чорногуз
2025.11.07 16:29
Спогад
Хмільний Хмільник на рідному Поділлі --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.

І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --

Микола Дудар
2025.11.07 13:41
***
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…

Іван Потьомкін
2025.11.06 21:53
***
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…

Борис Костиря
2025.11.06 21:39
* * *
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,

Євген Федчук
2025.11.06 21:22
Про Григорія Котовського
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про

В Горова Леся
2025.11.06 17:57
Вереміями...
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.

Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,

Артур Курдіновський
2025.11.06 17:15
Всупереч відстані (діалог сонетів у співавторстві з Любов'ю Інішевою)
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?

Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,

Артур Сіренко
2025.11.06 15:34
Краплі осіннього меду
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,

Іван Потьомкін
2025.11.06 13:26
***
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж

Микола Дудар
2025.11.06 09:46
***
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.

Віктор Насипаний
2025.11.06 01:04
* * *
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.

Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,

Борис Костиря
2025.11.05 21:38
Вірш, написаний уві сні
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.

Юрій Лазірко
2025.11.05 17:58
Слова-Зола --- український джаз
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Побачення
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-02-04 13:54:41
Переглядів сторінки твору 11633
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.466 / 6  (5.532 / 6.16)
* Рейтинг "Майстерень" 5.466 / 6  (5.612 / 6.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.04 16:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-02-04 15:42:41 ]
У вирвиші дошу? Хм. Не знаю шо сказати. І про яку пектораль іде мова? Трохи дивують плачі, дуже бвгато їх. Пектораль втопити то я Вам скажу,. Реба дуже постаратися. А вірш світлий, трохи наївний, і це добре.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-04 16:02:53 ]
Дощі плачу у вирвищі втопили Пектораль, можливо, розділові знаки поставити? Що до наївності не знаю, вірш прозорий, але не наївний на мій погляд. Останнім часом ми так завантажуємо вірші образами, що змісту не видно.
Дякую, Олександре, що висловили свою думку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-02-04 18:55:07 ]
Я ж кажу - пектораль чого? Ота, яку розкопав у Товстій могилі Борис Мозолевський, чи як образ чогось невловимо прекрасного і таємничого, але обов"язково сяйливого та коштовного? І нащо її дощу топити? Ви задумувалися над сенсом цієї дії? Якщо просто так - від нічого робити - одна справа, якщо навмисно - зовсім інший візерунок малюється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-04 19:20:43 ]
Місяць схожий на Пектораль і дощі його втопили, т


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-02-04 20:15:33 ]
І скибка кавуна також дуже на неї схожа. і навіть серп, забутий на полі моєю кумою. Полощуть його дощі з осені, а діва ледача. Не хоче піти і забрати його з ниви аби не іржавів. Усе ж таки варто хоч "намьок" поетичний зробити - що т за пектораль. Чи й так годиться? як гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-04 19:28:58 ]
Може й мені "критикнути"?..
А то чого – всім можна що хоч, як хоч, куди...

Друга строфа сподобалась більше – якимись переходами від стрічки до стрічки, а іще звучанням – чи перегуками – голосних... Але раз вже рима вимагає, то може хоч грести не "веслами"?
Вразило саме оце "веслами гребе" – можливо, асоціативно до грубого вислову: "Не гребе"... І, власне, що іще можна робити веслами – тобто якесь нехтування такими дорогоцінним (у своїй обмеженості (за кількістю)) значенням кожного слова.

А, іще слово "тріпАє" – не заглядаючи у словники, видалось непоетичним... Тим більше – "трІпає": можливо, знайдеться іще щось... красивіше?
Хоча, якщо підстави є, то можуть вживатись різні слова – але яка це тоді поезія (за винятком, звісно ж, сатири)?

А загалом, почуття – то нескінченно-чутлива матерія, яка, особливо – оголена, стає такою ж вразливою... Отож, огортаймо їх – у шати поезії!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-04 19:55:04 ]
Дякую, Юрію, я подумаю над Вашими заувагами, можливо, щось зміню, коли ні, даруйте!
Якось так легко написався цей вірш, за декілька хвилин, може, тому у ньому є нюанси тільки мені зрозумілі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-04 20:00:34 ]
Вибачте, Таню: критикування – затягує: почавши – "чіпляєшся" до усього: якась – справжня безодня!.. Але дякую – за нагоду – "покритикувати" просто так, без потреби...
Мені сподобався Ваш вірш!.. Насправді:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 12:04:50 ]
Юрію, Ваша критика подіяла, всі зауваги врахувала, тож і Ви прислухайтесь до критики, бо сенс таки від того є.))) на все добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-05 12:57:46 ]
Зараз іще раз подивлюсь, кто мене критикував, а то наче окрім власних коментарів – не бачив жодних...
Таню, а Ви власне про що?..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-04 19:31:39 ]
*таким

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-04 20:01:46 ]
Ще забула сказати що до тріпає вітер. Коли мама, а я жила в райцентрі, у вітряну погоду вивішувала
Білизну на вулиці, то казала:"бач, як вітер тріпає хмари і білизну..." звідси асоціації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-04 20:04:41 ]
такий вже він – вітер: робить що хоче, як хоче, куди... ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-04 20:03:48 ]
До критики, коли вона конструктивна я ставлюся з повагою, тож все добре. Будь ласка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-04 20:34:00 ]
Здається, потреба в критиці зникає (чи хоча б зменшується) тоді, коли з'являється самокритика... Але коли з'являється (справжня) самокритика – жодна критика із нею не зрівняється!.. На жаль, критика (як і будь-що інше) дуже часто використовується не за призначенням, а за... точніше, задля – чого завгодно, окрім – служіння поезії. Звісно ж, який слуга не мріє стати... президентом?))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-02-04 20:49:24 ]
Все правильно. В поезії можна говорити як піфія - туманними натяками та кошлатими недомовками, а читач хай сам уловлює нюанси. А як не може, то бовдур. Без варіантів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-04 20:55:14 ]
мабуть, це просто "затекст" – а чи, просто, чиєсь життя...
говорити потрібно штампами, а інакше поезія – галімат'я?
не смій хоч би щось – сказати – незвичного:
як смієш ставати ти... самокритичним?..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-04 20:55:57 ]
Юрію, це все суб'єктивно, бо тільки автор може зрозуміти кожен свій образ. Декому не подобається слово, "тріпає", а декому, "струшує", у кожного свої асоціації. А грести можна, до речі, не тільки веслами, а й руками, тому коли виправити на щось інше, завше знайдеться той, хто запитає: "чим гребе"? Колись, мені пан Сушко дав гарну пораду. Не виправляти на гірше, коли не впевнений, що буде ліпше. Критика добре, коли людина ще й знає, як би було краще. Коли до слова тріпати немає жодного синоніма, а виправляти на щось інше не хочеться, то буде так, як було задумано, при всій повазі до критика.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-04 21:02:00 ]
Приємно, що Ви це пояснюєте, Таню, скажімо, мені, а не... іншим майстрам самокритики. На власному досвіді я ж більше переконався у майже повній відсутності жодного сенсу будь-якої критики, окрім... доброзичливої. Але із цим, на жаль, проблема іще більша, аніж із дієслівними римами, канонічними наголосами чи... рештою убогого набору "поетичної" майстерності! ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-04 21:03:11 ]
*рештою правил із убогого набору...

1   2   3   Переглянути все