Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.18
12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
2026.06.18
11:59
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.
На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.
На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел
2026.06.18
10:15
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
2026.06.18
08:09
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
2026.06.18
03:59
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,
2026.06.17
22:45
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)
Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.
Наш паровозе, мчи притьма,
Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.
Наш паровозе, мчи притьма,
2026.06.17
21:35
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
2026.06.17
20:26
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.
Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.
Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
2026.06.17
13:46
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:
2026.06.17
12:04
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.
Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.
Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,
2026.06.17
09:34
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
2026.06.17
09:11
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
2026.06.17
07:36
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
2026.06.17
04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
2026.06.17
01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
2026.06.17
00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
"Любов і голуби"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Любов і голуби"
Чому Володимир Меньшов зняв "Любов і голуби"
Після феноменального успіху фільму "Москва сльозам не вірить" Володимир Меньшов став шукати матеріал для наступного фільму. Він розумів, що не може собі дозволити прохідну роботу, щоб не дати приводу його злостивцям говорити, ніби "Оскар" за "Москву ..." в його творчості - випадковість. А злостивців було багато. Кіноспівтовариство не прийняло фільм "Москва сльозам не вірить".
" Колеги сприймали картину так, як зараз багато хто реагує на телепрограму" Аншлаг ". А реакція більшості радянських режисерів і акторів на наш" Оскар "була:" Ну ні фіга собі! За що ?! "Мало хто з побратимів по кіноцеху за мене радів. Швидше, чекали, коли я помилюся. Глядачі ж валом валили на фільм".
Задум нової картини остаточно оформився у Володимира Валентиновича після перегляду прем'єрного спектаклю за п'єсою актора Омського театру драми Володимира Гуркіна "Любов і голуби" в "Сучаснику".
"Те, що в той момент я опинився в театрі" Сучасник "на прем'єрі комедії" Любов і голуби ", - одночасно і випадковість, і закономірність. Це був абсолютно не в дусі" Сучасника "спектакль, на якому мене і осінило: я методологічно неправильно підходжу до вибору матеріалу. що ось як раз та тема, яка змушує сміятися і плакати. і не хочеться після закінчення бігти відразу із залу - є потреба посидіти і подумати. Я був зворушений до глибини душі, що в той момент здалося мені єдиною гідною мотивацією для створення фільма. Одним словом, тоді на сходах театру я вирішив, що буду знімати "Любов і голуби"
Вже на наступний день Меньшов зв'язався із завідуючою літературною частиною "Сучасника" Галею Боголюбовою, і вона знайшла йому координати Володимира Гуркіна, актора Омського драмтеатру, де і була вперше поставлена ця комедія
"Сказати, що він був приголомшений моїм приїздом до Омська, - не сказати нічого, - згадує Меньшов. - Я був для Володі приїжджою московською знаменитістю, яка недавно отримала престижну американську кінонагороду. Він реагував на мене, як Алі-Баба на" Сезам, відкрийся ! ". Так що умовити його не склало труднощів. Труднощі були в іншому - у Гуркіна не було досвіду в написанні сценаріїв"
А коли за це взявся Меньшов, то дуже скоро зрозумів, що від театральності матеріалу йому ні при якому розкладі не позбутися. Це була інша манера подачі, важко перекладати на кіномову. Меньшов ж спочатку хотів знімати картину а-ля Шукшин. Довелося передумати і перетворювати недоліки, пов'язані з театральністю матеріалу, в гідності
Наприклад, ще в Сибірі режисер побачив дворики, вимощені від бруду дошками. У фільмі у Васі і Наді Кузякіних якраз такий двір, дуже схожий на театральні підмостки, на яких і розгортаються основні події. Інший використовуваний їм театральний хід - запрошення на ролі старих тоді ще відносно молодих Сергія Юрського і Наталії Тенякової.
Коли Меньшов зрозумів, що треба працювати в дусі подальшої театралізації фільму, народилися і танцмайданчик, і всі ці знахідки з падінням з хати в море, знятими одним кадром без монтажних склеєних, і зоряні написи в небі. І все раптом стало виходити ... На фото фрагмент з фільму"Любов і голуби
Переклала на українську мову 16.03.19 9.35
Почему Владимир Меньшов снял "Любовь и голуби"
После феноменального успеха фильма "Москва слезам не верит" Владимир Меньшов стал искать материал для следующего фильма. Он понимал, что не может себе позволить проходную работу, чтобы не дать повода его злопыхателям говорить, будто "Оскар" за "Москву…" в его творчестве — случайность. А злопыхателей было много. Киносообщество не приняло фильм "Москва слезам не верит".
"Коллеги воспринимали картину так, как сейчас многие реагируют на телепрограмму "Аншлаг". А реакция большинства советских режиссеров и актеров на наш “Оскар” была: "Ну ни фига себе! За что?!" Мало кто из собратьев по киноцеху за меня радовался. Скорее, ждали, когда я ошибусь. Зрители же валом валили на фильм".
Замысел новой картины окончательно оформился у Владимира Валентиновича после просмотра премьерного спектакля по пьесе актера Омского театра драмы Владимира Гуркина "Любовь и голуби" в "Современнике".
"То, что в тот момент я оказался в театре “Современник” на премьере комедии "Любовь и голуби", — одновременно и случайность, и закономерность. Это был абсолютно не в духе "Современника" спектакль, на котором меня и осенило: я методологически неправильно подхожу к выбору материала. Что вот как раз та тема, которая заставляет смеяться и плакать. И не хочется после окончания бежать сразу из зала — есть потребность посидеть и подумать. Я был тронут до глубины души, что в тот момент показалось мне единственной достойной мотивацией для создания фильма. Одним словом, тогда на ступенях театра я решил, что буду снимать "Любовь и голуби"
Уже на следующий день Меньшов связался с заведующей литературной частью "Современника" Галей Боголюбовой, и она нашла ему координаты Владимира Гуркина, актера Омского драмтеатра, где и была впервые поставлена эта комедия
"Сказать, что он был ошеломлен моим приездом в Омск, — не сказать ничего, — вспоминает Меньшов. — Я был для Володи приезжей московской знаменитостью, недавно получившей престижную американскую кинонаграду. Он реагировал на меня, как Али-Баба на "Сезам, откройся!". Так что уговорить его не составило труда. Трудность была в другом — у Гуркина не было опыта в написании сценариев"
А когда за это взялся Меньшов, то очень скоро понял, что от театральности материала ему ни при каком раскладе не избавиться. Это была другая манера подачи, труднопереводимая на киноязык. Меньшов же поначалу хотел снимать картину а-ля Шукшин. Пришлось передумать и превращать недостатки, связанные с театральностью материала, в достоинства
Например, еще в Сибири режиссёр увидел дворики, вымощенные от грязи досками. В фильме у Васи и Нади Кузякиных как раз такой двор, очень похожий на театральные подмостки, на которых и разворачиваются основные события. Другой используемый им театральный ход — приглашение на роли стариков тогда еще относительно молодых Сергея Юрского и Натальи Теняковой.
Когда Меньшов понял, что надо работать в духе дальнейшей театрализации фильма, родились и танцплощадка, и все эти находки с падением из избы в море, снятыми одним кадром без монтажных склеек, и звездные надписи в небе. И все вдруг стало получаться...
Після феноменального успіху фільму "Москва сльозам не вірить" Володимир Меньшов став шукати матеріал для наступного фільму. Він розумів, що не може собі дозволити прохідну роботу, щоб не дати приводу його злостивцям говорити, ніби "Оскар" за "Москву ..." в його творчості - випадковість. А злостивців було багато. Кіноспівтовариство не прийняло фільм "Москва сльозам не вірить".
" Колеги сприймали картину так, як зараз багато хто реагує на телепрограму" Аншлаг ". А реакція більшості радянських режисерів і акторів на наш" Оскар "була:" Ну ні фіга собі! За що ?! "Мало хто з побратимів по кіноцеху за мене радів. Швидше, чекали, коли я помилюся. Глядачі ж валом валили на фільм".
Задум нової картини остаточно оформився у Володимира Валентиновича після перегляду прем'єрного спектаклю за п'єсою актора Омського театру драми Володимира Гуркіна "Любов і голуби" в "Сучаснику".
"Те, що в той момент я опинився в театрі" Сучасник "на прем'єрі комедії" Любов і голуби ", - одночасно і випадковість, і закономірність. Це був абсолютно не в дусі" Сучасника "спектакль, на якому мене і осінило: я методологічно неправильно підходжу до вибору матеріалу. що ось як раз та тема, яка змушує сміятися і плакати. і не хочеться після закінчення бігти відразу із залу - є потреба посидіти і подумати. Я був зворушений до глибини душі, що в той момент здалося мені єдиною гідною мотивацією для створення фільма. Одним словом, тоді на сходах театру я вирішив, що буду знімати "Любов і голуби"
Вже на наступний день Меньшов зв'язався із завідуючою літературною частиною "Сучасника" Галею Боголюбовою, і вона знайшла йому координати Володимира Гуркіна, актора Омського драмтеатру, де і була вперше поставлена ця комедія
"Сказати, що він був приголомшений моїм приїздом до Омська, - не сказати нічого, - згадує Меньшов. - Я був для Володі приїжджою московською знаменитістю, яка недавно отримала престижну американську кінонагороду. Він реагував на мене, як Алі-Баба на" Сезам, відкрийся ! ". Так що умовити його не склало труднощів. Труднощі були в іншому - у Гуркіна не було досвіду в написанні сценаріїв"
А коли за це взявся Меньшов, то дуже скоро зрозумів, що від театральності матеріалу йому ні при якому розкладі не позбутися. Це була інша манера подачі, важко перекладати на кіномову. Меньшов ж спочатку хотів знімати картину а-ля Шукшин. Довелося передумати і перетворювати недоліки, пов'язані з театральністю матеріалу, в гідності
Наприклад, ще в Сибірі режисер побачив дворики, вимощені від бруду дошками. У фільмі у Васі і Наді Кузякіних якраз такий двір, дуже схожий на театральні підмостки, на яких і розгортаються основні події. Інший використовуваний їм театральний хід - запрошення на ролі старих тоді ще відносно молодих Сергія Юрського і Наталії Тенякової.
Коли Меньшов зрозумів, що треба працювати в дусі подальшої театралізації фільму, народилися і танцмайданчик, і всі ці знахідки з падінням з хати в море, знятими одним кадром без монтажних склеєних, і зоряні написи в небі. І все раптом стало виходити ... На фото фрагмент з фільму"Любов і голуби
Переклала на українську мову 16.03.19 9.35
Почему Владимир Меньшов снял "Любовь и голуби"
После феноменального успеха фильма "Москва слезам не верит" Владимир Меньшов стал искать материал для следующего фильма. Он понимал, что не может себе позволить проходную работу, чтобы не дать повода его злопыхателям говорить, будто "Оскар" за "Москву…" в его творчестве — случайность. А злопыхателей было много. Киносообщество не приняло фильм "Москва слезам не верит".
"Коллеги воспринимали картину так, как сейчас многие реагируют на телепрограмму "Аншлаг". А реакция большинства советских режиссеров и актеров на наш “Оскар” была: "Ну ни фига себе! За что?!" Мало кто из собратьев по киноцеху за меня радовался. Скорее, ждали, когда я ошибусь. Зрители же валом валили на фильм".
Замысел новой картины окончательно оформился у Владимира Валентиновича после просмотра премьерного спектакля по пьесе актера Омского театра драмы Владимира Гуркина "Любовь и голуби" в "Современнике".
"То, что в тот момент я оказался в театре “Современник” на премьере комедии "Любовь и голуби", — одновременно и случайность, и закономерность. Это был абсолютно не в духе "Современника" спектакль, на котором меня и осенило: я методологически неправильно подхожу к выбору материала. Что вот как раз та тема, которая заставляет смеяться и плакать. И не хочется после окончания бежать сразу из зала — есть потребность посидеть и подумать. Я был тронут до глубины души, что в тот момент показалось мне единственной достойной мотивацией для создания фильма. Одним словом, тогда на ступенях театра я решил, что буду снимать "Любовь и голуби"
Уже на следующий день Меньшов связался с заведующей литературной частью "Современника" Галей Боголюбовой, и она нашла ему координаты Владимира Гуркина, актера Омского драмтеатра, где и была впервые поставлена эта комедия
"Сказать, что он был ошеломлен моим приездом в Омск, — не сказать ничего, — вспоминает Меньшов. — Я был для Володи приезжей московской знаменитостью, недавно получившей престижную американскую кинонаграду. Он реагировал на меня, как Али-Баба на "Сезам, откройся!". Так что уговорить его не составило труда. Трудность была в другом — у Гуркина не было опыта в написании сценариев"
А когда за это взялся Меньшов, то очень скоро понял, что от театральности материала ему ни при каком раскладе не избавиться. Это была другая манера подачи, труднопереводимая на киноязык. Меньшов же поначалу хотел снимать картину а-ля Шукшин. Пришлось передумать и превращать недостатки, связанные с театральностью материала, в достоинства
Например, еще в Сибири режиссёр увидел дворики, вымощенные от грязи досками. В фильме у Васи и Нади Кузякиных как раз такой двор, очень похожий на театральные подмостки, на которых и разворачиваются основные события. Другой используемый им театральный ход — приглашение на роли стариков тогда еще относительно молодых Сергея Юрского и Натальи Теняковой.
Когда Меньшов понял, что надо работать в духе дальнейшей театрализации фильма, родились и танцплощадка, и все эти находки с падением из избы в море, снятыми одним кадром без монтажных склеек, и звездные надписи в небе. И все вдруг стало получаться...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Цікаві факти про поцілунки"
• Перейти на сторінку •
"Геній музичного мистецтва епохи бароко Йоганн Себаст'ян Бах "
• Перейти на сторінку •
"Геній музичного мистецтва епохи бароко Йоганн Себаст'ян Бах "
Про публікацію
