ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Мелодія для скрипки

Тріолі та форшлаги вже не ті,
Елегії не чути в ґвалті торжищ.
Перегорів. Торнадо почуттів
Хіба що сни подеколи тривожить.

Ковтнула ніч коханки силует,
Парфумів шлейф тече за падолистом.
І це ще не найгірший happy end,
Вціліла (о дива!) сімейна пристань.

Не відає дружина перемін,
Не знані дітям татові кульбіти.
Та з пісні щезли ноти до, ре, мі,
Синкопи смичуть терції та квінти.

У зради, кажуть, голосу нема
Та як труна скрипить подружнє ложе.
Однині дім не парадиз - тюрма,
Любовна баркарола вмовкла. Отже,

Пробачте, жінко. Ми вже не рідня,
Пора на волю випурхнути з клітки.
Лечу у чорну прірву, навмання...
Та чи знайду мелодію для скрипки?

13.03.2019 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-03-13 14:38:47
Переглядів сторінки твору 1953
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.785 / 5.5  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.784 / 5.5  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.01 16:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-03-13 21:55:39 ]
Матеріалу вистачить на все життя.
Тож наб'єте руку.
Щодо ока - то окреме питання.
Щоправда, матеріал трапляється і значно гірший. Або кращий, але невиразний. Або виразний, але ні про що.
Оса вміє вибирати найкращу рибу.
Нормально.
Ю. С.
Р. S. До речі, оте Ваше "до-ре-мі" має яке-небудь відношення "до-ре-мі-до-ре-до" і "соль-фа-мі-ре-до"?
Це я без натяків. Просто цікаво.
Я за натяки - тонкі, у творах. І щоби були вишуканими.
Тупі мені бридкі. Але це теж окреме питання, тобто, окрема неприємна історія.
..
Зичу успіхів. Матеріалу вистачить.
І щоб оса була осою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-14 00:40:17 ]
Дякую. Є розбіжності у сприйнятті реальності автором і літгероєм. З до, ре, мі нічого спільного. Просто половина нот щезла з життєвого звукоряду. Що буде далі невідомо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-03-14 10:28:03 ]
Все буде тіп-топ.
Віршуватимете собі і далі.
Зміна життєвих декорацій, нмд, цікавіша чисто тематично. Що таке оця вервечка сезонів?
Успіхів,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-14 11:03:01 ]
Олександре, яка тема важка, мабуть, для кожного хто пережив зраду, чи зраджував. Сильний вірш! Фінал дуже сродобався!!!!
Ставлю 6 балів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-14 11:05:26 ]
На жаль, 5 і 5, треба було цей вірш виставити на іншій сторінці шість не приймає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-03-14 11:10:59 ]
Потужний вірш. Вразили, Олександре.

Тільки я Вас прошу, не чіпляйте сюди більше вагончиків. Це Вам не "паровозик" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-14 11:51:30 ]
Дякую. Ніяких вагончиків. Хай живе окремим життям.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-14 11:50:38 ]
Дякую. Ви не можкте поставити шістку, бо у мене статус любителя. Не страшно. Головне, що вірш хороший.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-03-14 16:48:00 ]
вгвалті збіг

Торнадо почуттів
Хіба що сни подеколи тривожить.

торнадо не вітерець, щоб лишень розтривожити

рима клітки скрипки не належна

Не знані дітям татові кульбіти.
непрозорий змістом рядок





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-03-15 10:42:39 ]
Що можна не зрозуміти у рядку:
Незнані дітям татові кульбіти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-03-15 10:42:42 ]
Що можна не зрозуміти у рядку:
Незнані дітям татові кульбіти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-03-15 11:03:34 ]
На сайті є автори, які не спілкуються із клонами.
Відсьогодні я приєднуюся до них.
Також є автори, які коментують своє і оцінюють.
Маю статус майстра з першого дня на сайті.
Якщо зауважила, варто дослухатися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-03-15 11:07:10 ]


слово це у контексті

Тлумачення, значення слова «незнаний»:
НЕЗНА́НИЙ, а, е.

1. Якого або про якого не знає хто-небудь; невідомий. По світі широкому буде та пісня літати, А з нею надія кохана, Скрізь буде по світі шукати, між людьми питати, Де схована доля незнана? (Леся Українка, I, 1951, 47); Діти над книжкою в школі Начать незнані світи... (Максим Рильський, Урожай, 1950, 33);
// у знач. ім. незнане, ного, сер. Те, чого або про що не знає хто-небудь. Не було ще такої весни в Юрковому житті. Хотілося чогось незбагненного, манило кудись в незнане (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 59); Думи не вперше, не вдруге Приходять і просять розмов, Незнане — стає вже за друга, Забуте — хвилюється знов (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 244);
// поет. Невластивий кому-, чому-небудь, нехарактерний для когось, чогось. [Річард:] Постаті співців були мов з бронзи чорної одлиті, суворі, тверді, повні сили.., і стільки в них було краси нової, незнаної в тім світі (Леся Українка, III, 1952, 43); — Там будуть, Максиме, Лютіші в сто раз Буранові зими, Незнані у нас (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 38);
// поет. Якого не можна збагнути, зрозуміти, пояснити; таємничий. Подітись, яка незнана сила У ясному погляді горить (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 224).

2. Якого раніше не зазнавав, не відчував хто-небудь. Дух перехопило Данькові від незнаного повного щастя... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 83); Оця міська дівчина зуміла викликати в нас незнане досі почуття гідності, потребность в житті (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 42).

3. Дуже великий силою свого вияву і т. ін.; небувалий. Зібрали досі незнаний урожай сіна (Хлібороб України, 6, 1968, 17); Дослідження діалектів мов народів Радянського Союзу набуло незнаного щ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-18 05:52:13 ]
Все вірно. Незнані, тобото невідомі.