ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.04.18 11:27
Король води й повітря - тільки він,
Життя служитель і господар,
У праві ставити на кін
Багатства людства і природи.

Не виступай ні "за", ні "проти", -
Собі кажу, - живи й терпи,
І не нагадуй про чесноти,

Олена Побийголод
2026.04.18 07:54
Володимир Диховичний (1911-1963),
Моріс Слободськой (1913-1991)

Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:

Іван Потьомкін
2026.04.17 20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н

хома дідим
2026.04.17 18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння

С М
2026.04.17 17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди

у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть

Юрій Лазірко
2026.04.17 15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Костянтин Ватульов
2026.04.17 15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?

На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об

Борис Костиря
2026.04.17 12:06
Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.

Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття

хома дідим
2026.04.16 19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже

Костянтин Ватульов
2026.04.16 19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.

Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває

Євген Федчук
2026.04.16 17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.

Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,

Артур Сіренко
2026.04.16 17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.

Я шукав Істину

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,

Борис Костиря
2026.04.16 13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.

Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні

Ігор Шоха
2026.04.16 12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.

І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 * * *
Продати голос, яко брех.
Украсти щастя на копійку.
А потім бідкатися: Ех,
життя скотилося на двійку.
І до, і після є резон,
а мить вагання – то лукаве.
Укотре дивлюсь ретро-сон,
а там жага земної слави.
А там жага людського «Я»,
тотожність ситості і влади.
До дідька лисого дурня,
але шикуються в армади
оті, що завше за народ,
та проти луди і свавілля.
Найбільша трута їх «чеснот» –
зневіри лютої похмілля.

Сичать, кусаються вужі.
Не знають злагоди і миру.
У чвані виросли мужі
і разом вирили сокиру.
І ми – штики у цій війні,
мета якої топ-вершини.
Спокусі важко мовить «ні»
у час обідраної днини.

Ми не раби… але раби –
то наші давні побратими.
Якби ми знали і могли,
то не ховалися б за ними.
А так зима і довгі сни,
а ще ілюзії, омани…
Обсіли обриси весни
зими ядучої тумани.

02.2018




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-02-05 16:04:15
Переглядів сторінки твору 3801
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.875
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Наші президенти
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 18:48:53 ]
Завжди шукаю пласти глибинного змісту - особливо, коли бачу, що прозоре в римуванні письмо. Гарно, коли знаходжу - як оце зараз.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 20:02:32 ]
Рими і зміст - це азбука віршування. Якщо сюди додати оригінальні образи, метафори і т. п. - то вже класика. Але для цього потрібен справжній дар, а не просто вміння римувати. Тому і Поетів мало, а віршарів набагато більше. Але ж це не привід засмучуватися, еге ж? Я особисто не засмучуюся. Дякую за добрі слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2019-02-05 19:04:31 ]
Чудове слово "брех"! Я гадав, що це неологізм, а виявилося, що діалектне слівце... Але все одно - зачарований я цим словом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 20:05:17 ]
Дякую, Сергію, що заглянули. Так, гарне слово. Мені теж подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2019-02-05 20:07:55 ]
Заглянув, бо слівце мені сподобалось! Довелося Ваш вірш повністю прочитати. Непогано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 20:42:06 ]
Усе влучно. Питання лише щодо виритої сокири - хіба вона була закопана? Бойових дій начебто й не було, а хіба припинялася війна?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 21:16:10 ]
Дякую. Я мав на увазі війну претендентів під час виборчої кампанії. Всі проти всіх - фейки, образи, компромат... До самої перемоги. Потім почнуть домовлятися. В питаннях спільних інтересів знайдуть порозуміння. Сокиру зариють, але топірці залишать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Махайло Епатюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-02-05 21:13:44 ]
Обсіли обриси весни
зими удушливі тумани - оце точно в десятку попали, Олександре! Хай йому грець! Вийдеш на вулицю і ковтаєш їх! І коли ці пустобрехи вже переведуться, га?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 21:20:08 ]
А чому вони мають перевестися, якщо ми їх обираємо?... Гірко визнавати, але проблеми країни - це, в першу чергу, проблеми нашого сумління. Справжня весна ще не хутко прийде. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-06 09:10:20 ]
Ми не раби, та всеж таки багато спільного із нами. Цивілізація - пусте, ми залишилися рабами!
Сильний соціальний вірш, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2019-02-06 10:33:26 ]
Дякую, Таню. Я десь у ФБ коментував: "Природа чи Бог створили людину, хитру, жадібну, підступну істоту, але кращої моделі з модулями логічного мислення, на жаль, нема. Хіба що інопланетяни завітають у гості і нам всім разом стане дуже соромно. Але це вже фантастика...". Звичайно, це не ототожнення, бо є чимало людей найвищого морального гатунку, але до рабської психології ці людські вади теж мають відношення. Почни з себе - мабуть, найефективніший спосіб змінити народ, але хто хоче чіпати і рушити з місця себе, коханого і апріорі невинного... Краще іншого потролити, щоб на тлі його, брудного і жалюгідного, виглядати у кращому світлі... Десь так.