ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.08.25 23:48
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на

Ірина Вовк
2026.08.25 23:04
І. МЕСОПОТАМІЯ

Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)

***

хома дідим
2026.08.25 20:58
не тривожить і не бентежить
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім

Мирон Шагало
2026.08.25 20:24
ти — таємниця скритна
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі

Світлана Пирогова
2026.08.25 16:01
До осені от-от...Чекають Перешори,
Смакуючи красу останніх літніх днів.
Давно там Чикаленко - меценат ходив,
І літо теж щезало світлом метеора.

Там дихав степ, вклонялися фортуни зорі,
Журливо серпень, ніби вечір тихо млів.
До осені от-от...Чекают

Віктор Кучерук
2026.08.25 15:29
Появляється холод смеркання
І втішається горем чужим, -
Дай же руку мені на прощання,
Або правду у вічі скажи.
Пролетіла нечувано швидко
Неповторна пора теплих див, -
Вже усмішок на лицях не видко
І звучить невеселий мотив.

Борис Костиря
2026.08.25 13:26
Дешеве срібло висне із дахів,
Важливе щось промовити нам хоче.
Це витвори прихованих гріхів,
Які прийдуть нечутно серед ночі.

Прозорий страх, розкаяння і блуд,
Прозора пристрасть бачиться узимку.
Вони впадуть на зледенілий брук.

Віктор Кучерук
2026.08.25 06:42
Позникали сни тривожні,
В тиші мліє літня ніч, -
Височіє місяць можний
І сіяє увсебіч.
Час іде, але не спиться,
Через поблиски ясні, -
За зірницею зірниця,
Мов, підморгує мені.

хома дідим
2026.08.24 23:14
національна незалежність
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів

Іван Потьомкін
2026.08.24 20:56
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Артур Курдіновський
2026.08.24 18:10
Матуся" іспанською буде "mamita"...
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.

У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу

Володимир Бойко
2026.08.24 14:59
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.

Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.

Вячеслав Руденко
2026.08.24 13:14
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...

Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну

Володимир Каразуб
2026.08.24 12:45
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною

Ірина Вовк
2026.08.24 12:33
Фінал. Останній крок Лагіди «Історія запам'ятає її як коханку Риму. Мені ж вона залишить право бути його єдиним незавойованим ворогом». З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.

Ольга Садкова
2026.08.24 12:14
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.

Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Пробачте нас
Пробачте нас, старіючі батьки.
Ми, ваші діти, долі пішаки,
Мандруємо осточортілим світом.
Це є життя, і правди ніде діти...
...а вам завжди чекається на нас.
І плине час...
Судомить світ у катаклізмі часу.
Та ваш вогонь, надійний і незгасний-
Дороговказ...
...нараз
Намиста долі випаде перлина
І щось у світі зміниться незмінне...
...у вирій лине
Лелечий клин. У ньому вільне місце
Поповнене, хоч лемент у колисці
Нагадує незмінності життя...
...і каяття,
Що ми перед батьками завинили,
І не завжди увагу приділили
До побажань побачити ще раз...
...та вийшов час.
І отчі стіни холодом зустріли.
І ми самі однині постаріли.
Пробачте нас...


© Copyright: Серго Сокольник, 2019
Свидетельство о публикации №119040110057



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-01 23:18:05
Переглядів сторінки твору 2457
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-02 06:06:14 ]
А що за "дороговказ", друже? Туманно якось. І, мабуть, "З намиста долі випаде перлина". Чому двічі поспіль повтори - "плине час", "вийшов час", "катаклізмі часу"? Для підсилення важливості саме цього слова? А щодо батьків - ти правий: народ більше вірші аише, аніж з батьками спілкується. Або взагалі про них забуває.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-04-02 12:14:07 ]
А що це,пардон,за,,зауваження,,?))) Ну гаразд. Дороговказ,Сашо,пошукай у словнику.І не лінуйся))) Двічі- для підкреслення виразності теми.
Знаєш...Я,як ти бачиш,не люблю давати нікому із поетів порад чи вказівок,що саме і як писати (інша тема-відношення до псевдонапрямків) І причин тут багато. Перша- поезія це ефімерний витвір,що приходить людині,даром Богів,а я себе вищим за Богів не вважаю.Друге- часи шаблонного віршування канули в Лєту і в позіі цінується перш за все новаторство і оригінальність. До того ж існує компютерна паезь...Не знаєш? Далі. Шаблонний торхкотьож на догоду смакам я ігнорую, про що відверто кажу і усім це відомо. Коло поціновувачів я не шукаю, воно саме знаходить мене, це не тема ,,дядь,дістань горобчика,,))) На сторінках авторів я не юзаю з метою,,засвітитись,, ,відносно ,,критики,(до речі, хто себе возводить у ранг,,критика,, нерідко і близько ним не є) я вивів і подарував світу універсальну формулу- хто ритику сприймає- сам собі найсуворіший критик. Хто не сприймає- навіщо йому критика?))) Ото ж згідно формули я обираю собі той пункт,який до вподоби. Такі справи)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-04-02 12:14:41 ]
І пишу з тел,одруківки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-04-02 09:16:11 ]
Якось так складається, що часом і вибачатись запізно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-04-02 12:16:32 ]
Так... ЯЦе життя, а воно складна річ... Мені до вподоби Ваша творчість, до речі.Вибачте, що коменчу рідко і сухо. Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-02 10:07:53 ]
Щемний, болісний вірш! Моїх батьків уже нема і дійсно багато не досказано, і повернути не можливо. Біль на все життя. ДЯКУЮ, Серго, за вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-04-02 12:17:21 ]
І я Вам дякую,Танюшо)За тепло і чуйність)