ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
"Любов і голуби"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Любов і голуби"
Чому Володимир Меньшов зняв "Любов і голуби"
Після феноменального успіху фільму "Москва сльозам не вірить" Володимир Меньшов став шукати матеріал для наступного фільму. Він розумів, що не може собі дозволити прохідну роботу, щоб не дати приводу його злостивцям говорити, ніби "Оскар" за "Москву ..." в його творчості - випадковість. А злостивців було багато. Кіноспівтовариство не прийняло фільм "Москва сльозам не вірить".
" Колеги сприймали картину так, як зараз багато хто реагує на телепрограму" Аншлаг ". А реакція більшості радянських режисерів і акторів на наш" Оскар "була:" Ну ні фіга собі! За що ?! "Мало хто з побратимів по кіноцеху за мене радів. Швидше, чекали, коли я помилюся. Глядачі ж валом валили на фільм".
Задум нової картини остаточно оформився у Володимира Валентиновича після перегляду прем'єрного спектаклю за п'єсою актора Омського театру драми Володимира Гуркіна "Любов і голуби" в "Сучаснику".
"Те, що в той момент я опинився в театрі" Сучасник "на прем'єрі комедії" Любов і голуби ", - одночасно і випадковість, і закономірність. Це був абсолютно не в дусі" Сучасника "спектакль, на якому мене і осінило: я методологічно неправильно підходжу до вибору матеріалу. що ось як раз та тема, яка змушує сміятися і плакати. і не хочеться після закінчення бігти відразу із залу - є потреба посидіти і подумати. Я був зворушений до глибини душі, що в той момент здалося мені єдиною гідною мотивацією для створення фільма. Одним словом, тоді на сходах театру я вирішив, що буду знімати "Любов і голуби"
Вже на наступний день Меньшов зв'язався із завідуючою літературною частиною "Сучасника" Галею Боголюбовою, і вона знайшла йому координати Володимира Гуркіна, актора Омського драмтеатру, де і була вперше поставлена ця комедія
"Сказати, що він був приголомшений моїм приїздом до Омська, - не сказати нічого, - згадує Меньшов. - Я був для Володі приїжджою московською знаменитістю, яка недавно отримала престижну американську кінонагороду. Він реагував на мене, як Алі-Баба на" Сезам, відкрийся ! ". Так що умовити його не склало труднощів. Труднощі були в іншому - у Гуркіна не було досвіду в написанні сценаріїв"
А коли за це взявся Меньшов, то дуже скоро зрозумів, що від театральності матеріалу йому ні при якому розкладі не позбутися. Це була інша манера подачі, важко перекладати на кіномову. Меньшов ж спочатку хотів знімати картину а-ля Шукшин. Довелося передумати і перетворювати недоліки, пов'язані з театральністю матеріалу, в гідності
Наприклад, ще в Сибірі режисер побачив дворики, вимощені від бруду дошками. У фільмі у Васі і Наді Кузякіних якраз такий двір, дуже схожий на театральні підмостки, на яких і розгортаються основні події. Інший використовуваний їм театральний хід - запрошення на ролі старих тоді ще відносно молодих Сергія Юрського і Наталії Тенякової.
Коли Меньшов зрозумів, що треба працювати в дусі подальшої театралізації фільму, народилися і танцмайданчик, і всі ці знахідки з падінням з хати в море, знятими одним кадром без монтажних склеєних, і зоряні написи в небі. І все раптом стало виходити ... На фото фрагмент з фільму"Любов і голуби
Переклала на українську мову 16.03.19 9.35
Почему Владимир Меньшов снял "Любовь и голуби"
После феноменального успеха фильма "Москва слезам не верит" Владимир Меньшов стал искать материал для следующего фильма. Он понимал, что не может себе позволить проходную работу, чтобы не дать повода его злопыхателям говорить, будто "Оскар" за "Москву…" в его творчестве — случайность. А злопыхателей было много. Киносообщество не приняло фильм "Москва слезам не верит".
"Коллеги воспринимали картину так, как сейчас многие реагируют на телепрограмму "Аншлаг". А реакция большинства советских режиссеров и актеров на наш “Оскар” была: "Ну ни фига себе! За что?!" Мало кто из собратьев по киноцеху за меня радовался. Скорее, ждали, когда я ошибусь. Зрители же валом валили на фильм".
Замысел новой картины окончательно оформился у Владимира Валентиновича после просмотра премьерного спектакля по пьесе актера Омского театра драмы Владимира Гуркина "Любовь и голуби" в "Современнике".
"То, что в тот момент я оказался в театре “Современник” на премьере комедии "Любовь и голуби", — одновременно и случайность, и закономерность. Это был абсолютно не в духе "Современника" спектакль, на котором меня и осенило: я методологически неправильно подхожу к выбору материала. Что вот как раз та тема, которая заставляет смеяться и плакать. И не хочется после окончания бежать сразу из зала — есть потребность посидеть и подумать. Я был тронут до глубины души, что в тот момент показалось мне единственной достойной мотивацией для создания фильма. Одним словом, тогда на ступенях театра я решил, что буду снимать "Любовь и голуби"
Уже на следующий день Меньшов связался с заведующей литературной частью "Современника" Галей Боголюбовой, и она нашла ему координаты Владимира Гуркина, актера Омского драмтеатра, где и была впервые поставлена эта комедия
"Сказать, что он был ошеломлен моим приездом в Омск, — не сказать ничего, — вспоминает Меньшов. — Я был для Володи приезжей московской знаменитостью, недавно получившей престижную американскую кинонаграду. Он реагировал на меня, как Али-Баба на "Сезам, откройся!". Так что уговорить его не составило труда. Трудность была в другом — у Гуркина не было опыта в написании сценариев"
А когда за это взялся Меньшов, то очень скоро понял, что от театральности материала ему ни при каком раскладе не избавиться. Это была другая манера подачи, труднопереводимая на киноязык. Меньшов же поначалу хотел снимать картину а-ля Шукшин. Пришлось передумать и превращать недостатки, связанные с театральностью материала, в достоинства
Например, еще в Сибири режиссёр увидел дворики, вымощенные от грязи досками. В фильме у Васи и Нади Кузякиных как раз такой двор, очень похожий на театральные подмостки, на которых и разворачиваются основные события. Другой используемый им театральный ход — приглашение на роли стариков тогда еще относительно молодых Сергея Юрского и Натальи Теняковой.
Когда Меньшов понял, что надо работать в духе дальнейшей театрализации фильма, родились и танцплощадка, и все эти находки с падением из избы в море, снятыми одним кадром без монтажных склеек, и звездные надписи в небе. И все вдруг стало получаться...
Після феноменального успіху фільму "Москва сльозам не вірить" Володимир Меньшов став шукати матеріал для наступного фільму. Він розумів, що не може собі дозволити прохідну роботу, щоб не дати приводу його злостивцям говорити, ніби "Оскар" за "Москву ..." в його творчості - випадковість. А злостивців було багато. Кіноспівтовариство не прийняло фільм "Москва сльозам не вірить".
" Колеги сприймали картину так, як зараз багато хто реагує на телепрограму" Аншлаг ". А реакція більшості радянських режисерів і акторів на наш" Оскар "була:" Ну ні фіга собі! За що ?! "Мало хто з побратимів по кіноцеху за мене радів. Швидше, чекали, коли я помилюся. Глядачі ж валом валили на фільм".
Задум нової картини остаточно оформився у Володимира Валентиновича після перегляду прем'єрного спектаклю за п'єсою актора Омського театру драми Володимира Гуркіна "Любов і голуби" в "Сучаснику".
"Те, що в той момент я опинився в театрі" Сучасник "на прем'єрі комедії" Любов і голуби ", - одночасно і випадковість, і закономірність. Це був абсолютно не в дусі" Сучасника "спектакль, на якому мене і осінило: я методологічно неправильно підходжу до вибору матеріалу. що ось як раз та тема, яка змушує сміятися і плакати. і не хочеться після закінчення бігти відразу із залу - є потреба посидіти і подумати. Я був зворушений до глибини душі, що в той момент здалося мені єдиною гідною мотивацією для створення фільма. Одним словом, тоді на сходах театру я вирішив, що буду знімати "Любов і голуби"
Вже на наступний день Меньшов зв'язався із завідуючою літературною частиною "Сучасника" Галею Боголюбовою, і вона знайшла йому координати Володимира Гуркіна, актора Омського драмтеатру, де і була вперше поставлена ця комедія
"Сказати, що він був приголомшений моїм приїздом до Омська, - не сказати нічого, - згадує Меньшов. - Я був для Володі приїжджою московською знаменитістю, яка недавно отримала престижну американську кінонагороду. Він реагував на мене, як Алі-Баба на" Сезам, відкрийся ! ". Так що умовити його не склало труднощів. Труднощі були в іншому - у Гуркіна не було досвіду в написанні сценаріїв"
А коли за це взявся Меньшов, то дуже скоро зрозумів, що від театральності матеріалу йому ні при якому розкладі не позбутися. Це була інша манера подачі, важко перекладати на кіномову. Меньшов ж спочатку хотів знімати картину а-ля Шукшин. Довелося передумати і перетворювати недоліки, пов'язані з театральністю матеріалу, в гідності
Наприклад, ще в Сибірі режисер побачив дворики, вимощені від бруду дошками. У фільмі у Васі і Наді Кузякіних якраз такий двір, дуже схожий на театральні підмостки, на яких і розгортаються основні події. Інший використовуваний їм театральний хід - запрошення на ролі старих тоді ще відносно молодих Сергія Юрського і Наталії Тенякової.
Коли Меньшов зрозумів, що треба працювати в дусі подальшої театралізації фільму, народилися і танцмайданчик, і всі ці знахідки з падінням з хати в море, знятими одним кадром без монтажних склеєних, і зоряні написи в небі. І все раптом стало виходити ... На фото фрагмент з фільму"Любов і голуби
Переклала на українську мову 16.03.19 9.35
Почему Владимир Меньшов снял "Любовь и голуби"
После феноменального успеха фильма "Москва слезам не верит" Владимир Меньшов стал искать материал для следующего фильма. Он понимал, что не может себе позволить проходную работу, чтобы не дать повода его злопыхателям говорить, будто "Оскар" за "Москву…" в его творчестве — случайность. А злопыхателей было много. Киносообщество не приняло фильм "Москва слезам не верит".
"Коллеги воспринимали картину так, как сейчас многие реагируют на телепрограмму "Аншлаг". А реакция большинства советских режиссеров и актеров на наш “Оскар” была: "Ну ни фига себе! За что?!" Мало кто из собратьев по киноцеху за меня радовался. Скорее, ждали, когда я ошибусь. Зрители же валом валили на фильм".
Замысел новой картины окончательно оформился у Владимира Валентиновича после просмотра премьерного спектакля по пьесе актера Омского театра драмы Владимира Гуркина "Любовь и голуби" в "Современнике".
"То, что в тот момент я оказался в театре “Современник” на премьере комедии "Любовь и голуби", — одновременно и случайность, и закономерность. Это был абсолютно не в духе "Современника" спектакль, на котором меня и осенило: я методологически неправильно подхожу к выбору материала. Что вот как раз та тема, которая заставляет смеяться и плакать. И не хочется после окончания бежать сразу из зала — есть потребность посидеть и подумать. Я был тронут до глубины души, что в тот момент показалось мне единственной достойной мотивацией для создания фильма. Одним словом, тогда на ступенях театра я решил, что буду снимать "Любовь и голуби"
Уже на следующий день Меньшов связался с заведующей литературной частью "Современника" Галей Боголюбовой, и она нашла ему координаты Владимира Гуркина, актера Омского драмтеатра, где и была впервые поставлена эта комедия
"Сказать, что он был ошеломлен моим приездом в Омск, — не сказать ничего, — вспоминает Меньшов. — Я был для Володи приезжей московской знаменитостью, недавно получившей престижную американскую кинонаграду. Он реагировал на меня, как Али-Баба на "Сезам, откройся!". Так что уговорить его не составило труда. Трудность была в другом — у Гуркина не было опыта в написании сценариев"
А когда за это взялся Меньшов, то очень скоро понял, что от театральности материала ему ни при каком раскладе не избавиться. Это была другая манера подачи, труднопереводимая на киноязык. Меньшов же поначалу хотел снимать картину а-ля Шукшин. Пришлось передумать и превращать недостатки, связанные с театральностью материала, в достоинства
Например, еще в Сибири режиссёр увидел дворики, вымощенные от грязи досками. В фильме у Васи и Нади Кузякиных как раз такой двор, очень похожий на театральные подмостки, на которых и разворачиваются основные события. Другой используемый им театральный ход — приглашение на роли стариков тогда еще относительно молодых Сергея Юрского и Натальи Теняковой.
Когда Меньшов понял, что надо работать в духе дальнейшей театрализации фильма, родились и танцплощадка, и все эти находки с падением из избы в море, снятыми одним кадром без монтажных склеек, и звездные надписи в небе. И все вдруг стало получаться...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Цікаві факти про поцілунки"
• Перейти на сторінку •
"Геній музичного мистецтва епохи бароко Йоганн Себаст'ян Бах "
• Перейти на сторінку •
"Геній музичного мистецтва епохи бароко Йоганн Себаст'ян Бах "
Про публікацію